ОБКУРЕНИЙ СПОРТСМЕН НА СТАДІОНІ "ЗДОРОВ'Я" АБО ХТО ЗАВАЖАЄ ШКОЛЯРАМ ЗАЙМАТИСЬ СПОРТОМ
Цікавий спортсмен бігав увечері у вівторок 17 жовтня по стадіону в Білокуракине. Спочатку він роздягнувся майже догола, залишившись лише у шортах та легкій футболці і босоніж почав намотувати коло за колом по стадіону. Причому бігав він так, як наче йому щось заважало поміж ніг, бо вони в нього заплутувались і він час від часу падав пикою вниз прямо на асфальтовані бігові доріжки. Здалеку здавалося, що він намагався навіть поцілувати асфальт, бо таким рідним він був для нього. Але спортсмен все одно вперто підіймався на ноги і знову починав бігти із ще більшим натхненням. Хлопці-школярі, які спостерігали за цим дійством, ледь стримувались від сміху, бо такого "кіна" на стадіоні вони ще не бачили.
Але після кількох кругів по стадіону цей бігун підбіг до цих школярів і на повному серйозі запитав:
- Пацани, курнуть хочете?
Отримавши відмову "курнути" від пацанів, які займались боксом на стадіоні, він знову рвонув з місця і побіг чергове коло. Та, відбігши трохи далі, впав на траву і почав перекидатись через голову. Потім підіймався, знову падав і знову перекидався. Здавалось, що йому це навіть приносило задоволення. Він щось вигукував, прицмокував, ойкав, зітхав і взагалі вів себе не дуже адекватно. Після того, як він запитав у пацанів про бажання курнути, ті зрозуміли, що той "спортсмен" сам був під кайфом, і явно щось "курнув". А коли він знову підійшов до боксерів та почав вчити їх, як треба боксувати, то від нього було відчутно ще й запах перегару. Він, як було видно, не тільки курнув, але ще й добряче хильнув перед заняттям спортом. Хоча особливої агресії він не проявляв, але все одно продовжував заважати школярам тренуватись, вказуючи, що і як їм треба робити. Спортсмен цей виявився досить міцної статури, не зважаючи на свій розслаблений стан під кайфом. Та йому просто пощастило, що разом із школярами був старший чоловік, що їх тренував. Бо при найменшому задиранні до школярів, цей би неадекватний обкурений "ушльопок" міг би запросто отримати від них по голові. Бо при бажанні школярі-боксери могли б гуртом повалити його на землю і запросто забуцати. І хто знає, які б тоді могли бути наслідки для того обкуреного неадеквата...
Як відомо, місцева влада і керівництво стадіону (в особі директора спорткомплексу "Здоров'я" Єрьоменка М.І.) забороняють школярам займатись боксом в приміщенні на стадіоні, тому ті тренуються поки що на вулиці, навіть при несприятливих погодних умовах. Але, крім погоди, цим дітям, як видно, можуть заважати займатись спортом також і деякі випадкові дорослі відвідувачі стадіону, що втручаються в процес тренування і ведуть себе неадекватно... Причому, навіть не усвідомлюючи, які можуть бути наслідки такого втручання і поведінки... Мабуть, місцевій владі та керівництву стадіону треба дійсно отримати "наслідки" своєї заборони займатись підліткам боксом, щоб врешті решт зрозуміти, до чого це може призвести. Тим більше, що подібні приклади раніше вже були в Білокуракине...
14 жовтня в Києві пройшов Марш Слави Героїв (Марш УПА), в якому взяли участь і представники Білокуракинської районної організації ВО "Свобода" на чолі із Русланом Супруном. Також в цьому році відзначається 75 річниця створення УПА (Української Повставнської Армії). В ході взяли участь політичні сили: ВО "Свобода", Правий сектор, Національний корпус (колишній "Азов"). За данними ВО Свобода в марші взяли участь близько 20 тис. осіб з різних політичних сил, зокрема близько 15 тис. - тільки свободівців. Луганську область представляли націоналісти із різних районів - Білокуракинського, Новопсковського, Старобільського, Сватівського. Під час Маршу Героїв представники Луганської області йшли разом із представниками Донецької області, які несли банер із написом "Свобода. Донеччина. Україна єдина".
