НОВИНИ та ПОДІЇ БІЛОКУРАКИНЩИНИ, 2017 рік


березень, 2017


<< Перейти на повний архів матеріалів по рокам >>


Публікації

ПРО СМІТТЯ І ПОЖЕЖІ

В Білокуракине з'явились активісти, які хочуть організовувати суботники щодо прибирання сміття та облаштування місць для відпочинку. В той же час в селищі і районі почастішали випадки з виникненням пожеж. Нещодавно в районній газеті "Життя Білокуракинщини" була замітка про рішення місцевої влади щодо проведення місячника по благоустрою та наведенню порядку в селищі. Були дані відповідні вказівки керівникам підприємств та організацій. Так само ідея прибирання розповсюдилась і серед населення... Але в результаті люди почали масово палити все, що бачать - і біля власних садиб, і на городах, і на вулицях, і на території заплави річки Білої. В результаті згоріли не тільки хмиз, сміття та очерет, але і деякі будівлі та господарчі споруди деяких нерадивих господарів... Вогонь добрався навіть до районного Будинку культури, де майже вщент вигоріла костюмерна, а в самому клубі все вкрилось сажею. Звісно, списали все на КЗ (коротке замикання).

Згоріло також зерносховище в Бунчуківці, згоріло кілька гектарів лісу, степу, знищено сотні птахів, тварин, цінних рослин... А люди продовжують підпалювати та нищити все довкола... Ідіотизм триває...

Згадалось одне відоме відео 2012 року, зроблене на пляжі р.Білої. Тоді місцева молодь - дітки-переростки - гралися сірниками і підпалили дерев'яну споруду, вкриту очеретом, яка вмить спалахнула і майже повністю згоріла. Погляньте відео і відразу відпадуть питання, де і що треба прибирати і облаштовувати...

Глас Народу

сміття, пожежі, активісти, місцева влада, керівники підприємств, місячник, благоустрій, території, сміття, хмиз, очерет, господарі, будівлі, будинок, культури, пожежа, бунчуківка, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события, 2017 року


Публікації

ПРО ПРОБЛЕМУ С ТРОТУАРАМИ В ПОСЁЛКЕ

Доброе время суток, дорогие жители Белокуракино. Хочу в своей статье раскрыть проблему, которая касается людей с ограниченными возможностями и женщин с маленькими детьми. Каждый раз я и другие мамы с колясками проезжаем по тротуару в ужасных условиях, а все потому, что нет уклонов нормальных для коляски, приходится в некоторых местах ехать с ребенком по проезжей части и каждый раз, проезжая по трассе, бежать быстрее, чтоб не дай Бог, кто-нибудь не сбил машиной.

На днях меня тронуло до глубины души, я гуляла с малышом и увидела, как мужчина лет за 50 в инвалидной коляске из-за того, что нет уклонов для колясок на тротуаре, вынужден был ехать по обочине трассы, мне стало так обидно, неужели местные органы власти не могут выделить денег, чтоб сделать уклоны для колясок? Людям с ограниченными возможностями и так очень сложно и тяжело, неужели нельзя сделать их жизнь немного легче хотя бы в передвижениях по поселку? Люди, у которых проблемы с опорнодвигательной системой, должны жить нормальной жизнью, выезжать на прогулки и жить полной и яркой жизнью, не смотря на проблемы со здоровьем.

Меня также интересует почему в Белокуракинском поселковом совете или как там теперь - "громаде" - нет пандуса? Насколько я помню, закон обязывает, что к домам и различным зданиям должны подходить пандусы для людей с ограниченными возможностями. Как я понимаю, закон равен для всех. Получается, что человек с ограниченными возможностями должен кричать под зданием Белокуракинской громады, чтоб его заметили и помогли "затащить" инвалидную коляску по ступенькам, человек в такие моменты чувствует себя неловко и унижено. Надеюсь, что С.И.Сирык исправит данную ситуацию.

Екатерина Землянухина

сірик, влада, громада, голова, катерина землянухина, лист, наше білокураккине, паблік, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события


Публікації

ПРО ЛІТНІЙ ЧАС ТА ВУЛИЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ

В ніч з суботи на неділю Україна переходить на літній час. Стрілки годинників переводяться на одну годину ВПЕРЕД. Тепер вже з понеділка вранці доведеться прокидатися та йти на роботу або навчання на одну годину раніше. Так що досить спати!!!

До речі, в ніч з понеділка на вівторок на нічному небі взагалі не буде видно місяця. Саме з цього дня починається новий місяць. Ця ніч буде, мабуть, найтемнішою, особливо, якщо врахувати, що вуличне освітлення в Білокуракине після опівночі і до самого ранку вимикають по всьому селищу. Спробуйте пройтись о 2-й годині ночі вулицями Білокуракине! А якщо ще й хмарно, то таке відчуття, що йдеш навпомацки. І добре, якщо не перечепишся через "ідеальний" асфальт, що неочікувано з'являється посеред дороги, або не провалишся в якусь колдойобіну на вулиці.

І тут відразу відчуваєш, що Україна - це частина цивілізованої Європи, а рідне селище Білокуракине - прям епіцентр благополуччя та достатку!!! Аж душа радіє, ..!

