Довгоочікуване літо тільки-но розпочалося, а діти з Білокуракинської ОТГ вже встигли гарно відпочити. В період з 1 по 10 червня 10 школярів (діти учасників АТО та діти з багатодітної сім'ї) перебували на оздоровленні в позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Крилатий», розташованому на морському узбережжі в санаторно-курортній зоні Херсонської області Скадовського району.
У ПЗОВ «Крилатий» на дітей чекали привітні працівники табору, які з радістю зустріли дітей з далекої дороги, нагодували смачним обідом та провели екскурсію територією табору. Фонтан з місцем для відпочинку, чудові квітники, малі скульптурні композиції, власний огороджений пляж, комплекс ігрових спортивних майданчиків, питні фонтанчики з водою із артезіанської свердловини та комфортні спальні комплекси біля самісінького моря чекали на вихованців.
Кожен день перебування в таборі був надзвичайно захоплюючим та активним. Діти швидко адаптувалися до розпорядку дня ПЗОВ «Крилатий». Ранок розпочинався із зарядки на березі моря, яка надавала енергії та позитивного настрою на цілий день. Діти отримували п'ятиразове збалансоване харчування. Двічі на день під наглядом вихователів та рятувальників вихованців зустрічало тепле море. У вільний час діти мали змогу відвідати спортивні гуртки, які працюють на території табору (футбол, волейбол, баскетбол, шахи, шашки, настільний теніс, більярд, туристичний, стрільби з пневматичної гвинтівки, спортивного лука зі стрілами, катання на байдарках). Крилатівці із нетерпінням чекали вечора кожного дня, адже тоді проводились різноманітні культурно-розважальні заходи (конкурси, ігри на свіжому повітрі і пляжі, щоденна дискотека, показ фільмів та мультфільмів у клубі-театрі). Школярі з Білокуракинської ОТГ активно брали участь у спортивних та культурних заходах табору, а найактивніших дітей (Карину Болото, Миколу Константінова та Дар'ю Ладнай) було нагороджено грамотами. Приємні спогади залишились від екскурсії до міста Скадовськ, де діти відпочили у парку розваг, прогулялися набережною та придбали морські сувеніри на згадку про подорож.
Десять днів відпочинку пролетіли дуже швидко, проте за цей час дітки знайшли нових друзів, отримали масу позитивних емоцій, мали змогу спробувати себе в різних видах культурного та спортивного напряму. Залишати чарівний, яскравий світ табору було сумно. З надією на повернення до «Крилатого», який став таким рідним, діти запустили в море монети. Відпочилими, засмаглими із найприємнішими враженнями діти повернулися до Білокуракинщини. А попереду ще ціле літо!
Керівником організованої групи та супроводжуючим до табору «Крилатий» була вчитель англійської мови Шапарівської ЗОШ І-ІІ ст. О.О.Хрипун, якій велика вдячність від батьків та відділу освіти Білокуракинської селищної ради.
КОЛИ В БІЛОКУРАКИНЕ БУЛО СВЯТО МОЛОДІ АБО ЧОМУ ВСЕ РОБИТЬСЯ ЯК-НЕБУДЬ?
Деякі білокуракинці цікавляться, чи відбулось в Білокуракине святкування Дня молоді та Дня Конституції, коли і як саме? Чи були масові гуляння, як завжди у нас це робилось раніше?
Для тих, кому цікаво, варто, мабуть, коротко розповісти. Святкування Дня молоді в Україні відзначається в останню неділю червня, тобто, мало відбутись 24 червня. Але наша хитромудра місцева влада, як завжди, перемудрила, бажаючи, мабуть, чи то зекономити, чи то просто відпочити по-своєму. В Білокуракине вирішили святкувати одночасно і День молоді, і День Конституції, і перенесли святкування на четвер 28 червня, коли ввечері і мали відбутись масові гуляння на центральній площі селища. Але раптом і несподівано (як завжди) пішов дощ, вірніше, злива з грозою. І, звісно, ніяких масових гулянь не відбулось. Мабуть, в громаді та райдержадміністрації не знають, що таке Інтернет і як можна подивитись прогноз погоди...
Тоді вирішили відсвяткувати День молоді на пляжі річки Білої вже в суботу 30 червня, але зранку - о 10.00 годині. Не знаю, чи то погано працює у нас в селищі сарафанне радіо, чи то ніхто не бачив оголошення про цей захід на пляжі, але суботнього ранку 30 червня на пляж річки Білої зібралось максимум до 20 людей глядачів, з яких більшість - діти, які просто прийшли скупатись в річці, та кілька батьків дітей, що виступали на святі. По суті, глядачів на святі було менше, ніж виступаючих. Мер Сірик, який з'явився на початку так званого свята Молоді, привітав молодь, пожалкував, що занадто мало зібралось людей, а потім обернувся і кудись зник (мабуть, святкувати в своєму вузькому "молодіжному" колі). Програма святкування була теж простою - кілька виступів солістів РБК та танок колективу Конфетті-dance. Хоча і за це їм спасибі - все ж таки старались, готувались. Ніяких ігор, розваг, спортивних змагань на пляжі, як писалось в оголошенні. Бо ні з ким просто було все це проводити.