Марш очолили лідери політичних сил Олег Тягнибок (ВО "Свобода"), Андрій Білецький (Національний корпус), Андрій Тарасенко (Правий сектор), Степан Брацюнь (Конгрес українських націоналістів - КУН), Богдан Червак (Організація українських націоналістів - ОУН), ветеран УПА Теодор Дячун та ін.
15 жовтня білокуракинські націоналісти повернулися з Києва додому, отримавши від Маршу Слави Героїв купу вражень.
Близько 10 тисяч учасників взяли участь в сьогоднішньому Марші слави Героїв у Києві. Хода націоналістів від Правого сектору, "Свободи" та Національного корпусу", до Дня захисника України, рушила центральними вулицями Києва до Контрактової площі. На Майдані учасники ходи вшанували хвилиною мовчання "Небесну сотню", яка загинула під час подій на Майдані та загиблих у війні з Росією, приспустили прапори та зачитали молитву націоналіста. Активісти несли в руках національну символіку, прапори України та "Правого сектору" та вигукують "Слава Україні - героям слава", "Авакова собаку - повісить на гілляку", "Слава нації - смерть ворогам", "Пам'ятай чужинець, тут господар - українець", "Бандера, Шухевич - герої України". Ходу супроводжують для забезпечення порядку кількасот правоохоронців та кінна поліція.
ФЕНОМЕН "НЕГАТИВНИХ" ЛЮДЕЙ або У КОГО БЛАКИТНА КРОВ
Подивився я програму на каналі "2+2" про групу крові. В ній розповідається, що люди із негативним резусом крові мають позаземне походження, тобто, є нащадками інопланетян. Таких людей на Землі близько 15%, інші 85% мають позитивний резус. Причому в різних країнах відсоток людей із негативним резусом може значно різнитись. В Україні, наприклад, таких людей всього близько 1,5 відсотка. Такі люди, як правило, мають особливі здібності і таланти, часто відрізняються серед сірої маси інших людей. Багато хто із відомих політиків, акторів, музикантів, художників та інших людей мистецтва також мають таку кров із негативним резусом. В древні часи правителі багатьох наймогутніших держав світу, навіть не знаючи про таке поняття, як резус крові, створювали сім'ї, одружуючись лише із родичами, щоб не змішувати кров. Тому і називали їх людьми із блакитною кров'ю. До речі, на мові древніх шумерів "блакитна кров" і "негативна кров" перекладаються однаково.
А от щодо людей із позитивним резусом крові, яких більшість на Земній кулі, вчені говорять, що вони дійсно мають походження згідно теорії Дарвіна - від людиноподібних мавп. Бо всі мавпи мають лише позитивний резус крові, як і абсолютна більшість людей на Землі.
Більшість медіумів, знахарів, людей з незвичайними психічними здібностями також мають негативний резус-фактор. Як відомо, є всього 4 групи крові. Всі вони відрізняються за складом, а якщо точніше - за наявністю різних білків в клітинах крові, які борються з бактеріями в організмі. У більшості людей ці білки є, і вони є резус-позитивними.
Чому у деяких людей цих білків немає - загадка! Вчені вважають, що перші люди на землі з негативним резус-фактором з'явилися 35 000 років тому. Яким чином? Ніхто не знає. Але найпопулярніша теорія говорить якраз про неземне походження ДНК цих людей. До речі, Ісус Христос, за дослідженнями вчених, теж мав негативний резус-фактор крові.
Ось деякі загальні характеристики людей з негативним резус-фактором:
вони мають більш високий, ніж у «позитивних» людей, коефіцієнт інтелекту (IQ);
зазвичай у них нижча, ніж у інших, температура тіла (всього на 0,3 - 0,5 градуси, але постійно);
для нормального самопочуття їм необхідно постійно вести рухливий образ життя;
психічно і емоційно ці люди набагато більш стійкі;
вони дуже чутливі до тепла і не люблять холод;
частіше всього у них блакитні, зелені або світло-карі очі.