Глас Народу

душа радіє, літній час, годинники переводять, весна, світло вимикають, на вулицях темно, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события


Публікації

ПРО ВИБУХИ НА ЗАХІД ВІД БІЛОКУРАКИНЕ...

Вибухи боєприпасів в м.Балаклія. Відстань до селища Білокуракине на карті - 130 км

Мабуть, вже всі в Білокуракине чули вибухи з боку Сватового? Але вибухи лунають з м. Балаклія Харківської області, що знаходиться західніше Сватового ще на 85 км. А це відстань по прямій майже 130 км. Це далі, аніж з Білокуракиного до Луганська. Вибухи, звичайно, не так добре чуте, як це було в 2015 році, коли горів склад з боєприпасами в м. Сватове. І звичайно не видно ніяких спалахів від вибухів. Але звуки все ж таки час від часу чути нам досить добре. Властивість звуку така, що він може розповсюджуватись розкатами (особливо в хмарну погоду) і з деякою затримкою. Саме такі звуки вибухів і лунають із західного боку Білокуракиного.

Кажуть, що на військових складах в Балаклії крім звичайних артилерійських снарядів та боєприпасів зберігаються також і деякі види балістичних ракет. А це означає, що деякі такі ракети при загоранні можуть спрацювати на запуск і будуть летіти некерованими в будь-якому напрямку на чималу відстань в десятки (або і сотні) кілометрів.

Так що якщо раптом ви почуєте у себе на подвір'ї або на подвір'ї сусіда якийсь вибух - не хвилюйтесь! Просто знайте, що до вас випадково прилетіла некерована балістична ракета із Балаклії Харківської області... Надобраніч, білокуракинці!..

Глас Народу

балаклія, вибухи, лунають, сватове, західніше, снаряди, ракети, некревані, балістичні, відстань, расстояние, 130 км, карта, на карті, на мапі, де це, Харківська область, пожежа, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события


Публікації

В БАЛАКЛІЇ ПОЧАЛИ ВИБУХАТИ РАКЕТИ "ТОЧКА-У" ТА РЕАКТИВНІ СНАРЯДИ

В четвер 23 березня вже після обіду багато хто із білокуракинців почули потужний вибух із західного боку селища (з боку м.Сватове). Потім було кілька менш потужних вибухів. В прямому ефірі телеканалу "112" під час розповіді журналістки із Балаклії пролунав такий дуже потужний вибух, після якого утворився "гриб" із диму та попілу (схожий на невеличкий ядерний вибух). Кажуть, що це почали вибухати балістичні керовані ракети комплексу "Точка-У" (радіус дії - до 120 км) та снаряди РСЗВ (реактивні системи залпового вогню). До РСЗВ відносяться такі, як: "Град", "Торнадо-Г" ("Тайфун"), "Ураган", "Смерч", "Буратіно". Всі ці системи (крім "Буратіно") стоять на озброєні в українській армії. Балістичні ракети та снаряди РСЗВ зберігались на найбільшому в Україні складі боєприпасів в м.Балаклія, який з 3-ї години ночі горить без зупину вже майже добу. Снаряди продовжують вибухати час від часу...

Глас Народу

білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события


Публікації

Із-за помилки чиновників сім'я не може отримувати соц.допомогу

10 березня в спільноті "Білокуракинський портал" в соц.мережі Однокласники.ру з'явився коментар однієї жінки, яка не побоялась під своїм ім'ям написати про роботу Білокуракинського Управління соц.захисту населення, де їй на 3-х дітей дали 620 грн. соц.допомоги. А причина виявилась банальною. Раптом виявилось, що в однієї її дитини прізвище не співпадає з прізвищем матері на одну літеру. Із-за цього працівниками УСЗН було зроблено висновок, що дитина - не її, відповідно ніякої допомоги для неї не буде. Щоб довести приналежність справжньої дитини справжній матері, потрібно доводити це через суд, а значить, платити за це чималенькі гроші, яких немає по причині відсутності роботи.

От і виходить, що одні ідіоти-держслужбовці із РАЦС зробили помилку в документах, а інші ідіоти-держслужбовці із УСЗН, знаючи про це і цілком усвідомлюючи свої дії, відмовили дитині в соціальному захисті.

Так де, дійсно, справедливість? Кому служить чи прислуговує така служба соц.захисту? Чому одні ідіоти-напівдурки придумують якісь недолугі закони, а інші ідіоти-придурки ці закони виконують. А в результаті страждають ні в чому не винні люди... І хто має за це нести відповідальність?

Глас Народу

помилка, чиновників, ідіоти, чиновники, напівдурки, влада, ідіотів, однокласники, коментар, служба, упсзн, соціальний, захист, держслужбовці, винні, люди, відповідальність, закони, суд, гроші, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события


Публікації

НА ЛУГАНЩИНІ РОЗПОЧАВСЯ РЕМОНТ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Мережа автомобільних доріг загального користування Луганської області на підконтрольній українській владі території становить 3616,1 км, з яких: автодороги державного значення – 1177,1 км та місцевого значення – 2439 км.

Багато років проблемами автомобільних доріг ніхто не займався. Після початку бойових дій, коли стала активно курсувати військова техніка і вантажівки, дорога виявилась майже повністю зруйнованою.