Склалось таке враження, що останнім часом всі масові заходи в Білокуракине проводяться просто так - для галочки. Аби що-небудь і аби як-небудь. На День скорботи і пам'яті 22 червня біля монументу Скорботна Мати зібралось кілька держслужбовців та бюджетників, яких пригнали, щоб покласти квіти та віночки. Потім те ж саме відбулось і на День Конституції біля пам'ятника Шевченка. Знову гучні красиві слова, пафосність вдаваного свята, кілька селфі у виконанні остогидлих фізіономій для Фейсбуку та редакції газети "Життя Білокуракинщини" і все... Відсвяткували...
До Дня молоді не спромоглися організувати навіть масові гуляння по-людські, як це було завжди. Та і на пляжі річки Білої, якщо хтось пам'ятає, теж раніше проводились святкування. Були і ігри, і розваги, і дискотека для молоді. Працювали і торгівельні точки, і шашлики можна було скуштувати. Чому ж тепер нічого не робиться? Чи якщо сам голова райдержадміністрації поїхав відпочивати на курорти, то тепер все нікому і не треба? Добре тим, в кого є гроші і хто може собі дозволити поїхати на якісь моря та курорти, або навіть за кордон - в тропічні країни та острови. Такі люди в Білокуракине теж є. Але їх не багато. Більшість населення Білокуракинщини може дозволити собі якраз хіба що пляж річки Білої або водосховище Наливне. Дехто може ще з'їздити на місцеві ставки або річку Айдар в сусідніх Старобільському та Новопсковському районах.
До речі, саме на водосховищі Наливне найбільше і приїздить відпочивальників. Навіть в будні дні, коли стоїть спекотна погода, там на пляжі постійно відпочиває до 50-60 людей. На вихідних їх стає ще більше. Чому б саме там було не провести День молоді? Звісно, попередньо організувавши безкоштовний транспорт хоча б на один день. Нещодавно там прочистили і прогорнули бульдозером ґрунтову дорогу. Але вже після першої ж зливи вона знову перетворилась на калюжі і грязьове місиво, бо вже наступного дня там приїздили автомобілі, які і розбили ту дорогу. І від тієї роботи бульдозерів не залишилось абсолютно нічого – дороги знову як і не було. Бо так у нас завжди – все робиться аби як-небудь – для галочки. Начебто і роботу зробили, кошти витратили, і в той же час користі від такої роботи – абсолютний нуль.
І загалом, населення Білокуракинщини дійсно щороку зменшується. Це стає помітно після кожного шкільного випускного. Бо фактично кожного року кількість молоді лише в селищі Білокуракине стає меншою майже на сотню. Тому що абсолютна більшість випускників обох Білокуракинських шкіл №1 і №2 (80-90%), поступаючи учиться в навчальні заклади поза межами Білокуракинщини, вже не повертаються додому ні жити, ні працювати. А ті, що залишаються в Білокуракине, або повертаються після навчання - це зазвичай найменш забезпечені та пристосовані до життя молоді люди, які, якщо не мають впливових батьків-держслужбовців або якихось начальників, стають безробітними та тривалий час ніде не працевлаштованими.
Сумна статистика і сумна картина на вулицях Білокуракинщини, де молоді стає все менше і менше. Скоро взагалі ні для кого буде влаштовувати ні свято молоді, ні будь-яких масових гулянь. І всі ті дитячі майданчики, які, до речі, теж робляться для галочки – як-небудь – стануть вже нікому не потрібними, хоча поки що на них ще іноді і граються діти. Але чи надовго?..
"Неймовірне, захоплююче свято відбулось 28 червня 2018 року на честь Дня Конституції України! Такого вже давненько не було. Всі білокуракинці, мабуть, з нетерпінням чекали такої вистави. В небі над Білокуракине - світлове шоу за участю справжніх зірок України. Під оглушливі звуки, які лунали над усім селищем Білокуракине таке дійство можна було спостерігати протягом майже двох годин. Запекла битва талантів, неймовірного натхнення та проникливість низьких та високих октав - все це можна було чути, бачити і відчувати всім серцем, всією душею, радіти і сумувати одночасно, насолоджуватись і отримувати справжнє непідробне задоволення від побаченого і почутого.