Ще один цікавий феномен жінок з негативним резусом пов'язаний з вагітністю і родами. Наприклад, якщо вони вагітніють від чоловіка з позитивним резусом крові, то мають шанс народити дитину із таким самим позитивним резусом. І якщо це трапляється, то вірогідність того, що дитина народиться здоровою або не помре при родах чи відразу після родів - дуже низька. Організм жінки із негативною кров'ю просто вбиває таку дитину. Навіть якщо жінка починає годувати її грудним молоком, дитина ним труїться. Звичайно, сучасна медицина знайшла деякі можливості за допомогою медичних препаратів дещо нівелювати негативний вплив організму "негативної" матері на "позитивну" дитину, але не завжди успішно. Якщо вагітна мати має негативний резус, імунна система її тіла буде атакувати плід, сприймаючи його як чужорідне тіло. Ось чому таких жінок лікарі просять приймати спеціальні ліки під час вагітності, які пригнічують імунітет.
Особливо великий ризик для "негативної" матері народити сина із позитивною групою крові. Такий син як правило народжується хворим (дебілом, розумово відсталим) або досить швидко помирає. Якщо народжується дівчинка - то у неї шансів бути здоровою дещо кращі.
Відомо, що клонувати людей з негативним резус-фактором не можливо - вони просто не виживають.
Але чому тіло жінки атакує власних дітей, тобто чому воно сприймає їх як «чужих«? У цій загадки немає відповіді, але вона безумовно працює на користь теорії про «інопланетне» походження таких людей.
До речі, археологи знайшли величезну кількість стародавніх текстів і творів мистецтва, які описують дивних істот, які відвідували планету. Так що думайте самі... І подивіться програму "Загублений світ" з каналу "2+2", там дійсно розповідають багато цікавого...
P.S. До речі, адмін цього сайту теж має "негативний" резус крові... Отож бо...
ЧОМУ ПАДАЄ ГРИВНЯ АБО ХТО ПРОДОВЖУЄ НАЖИВАТИСЬ НА БАГАТСТВАХ КРАЇНИ ТА ЇЇ ЛЮДЯХ
Якщо хтось слідкує за курсом української гривні до інших валют, наприклад, до євро та американського долара, мабуть, зрозуміли, що вже найближчим часом курс гривні явно впаде. Не важко підрахувати, що вже за 2-3 дні один долар буде коштувати 27 грн. за курсом Нацбанку. Курс продажу долара буде, звичайно, ще вищим. А ще за пару тижнів курс досягне позначки в 30 грн. за 1 долар. Бо недарма ж Верховна Рада прийняла Закон про Пенсійну реформу і Уряд пообіцяв уже з 1 жовтня 2017 року підняти пенсії більшості пенсіонерів. Але Закон ухвалили дещо із запізненням, тому жовтнева пенсія уже була видана без ухваленого підвищення. Тепер обіцяють, що та частина суми пенсії за жовтень, яка не була видана своєчасно за жовтень, буде видаватись уже в листопаді разом із пенсією за листопад. А це означає, що в листопаді пенсійні виплати будуть дещо більшими, аніж зазвичай. Тому і ціни миттєво вже поповзли вгору в жовтні, навіть не чекаючи листопада. І долар з євро почали стрімко дорожчати. Мабуть, пенсіонери - це якраз ті, хто скуповують долари в Україні, збільшуючи попит на нього і, відповідно, його курс. Бо як інакше можна пояснити зростання курсу іноземних валют? І продукти дорожчають, і бензин, і газ, і взагалі - жити стає з кожним днем тільки дорожче і складніше, не зважаючи на різні підвищення соціальних виплат, зарплат та пенсій.
Прем'єр-міністр Гройсман вже аж гупає себе в груди, обіцяючи просто шикарне підвищення соц.стандартів в державі, що аж можна заслухатись... Але в реальності все зовсім інакше...