Питання відновлення транспортних шляхів зараз знаходиться на особистому контролі голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза.

На нараді, присвяченій ремонту автомобільних доріг області, директор ДП «Луганський облавтодор» Олександр Коротун зазначив, що з настанням сприятливих погодних умов плануються провести ямковий ремонт. Були визначені шляхи, які мають соціальне значення:

  • а/д Н-21 Старобільськ-Луганськ-Красний Луч-Макіївка-Донецьк ( в межах Новоайдарського району);
  • а/д Р-07 Чугуєв-Мілове (в межах Сватівського, Біловодського та Старобільського району);
  • а/д Р-66 КПП «Демино-Олександрівка»-Сватове-Лисичанськ-Луганськ (в межах Кремінського та Попаснянського району);
  • а/д Т13-06 Сєвєродонецьк – Новоайдар (в Межах Новоайдарського району);
  • а/д Т13-13 Троїцьке-Білокуракине-Старобільське (в межах Білокуракинського району);
  • а/д Т13-14 «Просяне»- Біловодськ-Широкий (в межах Біловодського району).

Він зауважив, що для безперебійного приведення до належного експлуатаційного стану та для безаварійного безпечного пересування автомобільними дорогами загального користування області підготовлено до роботи 13 бригад, які ліквідуватимуть ямковість гарячим асфальтобетоном та дев’ять бригад – струменевим методом.

Також підготовлено більш ніж 90 одиниць дорожньо-будівельної техніки, а з чотирьох асфальтобетонних заводів, а саме: Кремінський РАД, Старобільська ДЕД, Білокуракинський РАД, Біловодський РАД, надходитимуть матеріали для ремонту доріг.

«Загалом з початку року вже ліквідовано понад 3200 м² ямковості на 55 км автомобільних дорогах загального користування», – повідомив Олександр Коротун.

У найближчі три місяця планується ліквідувати більш ніж 100 тис. кв.м ямковості на 328 км автомобільних доріг.

(Прес-служба Служби автомобільних доріг у Луганській області)

Коментар.

Ремонт обіцяють дороги Троїцьке - Білокуракине - Старобільськ (в межах Білокуракинського району). Але найгірша ділянка дороги - це село Підгорівка Старобільського району. І там, мабуть, ніхто нічого не буде ремонтувати. Хоча минулої осені починали, але результату - нуль. У нас, в Білокуракинському районі, до речі, деякі ділянки цієї траси теж майже відсутні...

Глас Народу

білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события


Публікації

ЗА ВИКРАДЕННЯ МАЙНА ГРОМАДИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Білокуракинським відділом Старобільської місцевої прокуратури спрямовано до суду обвинувальний акт стосовно мешканця с.Лизине Білокуракинського району Луганської області, який у січні 2017 року, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у приміщення та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав будівельні матеріали, чим спричинив Білокуракинській об’єднаній територіальній громаді матеріальну шкоду.

На думку прокуратури органом досудового розслідування дії особи правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю.

У суді досліджені матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, відповідно до яких він позитивно характеризується за місцем мешкання, не судимий, на обліку у лікарів не перебуває. В судових дебатах прокурор, підтримуючи обвинувачення від імені держави, орієнтував суд на призначення покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд підтримав позицію прокурора та призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, та, враховуючи, особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом’якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, встановив випробувальний термін та обмеження на час його дії.

В разі невиконання вимог встановлених законом та обмежень встановлених судом, на засудженого очікуватиме негайне виконання вироку – реальне позбавлення волі.


Публікації

СУМНА ЗВІСТКА. В ЕСТОНІЇ ПОМЕР АКТОР ЛЕМБІТ УЛЬФСАК

Лембіт Ульфсак в ролі Паганеля у фільмі В пошуках капітана Гранта

У середу, 22 березня, в Естонії помер актор Лембіт Ульфсак. Йому було 69 років. Відомий актор, улюбленець ще радянської дітвори, Лембіт Ульфсак - помер. Найбільше його пам'ятають саме діти покоління 1970-1980х років. Його неперевершений Жак Паганель із фільму "В пошуках капітана Гранта" (по роману Жюля Верна), містер Ей із фільму "Мері Попінс, до побачення", містер Дарлінг із фільму "Пітер Пен" та багато інших... Всі ці геніальні ролі залишились в пам'яті багатьох людей на просторах колишнього Союзу. Один з останніх фільмів за участю Лембіта Ульфсака "Мандарини" грузинського режисера Зази Урушадзе був номінований на кінопремії "Оскар" і "Золотий глобус" у номінації "Кращий фільм іноземною мовою" в 2015 році.

За матеріалами Інтернет-ЗМІ

помер Лембіт Ульфсак, актор, артист, кіноактор, умер Лембит Ульфсак, Паганель, дети капитана гранта, в поисках капитана гранта, роль паганеля, играл, жюль верн, по роману, приключения, мері попінс, детский, дитячий, дітям, діти пам'ятають, пам'ять, пітер пен, фильм, кино, сумна новина, грустная новость, смерть, похорони, поховання, життя, естонський, естонія, мандарини, фільм, 2015 року, 2017 року, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события


Публікації

ТАРАС ПОПОВ: Бути корисним, а не корисливим

Тарас Попов. Солдат ЗСУ

Розмова з бійцем ЗСУ Тарасом Поповим про політичну грамотність на фронті та військовий деструктив.