Як завжди - подякуємо нашій місцевій владі, за сприяння якої і відбулось це неймовірне захоплююче шоу! Цей салют, майже феєрверк, це чарівне свято душі і тіла нам всім подарували наші найкращі, найулюбленіші керівники - голова району та голова громади, а також їхні заступники, заступники заступників, керівники відділів. Спонсорами виступили голова громади (він же мер), голова району (він же голова РДА), а також керівники підприємств, установ і організацій району, зокрема, начальник відділу освіти селища, начальник відділу освіти району, начальник відділу культури селища, начальник відділу культури району, начальники різних відділів райдержадміністрації, начальники управління якогось відділення і т.д. і т.п. Щиро подякуємо всім їм за організацію і проведення такого масового свята, такого неймовірного захоплюючого святкування Дня Конституції, влаштування концерту, салюту, феєрверку та караоке на майдані. Спонсорами всіх подарунків стали начальники управлінь і відомств району та громади. Ще раз подякуємо нашому улюбленому керівництву нашого прославленого району та нашій найзаможнішій громаді........"
- Куме, що це ти читаєш?
- Та районну газету "Життя Білокуракинщини"!
- І з яких пір грозу та зливу в Білокуракине почала організовувати місцева влада?
- Не знаю... Так в районній газеті пишуть!
- Та викинь ти ту гидоту!!! Поглянь краще, як небо сяє... Давненько такої грози не було... Дивись, як гарно! А повітря яке чисте... Відгриміло вже і тихо-тихо стало... Як же гарно в нашому селищі після грози...
Зміни для безробітних щодо отримання субсидії з 01 травня 2018 року
Відповідно до підпункту 3 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» зазначено, що субсидія не призначається, коли у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді:
- за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії;
- або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії;
- та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Та згідно пункту 7 вказаної Постанови, за наявності умов, зазначених у пункті 6, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин. Для цього запропоновано два варіанти для безробітних, які не стоять на обліку в центрі зайнятості, – чесно декларувати свої доходи, отримані за кордоном або деінде та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду, або органи соціального захисту населення рахуватимуть таким людям працездатного віку у дохід три прожиткові мінімуми – 5286 гривень (1762*3) – якщо вони хочуть користуватися соціальною допомогою. При цьому також необхідно буде сплатити єдиний соціальний внесок за три місяці у розмірі, що не менший ніж мінімальний.
Проте, згідно абзацу 10 пункту 7 вказаної Постанови, житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім’ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в підпункту 3 пункту 6 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії. До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Крім того, якщо у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, в розрахунок сукупного доходу такого домогосподарства включається середньомісячний дохід таких осіб у розмірі:
- половини одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, — у разі, коли такі особи протягом цього періоду перебували на строковій військовій службі;
- одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, — у разі, коли такі особи протягом цього періоду навчалися за денною формою навчання у закладах середньої освіти, професійно-технічних навчальних закладах, закладах вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і в цей період навчалися в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості;
- одного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, — в окремих випадках за рішенням комісії у разі, коли такі особи перебувають у складних життєвих обставинах;
- фактично отриманих такими особами доходів — у разі, коли такі особи протягом цього періоду отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсію, стипендію, допомогу при народженні (усиновленні) дитини, допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомогу по огляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомогу по безробіттю;
- фактично отриманих такими особами доходів — у разі, коли такі доходи протягом цього періоду отримувала особа, яка станом на кінець такого періоду не досягла 18-річного віку.
Серед великої кількості професій, які покликані служити людям, мабуть, однією з найважливіших була, є і залишається професія медика. У всі часи шанували і заслужено цінували тих героїв, хто справою свого життя обрав турботу про здоров'я людей.
Нещодавно у Будинку дитячої та юнацької творчості відбувся урочистий захід, присвячений Дню медичного працівника. У святково прикрашеній залі зібрались працівники медичних закладів району, їх пацієнти та всі бажаючі насолодитися чудовим концертом, ведучою якого була Ніна Ланіна.
З професійним святом привітати присутніх завітали голова Білокуракинської районної ради Костянтин Бондаренко, головний лікар центральної районної лікарні Олександр Данилко, головний лікар районного центру ПМСД Віталій Лунякін та голова районної профспілкової організації працівників охорони здоров'я Юрій Доля. Вони побажали усім міцного здоров’я, спокою й достатку, успіхів та подальших професійних здобутків, миру в нашій країні. «Зі святом, дорогі колеги! Ваша робота дарує людям здоров’я та рятує життя. Люблячих сімей вам, вірних друзів і дружнього колективу, яким ми і є», - сказав Олександр Данилко.