Якщо на 1 січня 2014 року мінімальна зарплата в Україні була 1218 грн., що складало близько 150 доларів, то на 1 січня 2018 року при нинішній швидкості падіння курсу гривні мінімальна зарплата, яку хоч і підвищили в гривнях, все одно в доларах складе в найкращому випадку близько 100 доларів (та зарплата, що всього нараховується). А в реальності ще менше - (на руки видається близько 2600 грн.) - 80-85 доларів. Тобто, майже в 2-а рази менше, ніж була в січні 2014 року.
Мабуть, недарма ж кажуть - дурень думкою багатіє. А жиди, що знаходяться в Україні при владі, та їхні московські прихвосні, продовжують наживатись на багатствах української держави та її людях, дурячи народ хитромудрими обіцянками чергового "покращення" життя...
Згідно недавно прийнятого Верховною Радою за поданням Уряду та Президента Закону про Пенсійну реформу, тепер мінімальний страховий стаж для виходу на пенсію має складати 35 років (раніше було 15 років). Я порахував, у скільки років я маю вийти на пенсію. Вийшло, що в 73 роки 5 місяців. Тобто, не раніше, аніж в 73 роки і 5 місяців я зможу вийти на пенсію і отримувати мінімальну пенсію! І це при умові, якщо я буду офіційно працювати з листопада 2017 до своїх 73 років 5 місяців. Без якихось звільнень та перебуванні в якості безробітного жодного дня.
Походу, і Президент Порошенко, і Прем'єр-Міністр Гройсман, які є мільйонерами, і більшість депутатів Верховної Ради, серед яких більшість є також мільйонерами, не просто ідіоти, які приймають Закони, а хитрі ненажерливі падлюки, що думають не про народ, а лише про себе і свої гаманці. Звісно, їм абсолютно непотрібна пенсія, бо за час свого перебування при владі вони вже накрали стільки, що вистачить і їм, і їхнім дітям та онукам на десятиліття вперед. А простим людям все одно до пенсійного віку не дожити, бо середня тривалість життя в Україні, особливо серед чоловіків, набагато менша, аніж вік виходу на пенсію. Тобто, абсолютна більшість людей просто не доживатиме до виходу на пенсію. Особливо, якщо врахувати, що в Україні постійно перебувають в стані безробіття або неофіційного заробітку (без сплати податків і зборів до Пенсійного фонду) близько 7 млн. осіб і заробити страховий стаж в 35 років - це майже нездійсненна річ для більшості тих, кому зараз 30-40 років.
От і виходить, що справжня мета нинішньої пенсійної реформи - це геноцид і фактичне знищення українського народу. І робить це не якийсь зовнішній загарбник, а свої виродки напівдурки, які дорвались до влади і ладні заради своїх особистих інтересів знищити свій народ, доводячи його до повного зубожіння та виродження...
А ви продовжуйте вірити гучним обіцянкам влади про чергове "покращення" життя та в їхні благі наміри і зусилля для свого народу...
«На великой стройке». В 1931 году в СССР украинцев было больше, чем русских
В 1931 году в СССР украинцев было больше, чем русских. За шесть лет исчезло 55 миллионов. Такая цифра указана в книге "На великой стройки", изданной в 1931 году в Ленинграде. Такие же данные представлены в первой советской энциклопедии 1926 года. Ни этой энциклопедии, ни книги нет ни в одной библиотеке Украины. Удалось отыскать "На великой стройке" в Москве. Нам прислали копии, на которых хорошо видны цифры 81000000. Следует отметить, что сюда не вошли жители украинской Галичины, находившейся на то время в составе Польши. Уже следующая перепись населения 1937 года указывает, что украинцев в СССР было 26 миллионов. Куда делись все остальные? Зная такие цифры, еще страшнее выглядят репрессии 1930-х годов.
По данным переписи 1989 года в Украине проживало 51 миллион 452 тысячи человек, из них украинцев – 37 миллионов 419 тысяч. Современная Украина как государство не включает в свой состав все территории, населяемые украинцами. На момент распада Союза в Молдове проживало 620 тысяч, в республиках Российской Федерации – 4 миллиона 864 тысячи украинцев. Ещё больше – почти 6 миллионов украинцев живет в других странах мира. То есть в мире, по оценкам специалистов, в конце ХХ века насчитывалось 49 миллионов 499 тысяч украинцев.