- Через початок бойових дій свою дипломну роботу захищав у Skype. Веб-зв'язок був не з найкращих. Захищав більше з допомогою гучномовця на мобільному, ніж на камеру. Лише на кілька хвилин увімкнув вебкамеру, аби викладачі побачили, що на тому кінці справді я.

Так починаємо розмову з переможцем Всеукраїнського конкурсу студентських та аспірантських наукових есе "Перспективи Української національної революції у ХХІ ст." Тарасом Поповим. Сферу діяльності цього 24-річного націоналіста не вмістити в одне слово чи якусь конкретну регалію. Він і науковець-політолог, і заступник голови Луганської обласної організації ВО "Свобода" з воєнних питань, і помічник-консультант народного депутата Олександра Марченка. Все це йому ще й вдається поєднувати зі службою у лавах ЗСУ ‒ "Айдар", 1-ша штурмова.

Тарас, який здобував вищу освіту в Луганську, на щастя, таки отримав свій диплом. Розповідає про це легко та з вдячністю.

‒ …На кафедрі, де навчався, залишилося багато зрадників України. Чимало з них зараз співпрацюють з бойовиками "ЛНР". Те, що я свободівець, ніколи не приховував. Викладачі це знали, тому поставили умову: диплом забирати лише особисто. Зрозуміло, що нікуди я не поїхав. Дуже дякую своїй кураторці, яка фактично викрала мій диплом з сейфа. Це був її останній візит в університет. Після цього вона також покинула окупований Луганськ.

‒ Тарасе, твоє наукове есе присвячене поняттю деструктиву революційних дій в умовах російсько-української війни. Ти дотримуєшся думки, що центральною силою нової ймовірної революції стануть військовослужбовці, і це призведе до руйнівних державних перетворень. З чого такі висновки? Сьогодні чи не більшість українців покладають свої надії саме на добровольців…

‒ Думаю, я вибрав досить непопулярну тему для свого дослідження. Крім того зазначу, що всі мої дослідження виключно емпіричні. Спочатку я не намагався нічого вивчати, а просто спостерігав за своїми бойовими побратимами.

Сьогодні наші співвітчизники й справді дотримуються думки, яку можна вмістити у невигадливе гасло "Добровольці прийдуть, порядок наведуть". Але вимоги, погляди та бажання військовослужбовців за ці три роки суттєво помінялися. Те, що бачу в лавах ЗСУ, за своїми настроями більше нагадує махновщину.

Загроза не в самих революційних діях, а в тому, що якщо революцію почнуть військові, відбудеться руйнування основних державних інститутів, а натомість нічого запропоновано не буде, бо жодного конкретного плану і, тим паче, досвіду державотворення у них немає.

Більшість військових не читають ні Махна, ні Кропоткіна. Та якби вони зараз почали збройне повстання проти чинної влади, воно набуло б чітких анархічних рис. До того ж більшість бійців не мають довіри до жодного політика. Не мають, а це ще гірше, і бажання здобувати та аналізувати політичну інформацію. Натомість є сильне бажання карати і руйнувати.

‒ Виходить, що політична обізнаність військовослужбовців вкрай низька… З чим пов'язані така недовіра до політиків та небажання здобувати політичну інформацію?

‒ Як військовий і як політолог, я не розумію відсутності отого нормального громадянського бажання розібратися, що коїться в твоїй країні. Тим більше, що інформації не бракує. Вистачає й засобів, аби її отримати: маса всіляких гаджетів, мобільні, ноутбуки… Вже мовчу про купу друкованих ЗМІ.

Бійцям політика просто нецікава. Для них всі політики ‒ однакові, всі ‒ погані; ми на фронті ‒ значить молодці, ви в тилу ‒ поганці. Це непробивна стіна.

Думаю, що це ще й наслідки інформаційно-психологічного впливу ворожої пропаганди. У РФ на цьому добре знаються. Маю надію, що вітчизняні пропагандисти скоро дійдуть до того рівня, щоб хоч на цьому фронті чинити ефективний опір ворогові.

Ще один цікавий момент… На жаль, не встиг зробити до свого есе аналіз сучасного вітчизняного розважального контенту. Помітив, що деякі сучасні пісні ‒ в дужках назвемо їх "патріотичними" ‒ насправді спрямовані на деморалізацію суспільства загалом і вояків в тому числі. Варто просто взяти та проаналізувати тексти пісень довоєнного визвольного періоду, упівські тексти та сучасні, то помітимо разючу різницю в настроях.

Послухавши сучасну естраду, молодий хлопець, що планував після свого повноліття піти захищати країну, передумає. Скаже, то не моя війна і все тут. Люди з такими настроями ‒ особливо вразливі для ворожої пропаганди.

‒ За твоїми словами, серед військовослужбовців впала довіра не лише до політиків, але й до капеланів. Це дивно… Українці завжди були дуже віруючими людьми…

‒ Так і не зміг знайти відповіді на це питання. Суто в моєму підрозділі панує негативне ставлення до капеланів усіх конфесій. Коли бійцям повідомляють, що до них їде капелан, починається масовий негативізм. Хлопці закидають щось на кшталт: "А нащо він тут потрібен?" чи "Хай приїжджає, швиденько помахає своїм кадилом і їде далі!".

