Кажуть... Про Білокуракинську районну лікарню та місцеву владу
Кажуть, що ремонт, який триває в Білокуракинській районній лікарні, і весь той розгардіяж, що є зараз, буде тривати ще довго... Спочатку підрядники обіцяли впоратись до 1 грудня. Потім почали обіцяти закінчити ремонтні роботи до Нового 2018 року. А тепер вони навіть і не обіцяють. Бо самі не знають, коли все закінчать. Хоча справа не тільки у підрядниках. Справа в ідіотах при владі та недолугих керівниках на місцях. Підрядники звинувачують замовників в тому, що ті їм не своєчасно і не в повному обсязі виплачують гроші за роботу, а замовники - керівництво лікарні - киває в бік місцевої влади, мовляв, за гроші треба питати у них, бо хто, як не місцева влада, розпоряджається бюджетними грішми.
Постійні ремонти в районній лікарні – це вже свого роду бізнес для місцевих владних князьків. Якщо медики заробляють на медичних послугах, більшість із яких, до речі, вже стали платними офіційно, то місцева влада заробляє на відкатах та розбазарюванні бюджетних грошей, які «втихаря» діляться між «своїми» та розфасовуються по кишеням або рахункам зацікавлених осіб. А цей перелік зацікавлених осіб досить довгий – від простих робочих, які завжди прагнуть щось вкрасти та заникати з місця роботи, до керівників районного рівня. Хоча, можливо, щось перепадає і в область. Бо щоб все було «шито-крито», треба і з ними ділитись… Схема всім давно відома.
Кажуть, що колишній головний лікар Білокуракинської ЦРЛ Хамчич, який свого часу прибув у наш район із Луганська (який, до речі, вже був окупований хуйлопутінськими вояками) за сприяння нинішнього голови РДА Іванюченка, і докерувався лікарнею до того, що кілька мільйонів бюджетних гривень безслідно зникло, а лікарня перетворилась на постійний будівельний майданчик, зараз знаходиться в м. Київ. На нього завели кілька кримінальних справ, одна з яких – державна зрада. Тобто, це те ж саме, в чому звинувачують і колишнього народного депутата від Партії регіонів та колишнього керівника Луганської області Єфремова О.С. Плюс інші обвинувачення - в розкраданні майна в особливо великих розмірах, зловживання службовим положенням і т.п. І це при тому, що призначався Хамчич за часів нової порошенківської влади, а не регіоналів. По суті, одного крадія і злодія, депутата райради, керівника фракції регіоналів і голови бюджетного комітету – головного лікаря Медіна О.О. – вигнали з лікарні, також відкривши на нього кримінальні справи, а потім взяли на його місце іншого крадія і злодюжку – Хамчича, який, не зважаючи на свій відносно молодий вік, спромігся за досить короткий проміжок часу на посаді головного лікаря накоїти стільки лиха та вкрасти стільки грошей, що він навіть переплюнув свого попередника за темпами крадіжок та розвалювання лікарні.
Кажуть, що зараз в лікарні йде боротьба не тільки за гроші, але і за посади, і навіть за кабінети. Так, так! Навіть за кабінети! Бо тепер ЦРЛ – це не єдина державна установа, яка була раніше і якою керував один головний лікар. Тепер все окремо – є комунальний заклад Білокуракинський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД), яким керує Лунякін В. (лікар-отоларинголог), є центральна районна лікарня, якою керує (поки що) головний лікар Данилко О., є швидка допомога, яка тепер підпорядковується обласному керівництву. І є лікарі, які ведуть приймання пацієнтів як в поліклініці, та і в приватному порядку в своїх кабінетах в готелі «Ювілейний» (там, де бар «Палуба»). Звісно, щось працює, а щось лише вважається, що працює. Пацієнтам та хворим діватись нікуди – все одно приходять до лікарів на прийом зі своїми хворобами та болячками. В кого є гроші, ті відразу йдуть на огляд до приватних лікарів. Але більшість все ж таки користується послугами лікарів поліклініки та центральної районної лікарні, і терпить всі ті незручності та безлад, який там продовжується вже досить тривалий час. Навіть сеча в коридорах, яка стала звичним явищем, не лякає вже нікого.
Кажуть, нині йде негласна боротьба між керівництвом Сватівського та Білокуракинського районів щодо залишення саме на своїй території лікарні з базовим статусом в окрузі. А це означає, що саме в таку лікарню будуть надходити кошти, обладнання, направлятимуться необхідні спеціалісти і т.д. Тобто, лікарня буде розвиватися. А от всі інші лікарні в окрузі, звісно, будуть дещо обділені в цьому сенсі. По суті, це і є смисл медичної реформи – скоротити штат лікарень, які не відповідають певним вимогам, і зекономити гроші на функціонуванні установ та на людях…Кажуть, що сам пан народний депутат Курило В.С. приїздив нещодавно в Сватове і дав сватівчанам обіцянку, що саме їхня лікарня буде основною - базовою. Принаймні він докладе до цього усіх зусиль. А от щодо Білокуракинської лікарні він жодних обіцянок не дає. Принаймні, поки що (до виборів). Зрозуміло, що функціонування Білокуракинської районної лікарні вже явно не входить в його інтереси.
Враховуючи той жалюгідний стан, в якому зараз знаходиться Білокуракинська центральна районна лікарня і якість тих послуг, що надають місцеві лікарі, про будь-яку «базовість» дійсно можна забути. Знову ж таки, поки що. І це «поки що», мабуть, буде тривати ще деякий час. А саме – до тих пір, поки при владі будуть знаходитись крадії та розбазарники, які, як сказав колись Олег Ляшко, «своїм хуєм керувати не вміють, а лізуть керувати державою… А якщо не вміють – то треба скорочувати їх к єбєній матері, і приводити тих, хто і державою вміє керувати, і усім іншим…». І це стосується не тільки тих, хто керує в Київських кабінетах, але і в районних центрах, і в громадах.
Зрозуміло, що нинішня місцева Білокуракинська влада протримається в кращому випадку в своїх кабінетах лише до наступних виборів. А далі, за логікою, мали б хоча б когось із них притягнути до кримінальної відповідальності за все те, що робилось і робиться зараз. На жаль, ні правоохоронна система, ні судова система, не зважаючи на всі розмови та балачки в засобах масової інформації, ніяким чином не змінюється в нашій державі. Як була корупція, так і залишилась. Як була можливість засудити та посадити за ґрати ні в чому не винних людей, звинувативши в тому, що вони не скоювали, так і залишилась. Як уникали відповідальності бандити та злодії, в тому числі ті, що скоювали свої злочини, перебуваючи на державних посадах, так і залишилось.
Як говорить народна мудрість – «прав завжди той, у кого більше прав». А прав, як відомо, більше у тих, в кого більше грошей, зв’язків та влади. Навіть на районному рівні, не кажучи вже про загальнодержавний. Ось так і живемо…
Глас Народу