В начале столетия по данным переписи населения 1897 года в Российской империи проживало 22 миллиона, а в мире – 26 миллионов 365 тысяч выходцев из Украины. В основном, украинцы проживали в селах и занимались земледелием. Поступательное развитие украинской экономики и культуры в Российской империи было прервано І-й Мировой войной. Затем грянула революция. После создания 17 марта 1917 года Украинской Центральной Рады и провозглашения первого Универсала, Украина стала фактически независимым государством. Но Временное Правительство, а позже правительство большевиков, не желали выпускать Украину из железных когтей двуглавого имперского орла. Большевики начали войну с государствами, которые свергли имперское колониальное ярмо: Польшей, Финляндией, государствами Прибалтики, Средней Азии, Закавказья и Украиной. И в 1920 году им удалось захватить большую часть украинских земель. Вместе с оккупационной властью в Украину пришел голод 1920-1921 гг., «красный террор» и «продразверстка». В украинских селах зверствовали «десятитысячники», которые забирали у крестьян зерно и скот, якобы для помощи голодному Поволжью. На самом деле, урожай с территории Украины отправлялся за границу в обмен на «финансовую помощь» для кремлевской верхушки. В 1929 году началось «раскулачивание», в 1930-е – ликвидация украинской православной церкви и репрессии против украинской интеллигенции: советское правительство мстило за попытку украинцев возродить собственное государство. Все же, несмотря на репрессии, в 1930 году в пределах СССР насчитывалось 81 миллион 195 тысяч украинцев.
По переписи 1932 года украинцев было 87 миллионов! И это при том, что большинство украинцев Кубани, Дона, Ставрополья (потомки запорожских казаков) и восточной части Слободской Украины (Курская, Белгородская, Воронежская области, северная часть Ростовской обл.), а также Сибири были записаны как русские. В состав соседних государств входили и украинские этнические земли. Так, в составе Польши находились: Волынь, Галичина, Лемковщина, Посянье, Подляшье, Холмщина, где проживало свыше 6 миллионов украинцев. Здесь постоянно велась полонизация. Румынии принадлежали Буковина и Бессарабия, в которых жили 790 тысяч украинцев. Еще 455 тысяч украинцев проживали в Закарпатье, которое входило в состав Чехословакии. Все это были этнические украинские территории. В то же время, западная диаспора включала в себя 2 миллиона украинцев. В мире в начале 30-х годов ХХ века по официальным документам числилось 96 миллионов 245 тысяч украинцев, из них 87 миллионов проживало в пределах Советского Союза - больше, чем этнических русских! Украинская нация была самой многочисленной в СССР!
Приближалась страшная для Украины осень 1932 года... Навсегда запомнили её украинские крестьяне. Есть несколько методов подсчета жертв Голодомора - искусственно организованного голода. Ныне в Украине, по самым приблизительным подсчетам, число жертв Голодомора определено в 7 миллионов 500 тысяч человек. К 50-летию геноцида 1932-1933 гг. украинского народа по инициативе украинской диаспоры в Америке специальная Комиссия конгресса США после детального анализа всех данных назвала страшную цифру: 10 миллионов погибших от голода. Но тогда, в тридцатые годы, этого было мало для кремлёвских убийц. Большевики начали репрессии, волна которых не обошла и коммунистическую партию. Только в 1933 году из КП(б)У было "вычищено" около 28 тысяч украинцев. Количество украинцев – политзаключенных тюрем и лагерей 1939-1940 гг. определялось цифрой в 3 миллиона 500 тысяч осужденных. Общее количество репрессированных скрывается до сих пор. В эти же годы полным ходом шла коллективизация. Тех, кто не желал вступать в колхозы, вывозили в Сибирь, где их, полураздетых и голодных, выбрасывали из вагонов на снег вместе с детьми и убогим имуществом. Изгнанники рыли землянки, корчевали лес. Выжить судилось немногим, а землянки становились могилами для целых семей.