Ходив у храми західної України, центральної. У неділю там повно людей. Чому ж тоді така ситуація на фронті? Відомо, що на війні навіть найзапекліший атеїст іде до Бога… Мені така поведінка незрозуміла.

Зауважу, до волонтерів ставлення також дуже змінилося. Якщо раніше їм дякували, то тепер волонтерство найчастіше сприймають як обов'язок. Багато військових починають вередувати. То їм сигарети не такі привезли, то ще щось не так. Часто претензії з'являються на рівному місці. Виходить цікава ситуація, якщо порівнювати з 2014-им. Сьогодні люди, у яких мінімалка 3200, допомагають військовослужбовцям, у яких зарплатня 7 000 гривень.

‒ Вважається, що після виходу московської квазідержави зі складу Золотої Орди вона запозичила багато азійських військових стратегій, зокрема і китайську філософію війни Сунь-Цзи. У своєму есе ти також поділяєш цю думку і в цьому контексті навіть наводиш цитату з цього давнього трактату: "Підривайте престиж керівництва супротивника і виставляйте в потрібний момент на осуд суспільства…" Виходить, що і журналісти, і численні блогери та інші активісти, які не бояться відкрито критикувати владу, цим самим роблять послугу ворогові?..

‒ У цьому й біда. Росія уміє дуже вправно використовувати таку відкриту критику української влади на свою користь. Робить з цього ефективну пропаганду. Де ота межа публічної критики?

На мою думку, у нинішній ситуації дуже важко проконтролювати момент, де закінчується справедливий осуд влади заради громадських інтересів і де починається підрив всенародної довіри до своїх лідерів. Тут нам на руку було б запровадження військового стану, коли всі публічні висловлювання, діяльність ЗМІ та дописи у соцмережах суворо контролюються та зазнають детальної перевірки.

Для таких обмежень не треба багато часу. Накопичили сили, вибили ворога і запровадили військовий стан. Буквально на півроку. Не маю на увазі повернення Криму. З цим ситуація складніша.

‒ У своєму дослідженні порушуєш тему третього Майдану. Як би Ти, як політолог, спроектував його розгортання?

‒ Є два варіанти третього Майдану. Перший ‒ деструктивний, коли будь-які політичні цілі будуть відкинуті. Відбудеться така собі дійсно швидка ‒ люди вже володіють зброєю ‒ анархічна хвиля руйнувань. Шкода від таких дій буде дуже відчутна.

Другий варіант розгортання подій ‒ націоналістичний, за якого революційні дії очолять націоналісти. Якщо політичним партіям правого спрямування вдасться об'єднати і зосередити під своїм крилом військовослужбовців, це піде країні тільки на користь.

‒ Останнє запитання. Зараз закінчуєш курси з підготовки офіцерів. Навіщо тобі це? Ти молодий чоловік, ще й політолог, який уже був на фронті ‒ свій обов'язок виконав. Чому, як більшість, не почнеш просто будувати політичну кар'єру?

‒ Правильне запитання і водночас складне. По-перше, контракт підписував аж до закінчення особливого періоду. Тобто до кінця АТО. Лише у квітні торік ухвалили закон, за яким моя категорія військовослужбовців має право на демобілізацію. Коли йшов добровольцем, таким і був задум: звільнити Донбас, відвоювати Крим, а потім іти в політику. Але все затягнулося на довше, ніж планував.

А по-друге, я ніколи не ставив собі за мету нажити грошей і забезпечити собі безбідне життя. Пам'ятаю слова Руслана Кошулинського, якими він аргументував свій вступ у "Свободу": "Хочеш змін ‒ бери владу у свої руки". Маю схожу мету. Покидати країну не хочу, але й жити в такій Україні, якою вона є зараз, також не збираюся. Який вихід? Правильно, спробувати почати змінювати державу самому.

Я не хотів ставати офіцером, але реальність до цього зобов'язала. Війна триває і комусь таки потрібно брати зброю і воювати. На майбутнє я собі вже постановив, що обійматиму тільки ті посади, де буду корисний своїй державі найбільше.

Розмовляв Ігор Хрипливий

газета ВО Свобода

Тарас Попов, газета во свобода, розмова, інтерв'ю, стаття, націоналісти, свободівці, свобода, кошулинський, тягнибок, війна, військові, махновщина, ато, росія, путін хуйло, птн, хло, пнх, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів


Публікації

ПРО СУБСИДІЮ ТА ІДІОТСЬКІ НОРМИ СПОЖИВАННЯ

Коментар про допомогу Білокуракинського УСЗН малозабеспеченим

Прочитав коментар про допомогу Білокуракинського УСЗН малозабезпеченим. А тепер хочу розповісти трохи інше. Мої батьки пенсіонери оформили субсидію (у відділі призначення субсидій Білокуракинського УСЗН). Пенсія батька - 1360 грн., матері 1280 грн., разом у них дохід 2640 грн. Живуть у 2-кімнатній квартирі. Призначили їм субсидію на комунальні послуги, дали папірець, де розписано, які норми споживання і скільки треба обов'язково заплатити. В результаті дали норму споживання газу - 160 м куб. на місяць. А все що споживається більше норми - потрібно оплачувати самостійно. Ціна газу - 6,90 грн. за 1 м куб. Взимку для опалення квартири навіть при дуже економному споживанні газу і температурі в квартирі в межах 15-17 градусів, виходить близько 350-400 м куб. газу на місяць. Вікна і двері у квартирі були замінені на нові пластикові, утеплені стіни ззовні і зсередини. Але менше споживати не виходить, хіба що взагалі виключити газ і сидіти в холоді. От і виходить, що при нормі споживання в 160 м кубічних все одно споживається більше норми ще 200-250 кубів, за які потрібно платити за ціною 6,90 грн. за 1 куб. Порахуємо - виходить 200 х 6,90 = 1380 грн. на місяць. І це за один тільки газ! А ще треба платити за воду (близько 300-350 грн.), світло (близько 100 грн.), квартплату (близько 50 грн.), телефон (близько 60 грн.). Правда, за воду та світло субсидія частково компенсує вартість. Але ж все одно - більше 60% сукупного сімейного доходу потрібно віддати для оплати комунальних послуг! І це при тому, що в Положенні про призначення субсидій сказано, що витрати на оплату комунальних послуг не повинні перевищувати 15% сукупного сімейного доходу!

Так де справедливість? І хто вираховує такі ідіотські норми споживання та суми в нашому відділі субсидій Білокуракинського УСЗН? Може, треба цим зацікавитись прокуратурі та правоохоронним органам?

Глас Народу

норми споживання, комунальні послуги, субсидії, обрахунок, відділ, соціальний захист, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, як нарахувати субсидію


Публікації

Гідні результати гідної праці

30 січня відбулася чергова сесія Білокуракинської райради, на якій звітували про виконану роботу голови постійно діючих комісій, а також голова районної ради К.І.Бондаренко. Здавалося б, все по-діловому: оцінки «ефективно», «у тісній співпраці», «за планом» повинні були переконати всіх присутніх, що й насправді добряче попрацювали. Серед «досягнень» - призупинення роботи Коноплянівської школи через брак коштів і неможливість її співфінансування з ОТГ (принаймні, саме про це йшлося напередодні нового навчального року). Всю відповідальність за прийняте рішення голова райдержадміністрації С.І.Іванюченко в своїй офіційній відповіді на моє звернення поклав саме на депутатський корпус районної ради. Але скільки я не намагалася з’ясувати у голови комісії з питань економічного і соціального розвитку, бюджету та фінансів О.О.Леонова, які ж саме кошти зекономила райрада на відмові фінансувати Коноплянівську школу, чіткої відповіді не отримала. Вирішити долю школи спромоглися, а довести доцільність такого кроку – ні. Але достеменно відомо, що в результаті таких дій районної ради у районі скорочено вісім робочих місць. Це попри те, що деякі народні обранці у своїх передвиборчих програмах особливу увагу акцентували саме на створенні таких! Щось не дуже це схоже на «працю заради людей». Це – по-перше.

По-друге, наша територія є чи не найбільшим фінансовим донором району – як райради, так на сьогодні і об’єднаної територіальної громади. Якщо навіть вона не змогла зберегти найголовнішого – школи, то що вже говорити про інші території? По факту сталося так, що і гроші були – і школу загубили…

Дійсно, в процесі болісного закриття закладу з невеликої кількості учнів залишалося семеро (на сьогодні двоє повернулися додому і їх стало дев’ятеро), та ще п’ятеро дошкільнят чекають на навчання. Здавалося б, і справді замало. І цим небагатьом діткам не знайшлося місця у рідній школі, на рідній землі. На тій землі, на якій, до речі, заробляються мільйони. Саме через це справедлива начебто думка «мало дітей – школи в селі не треба, і ній діти сумують», здається не такою вже і справедливою. На мій погляд, ці діти мали повне право навчатися в рідній школі і рідною мовою!

Коли і в чию чисту владну душу і світлу голову прийде нарешті думка про те, що в маленькі села треба свідомо вкладати в десятки разів більше, щоб хоч через двадцять-тридцять років до школи в них пішли ті самі 25 учнів, яких не дорахувалася Коноплянівка? Власноруч знищувати на селі те, що має право і можливість існувати, - це свідомо закладати програму тотального вимирання сіл. І про це не можуть не знати ті, хто «відповідає за соціально-економічний розвиток території». Чи цей розвиток саме і полягає, на їхню думку, у спустошенні і зводиться до принципу: «Нема людей – нема проблем, нащо і гроші витрачати»?

У нашому випадку нічого, окрім доброї волі і небайдужості, від депутатів не вимагалося. Я вдячна тим з них, хто спробував перебороти косність мислення, пристосуванство, острах і не на словах, а на ділі намагався відстояти інтереси людей: Ю.Г.Грибенку, Н.О.Козачок, В.Г.Цукановій, Л.О.Діденко, М.І.Ворочку, В.І.Пономаренку, С.С.Перелигіну. Це була чесна і принципова боротьба за конкретну справу, в якій кожен з депутатів показав свою справжню сутність і свої справжні наміри.