Началу Второй Мировой войны предшествовало заключение 23 августа 1939 года фашистско-коммунистического пакта Молотова - Риббентропа о ненападении между Германией и Советским Союзом, рассчитанного на десять лет. Приложением к нему был тайный протокол, которым «разграничивались сферы интересов» сторон. Это «разграничение» означало согласие правительства Германии на коммунистическое вторжение в Литву, Латвию и Эстонию, а также на оккупацию Западной Украины и Западной Белоруссии (Польша). Со своей стороны, Германия получила полную свободу действий в Европе, обеспечила себе поставки из Советского Союза военно-стратегических материалов, продовольствия. Таким образом, ярко проявилась имперская суть обоих государств, циничное игнорирование их руководителями общепринятых в цивилизованном мире принципов международных отношений. Фашистско-коммунистический договор развязал Адольфу Гитлеру руки для его агрессии в Европе: 1 сентября 1939 года фашистская Германия совместно с коммунистическим Советским Союзом начали Вторую Мировую войну.
Уже 17 сентября по согласованию с фашистским руководством советско-польскую границу перешла Красная Армия. Ее подразделения появились под Львовом 19 сентября. Войска союзников под предводительством коммунистов и фашистов четыре дня не могли захватить Львов. Лишь 22 сентября польский гарнизон сдался советскому командованию, а 28 сентября между фашистами и коммунистами был подписан договор о границе вдоль рек Сян и Буг. На оккупированной Красной Армией территории Западной Украины начались репрессии против местных жителей. Эшелоны с западными украинцами потянулись в Сибирь. Туда же направлялись эшелоны с «националистами» Буковины, Бессарабии, оккупированных 28 июня 1940 г. Всего из 8 миллионов 809 тысяч западных украинцев по официальным данным были депортированы 1 миллион 173 тысячи человек. Массовой эмиграции к тому времени не наблюдалось, однако статистика предоставляет такую цифру: 5 миллионов 616 тысяч украинцев проживает на территории присоединенных западноукраинских земель. Куда делились более 2 миллионов жителей – неизвестно.
В это же время полным ходом шли репрессии против офицеров Красной Армии, прежде всего украинцев. Советское правительство готовилось к войне «на чужой территории малыми силами». Подобная тактика была использована в финской авантюре 1939-1940 гг. В войне со стороны советских войск потери составляли 50 тысяч погибшими и 150 тысяч ранеными и исчезнувшими бесследно. Но верховный главнокомандующий Иосиф Джугашвили (Сталин) имел свои планы относительно использования человеческих и материальных ресурсов в войне, которая приближалась.
Два милитаристских монстра – коммунистическое и фашистское государства сцепились за территорию Украины в кровавой борьбе. 22 июня 1941 г. фашистские войска вторглись на территорию Украины. В ответ большевистская власть начала свою акцию: в Галичине и на Волыни состоялись массовые уничтожения политзаключенных. Из Юго-Восточной Украины на Урал начался вывоз оборудования заводов, техники, квалифицированных рабочих и инженеров. Там, в глубоком тылу, они «ковали» победу над Германией. Роль Украины во Второй мировой войне – трагическая, её вклад в победу над фашистской Германией – огромен. По официальной статистике, во время немецкой оккупации в Украине было убито 3 миллиона 900 тысяч мирных жителей и свыше 1 миллиона 300 тысяч военнопленных. В нацистское рабство из Украины вывезено 2 миллиона 400 тысяч мужчин и женщин. Еще 5 миллионов 484 тысячи украинцев погибли на фронтах. В так называемом Закирзонье (извечные украинские земли, которые отошли к Польше, а именно: Лемковщина и Западная Волынь), также были уничтожены свыше 800 тысяч украинцев. Общее количество жертв составляет 13 миллионов 84 тысячи. И это официальная статистика. По её данным накануне войны в середине 1941 г. население Украины составляло 40 миллионов 484 тысяч жителей, из которых почти 14 миллионов жили в городах. А уже в 1945 г. общее количество украинцев уменьшилось до 27 миллионов 400 тысяч человек, из них в городах осталось 7 миллионов 400 тысяч.
Но и после окончания войны геноцид против украинского народа не прекратился. Людей, которые жили на оккупированной гитлеровцами территории, по терминологии того времени коммунистическое правительство считало «предателями» и «пособниками фашистов», а карой им были голод 1946-1947 гг., послевоенные репрессии и депортации в Сибирь. В октябре 1961 г. ХХІІ съезд КПСС утвердил новую программу партии и провозгласил политику «слияния наций», то есть политику русификации. Тысячами двинулась украинская молодежь на «ударные комсомольские стройки» Сибири и «поднятие целины» Казахстана... Жизнь в украинских селах замерла...
Вітаємо білокуракинців із дуже визначним і знаменним святом - ДНЕМ УРОЛОГА!
2-е жовтня святкують свій професійний день урологи (або рукожопи, рукосраки, дупоруки і т.д.). Якби не лікарі даного профілю, то було б набагато важче жити дуже багатьом білокуракинцям, особливо тим, що сидять у владних кабінетах. Бо саме в них дупа - головний орган, яким вони найчастіше користуються, саме дупою вони іноді думають (якщо взагалі думають), саме через дупу роблять більшість своїх справ і т.д. і т.п. Тому побажаємо всім урологам Білокуракинщини щастя, міцного здоров'я, благополуччя та натхнення в їх нелегкій справі. Хай вам щастить!
ЧОМУ ДІТЯМ ЗАБОРОНЯЮТЬ ЗАЙМАТИСЬ СПОРТОМ НА СТАДІОНІ АБО ХТО ДБАЄ ПРО СВОЇ ІНТЕРЕСИ ТА ВИГОДУ
Кажуть, що хлопцям, які нещодавно почали займатись тайським боксом і тренувались на стадіоні "Здоров'я", заборонили проводити тренування в будівлі на стадіоні. Зі слів сторожа, так наказав директор стадіону Єрьоменко М.І., мотивуючи це тим, що тайбоксери можуть пошкодити стіни, двері або стенд, який там висить на вході. Якщо раніше влітку тайбоксери проводили тренування на вулиці, то зараз у зв'язку з похолоданням, необхідно приміщення, але їх в зал не пускають - ні на перший поверх, ні на другий. Бо на другому поверсі частенько зависає районне начальство - голова РДА Іванюченко, голова райради Бондаренко, їхній корефан землевпорядник Косяченко та деякі інші місцеві дармоїди із владних кабінетів. Вони там постійно грають у більярд. І тому діти, що приходять туди займатись спортом, їм просто заважають відпочивати та веселитись.
Зрозуміло, що директор стадіону Єрьоменко М.І., який раніше спокійно дозволяв там займатись і тайбоксерам, і звичайним боксерам, зараз, скоріше за все, виконує вказівку своїх безпосередніх начальників - голови РДА та голови райради, які, як видно, люто бояться і ненавидять боксерів. Стадіон "Здоров'я" є комунальним закладом і знаходиться на балансі Білокуракинської громади (селищної ради). І доступ будь-яких жителів громади до будівлі на стадіоні (залів) з метою заняття спортом є абсолютно вільним і безкоштовним (згідно Закону). Ніхто не має права ні забороняти користуватись приміщенням, наприклад, тренажерним залом чи залом на другому поверсі, ні вимагати за це в когось гроші, як це робилось раніше і робиться зараз (збирається по 50 грн. "спонсорської допомоги" з однієї особи в місяць). Тим більше, ніхто не має права виганяти із зали неповнолітніх дітей (школярів) чи студентів та забороняти їм займатись спортом.
Але нашим чиновникам Закон, як видно, не писаний... Мало того, що в Білокуракине розігнали найбільш путніх тренерів з різних видів спорту, залишивши їх без роботи, а дітей без наставників, так ще й не дають займатись спортом як самим дітям, так і дорослим, які прагнуть чомусь навчити цих дітей, долучити до занять спортом, причому абсолютно безкоштовно... Отак і вірте цим місцевим падлюкам із владних кабінетів, які на словах підтримують спорт та молодь, а на ділі роблять зовсім інакше, дбаючи лише про свої інтереси та вигоду...