По-третє, обіцяного підвозу до сусідньої школи діти і батьки чекали майже півроку і отримали власний автобус лише в середині грудня. Затратна вартість його утримання, мабуть, складає якісь дрібниці, бо досі відповідною комісією не обрахована. Мабуть, це нікого вже не обходить. Припинили роботу «нерентабельної» школи – та й все потому!

По-четверте, ніякого запланованого ремонту дороги поки що не спостерігається, і чи буде він взагалі – невідомо. Говорити про такий ремонт мало сенс тільки для скорішого припинення роботи школи. А далі – всі забудуть. Чи не так?

По-п’яте, приміщення школи, одне з найновіших і сучасних серед шкіл району, стоїть майже пусткою. Тремтять в ньому від холоднечі нещодавно обраний староста з секретарем та сільський бібліотекар. Можливо, об’єднана громада надалі буде опікуватись його долею, але досвід попередньо зачинених шкіл дає мало приводів для оптимізму. Якщо не попіклуватися про дітей, то хто стане піклуватися про стіни? Але як воно там надалі складеться – покаже час.

Порожній дитсадок, порожній клуб, порожня зачинена крамниця, порожня контора колишнього колгоспу, а ось тепер – і порожня школа. Лише навесні-восени милують око насаджені завдяки ініціативі керівництва сільгосппідприємства СТОВ МТС «Альянс» трояндові клумби і ідеально облаштована дорога на сільське кладовище…

Ось так виглядають на сьогоднішній день в селі Коноплянівка «гідні результати гідної праці» Білокуракинської районної ради. Це, звичайно, моя власна думка про стан речей, який склався. А може, все воно діється на краще? Пливти за течією руйнування – це все, на що ми здатні? Як ви гадаєте?

Олена Бикова, депутат Білокуракинської районної ради, позапартійна

За матеріалами газети Життя Білокуракинщини

елена бикова, депутат, стаття, коноплянівка, директор, школа, шкільний, автобус, влада, обіцянки, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, писаренко, бібліотека, закриття, закрили школу, дороги, немає, автобуса, альянс, троянди, жителі, діти, учні, вчитися, газета, стаття, життя білокуракинщини, інтереси людей


Публікації

Клопотання до голови Білокуракинського районного суду Полєно В.С. щодо справи Матюхіна О.М.

Голові Білокуракинського районного суду Луганської області В.С.Полєно

Відокремлений підрозділ «Білокуракинська самооборона» громадської організації «Народна рада Старобільського району Луганської області;
Білокуракинська районна партійна організація всеураїнськго об`єднання «Свобода»;
Білокуракинська районна партійна організація всеукраїнського об`єднання «Батьківщина».
К Л О П О Т А Н Н Я

В провадженні даного суду знаходиться кримінальна справа за звинуваченням колишнього заступника головного лікаря Білокуракинської центральної районної лікарні Луганської області Матюхіна Олександра Миколайовича в скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 статті 307 Кримінального кодексу України – незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевозка, пересилка або збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів; частиною 2 статті 308 КК – викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів або заволодіння ними іншим шляхом або шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем та частинами 1, 2 статті 319 КК – незаконна видача рецептів на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.

Перші два злочини передбачають покарання відповідно до 8-ми та до 10-и років позбавлення волі і згідно із законом є тяжкими, останній – до 3 років позбавлення волі і є злочином середньої тяжкості. Таким чином за сукупністю вироків особа може нести відповідальність у вигляді позбавлення волі строком більше 20-ти років.

Дивно, але суд за скоєння двох тяжких злочинів в порушення вимог п.4 ч.2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України не застосував до підозрюваного Матюхіна О.М. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою! Може суд розглядає справу за іншими кримінальними законами, які нам не відомі? У нас хіба рівність перед законом, передбачена статтею 21 Конституції України, є вибірковою в залежності від займаної посади, привілеїв, матеріальних активів і таке інше!? Чи як?

Нас, як керівників громадських організації та членів наших громадських колективів, а якщо чесно говорити, то всю громадськість району турбує таке питання: чи не зацікавлений суд в розгляді цієї справи, адже Матюхін, незважаючи на скоєні тяжкі злочини, почуває себе так, начебто він ні в чому не винний! І це не видумки. Це дійсно так.

Ми вважаємо, що підсудний Матюхін О.Н., незалежно від свого громадянського статусу, повинен понести найсуворіше покарання, яке передбачене законом. Незважаючи на те, що Матюхін О.Н. знав про скоєння корисливих злочинів головним бухгалтером та касиром цієї ж лікарні, він сам став на шлях злочинної діяльності і без сорому, не кажучи про честь і совість державного службовця, обдирав безпорадних хворих, набиваючи свою власну кишеню, жируючи на долях безнадійно хворих людей, фактично на мертвецях! Як можна було залишати цю потвору на свободі і хто міг прийняти таке несправедливе рішення?! Ганьба таким судам і суддям!

Матюхін О.М. як службова особа, тільки тому, що він має статус державної публічної особи і наділений службовими повноваженнями, за будь-яких умов, приводів, обставин, причин не має права отримувати грошові кошти або майно незаконним шляхом, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, подарунки, пожертви, інші індивідуально особисті знаки уваги, які або не забезпечені еквівалентом витраченого робочого часу на виконання службових повноважень та на зайняття іншими дозволеними законом видами діяльності, що не суперечать інтересам служби (викладацька, наукова, творча та інші види, передбачені пунктом 1, частини першої статті 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»), або не відповідають загальновизнаним уявленням гостинності, або очевидно (явно) є незаслуженими.

Матюхін О.Н. діяв нахабно і підло. Знаючи, що на території двох областей України ідуть воєнні дії, гинуть десятки, сотні, тисячі ні в чому не винних людей, гинуть кращі сини та доньки України, в лікарнях і госпіталях знаходяться тяжко поранені молоді люди, які на все життя втратили зір і не зможуть більше бачити своїх дітей, дружин, матерів та сестер, втратили руки, ноги і потребують допомоги, Матюхін, втрачаючи людську гідність, намагався нажитися на сльозах наших співвітчизників, зловживаючи своєю посадою та привласнюючи кошти близьких людей для безпорадних та безнадійних хворих. Як можна тримати цю людину на свободі - нам не зрозуміло… Мабуть, у Матюхіна є впливові покровителі, бо по іншому ми не можемо думати.

Своїми злочинними діями Матюхін О.М. спричинив непоправимо шкоду одному з найбільших трудових колективів району – людям гуманної професії, медичним працівникам Білокуракинської центральної районної лікарні і цю «пляму» колективу лікарні прийдеться видаляти не один рік.

Незважаючи на викладені обставини, ми не втрачаємо надію на чесне і неупереджене правосуддя, а справедливість найсуворішого покарання для Матюхіна буде перемогою над злом!

Просимо суд задовольнити наше клопотання. Слава Україні!

Голова ВП «Білокуракинська самооборона» О.Заїка

Голова районної парторганізації ВО «Свобода» Р.Супрун

Голова районної парторганізації ВО «Батьківщина» Ю.Грибенко

01.03.2017 року

Лист на адресу сайту Білокуракинський портал

лист, клопотання, полєно, віктор степанович, голова суду, свобода, батьківщина, самооборона, заїка, супрун, грибенко, звернення, матюхін, лікар, заступник головного лікаря, центральна районна лікарня, црл, суд, вирок, наказание, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, новости, события


Публікації

ПРО БЛОКУВАННЯ ЛУГАНСЬКОЇ ТЕС ТА СОБАК АВАКОВА

З 1 березня бойовики ЛНР/ДНР об'явили про те, що вони перекривають залізничні шляхи для вивезення вугілля із окупованої території Луганської та Донецької областей на українські ТЕС. У відповідь активісти та ветерани АТО, які блокують залізничні та автошляхи в Попаснянському районі Луганщини та Бахмут заявили, що будуть також блокувати й інші ділянки залізниці та автошляхів, по яким йдуть товари з України в лугандонію, а звідти вивозиться вугілля та метал. В тому числі планується блокування й ділянки залізниці, що веде до Луганської ТЕС (м.Щастя). Причина цього - пропуск через Щастя замість вугілля також поїздів із металом (залізною рудою та прокатом). Прокат, яким були завантажені потяги РЖД (росийские железные дороги), що нещодавно йшли також і через залізничну станцію Білокуракине, спокійно прослідували на Валуйки (Бєлгородська область Росії).

В той же час міністр МВС А.Аваков попросив у президента Порошенка віддати наказ про застосування сили проти активістів, що блокують залізничні та автошляхи в Луганській та Донецькій областях. Самі активісти почали готуватись до збройного протистояння із аваківськими собаками...

Глас Народу

собаки, авакова, тес, блокування, луганської електростанції, щастя, грес, білокуракинський портал, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив, повний архів, потяги, вугілля, поїзди



<< Перейти на повний архів матеріалів по рокам >>


Події. ЛОТ (Луганське обласне телебачення). ВІДЕО за березень 2017 року

березень 2017 - Відеоматеріали дивитись в спільноті Білокуракинський портал на сайті ВКонтакте

програма події, телеканал ЛОТ, березень 2017 року, март 2017 года, Луганське обласне телебачення, державне, репортаж, Білокуракине, Білокуракинський портал, сайт Белокуракино, відео, видео, вісті, вести, события недели, новини, новости, программа, юрій ромасюк, олена зверхановська


Перейти на повний архів програми Події. ЛОТ за 2017 рік >>


Газета "Життя Білокуракинщини" (формат PDF) за березень 2017 року

25.03.2017 - Газета "Життя Білокуракинщини" №23-24

18.03.2017 - Газета "Життя Білокуракинщини" №21-22

11.03.2017 - Газета "Життя Білокуракинщини" №19-20

04.03.2017 - Газета "Життя Білокуракинщини" №17-18


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

газета життя білокуракинщини, архів газети, за березень 2017 року, за март 2017 года, скачати, читати онлайн, формат pdf, весь архив, редактор, альона отрошко, чорнуха, Юлія Малюк, на сайті Білокуракине, Білокуракинський портал, сайт Белокуракино, на білокуракинському сайті, скан копія, відскановану, фотокопія газети, заповіт ілліча, вконтакте


Білокуракинський анекдот