Також грамотами голови Білокуракинської райдержадміністрації та голови Білокуракинської районної ради за щоденну наполегливу працю, високу професійну майстерність, віддане служіння людям, відповідальність та цілеспрямованість, вірність професії та обов'язку і з нагоди професійного свята - Дня медичного працівника були нагороджені: головний лікар ЦРЛ Олександр Данилко; завідувач терапевтичним відділенням ЦРЛ Ольга Диба; завідувач центральною амбулаторією загальної практики - сімейної медицини КЗ «Білокуракинський РЦ ПМСД» Ольга Шаповалова; завідувачка Мирненського ФАПу Дар'я Овчаренко; медична сестра поліклінічного відділення ЦРЛ Зінаїда Трохименко; медична сестра денного стаціонару центральної амбулаторії загальної практики - сімейної медицини КЗ «Білокуракинський РЦ ПМСД» Ольга Малюк; сестра відділення відновлювального лікування ЦРЛ Ірина Оселедько.
Грамотами адміністрації Білокуракинської районної лікарні та профспілкового комітету нагородили: старшу медичну сестру відділення анестезіології та інтенсивної терапії Світлану Лємєжко, медичну сестру стаціонару відділення відновлювального лікування Світлану Заєць, медичну сестру стаціонару пологового відділення Алевтину Скрипченко, медичну сестру стаціонару терапевтичного відділення В'ячеслава Чернікова, молодшу медичну сестру терапевтичного відділення Тамару Лапту, медичну сестру хірургічного відділення Сергія Корнієнка. молодшу медичну сестру операційної хірургічного відділення Яну Бортник, фельдшера-лаборанта клініко-діагностичної лабораторії Наталю Щепетильникову, медичну сестру відділення невідкладної медичної допомоги Галину Коваленко, медичну сестру стоматології Наталю Пронь, медичну сестру операційної гінекологічного відділення Олену Кішкінову, провідного бухгалтера Світлану Нізійову, молодшу медичну сестру з догляду за хворими дитячого відділення Любов Батвінову, молодшу медичну сестру з догляду за хворими інтенсивної відділення Вікторію Бурлуцьку, кухара Олену Степаненко, робітника з комплексного обслуговування і ремонту будівельних споруд Івана Ткаченка.
За багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та з нагоди відзначення Дня медичного працівника грамотами КЗ «Білокуракинський РЦ ПМСД» нагородили: медичну сестру центральної амбулаторії Наталію Коробку, медичну сестру центральної амбулаторії Ольгу Боровець, головного бухгалтера Олену Горох, медичну сестру Нещеретівської амбулаторії Юлію Перпенко, молодшу медичну сестру Заїківського ФАПу Любов Стогнієву, завідуючу Заїківським ФАПом Лілію Стогнієву, робітника з комплексного обслуговування і ремонту будівель Сергія Козаченка, водія автотранспортних засобів Володимира Лапту, лікарів загальної практики, сімейних лікарів центральної амбулаторії Ганну Лукашенко та Яну Дегтярьову, інспектора з кадрів Ольгу Серебрянську. Також з нагоди Дня медичного працівника Департаменту охорони здоров'я Луганської облдержадміністрації почесні грамоти вручили завідуючому хірургічним відділенням Роману Лісовому та завідуючому відділення анестезіології Ігорю Івоніну.
Хоча усі професії важливі, але й серед важливих є найважливіші. Цього ніхто не буде заперечувати. Лікар є тим, хто чатує на межі життя й смерті, аби врятувати людське життя. Час показує, що професія лікаря, незважаючи ні на які матеріальні труднощі в медицині взагалі була й залишається дуже почесною й шанованою в суспільстві. Багато існує різновидів лікарської діяльності, але всі вони поєднані красою й величчю цієї благородної праці.
Подарували свої неперевершені виступи присутнім Євгенія Білоус, Максим Проценко, Анжеліка Сінєльнікова, народний ансамбль народної пісні «Золота осінь», Валерія Сінєльнікова, танцювальний колектив « Конфетті-dance», Ольга Лисиця, Галина Пєкалєва, вокальний ансамбль «Гарний настрій». Чудову виставу продемонстрували вихованці театрального гуртка «Експромт».
Життя - це найбільше диво й найдорожчий скарб, котрий треба оберігати. Помилку математика, продавця, кравця виправити можна, але необережність лікаря - ніколи. Бути медиком - важка місія, до якої треба підходити дуже серйозно. Справа лікаря завжди матиме повагу й вдячність від людей.
Роман Шухевич – видатний український політичний та державний діяч. Військовик. Був членом галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії та голова Секретаріату Української головної визвольної ради.
Роман Осипович Шухевич народився 30 червня 1907 року в містечку Краковець, на Галичині (Львівщина) у родині судді. За іншими даними він народився 07 липня 1907 року.
Навчався у Народній школі в Кам’янці Струмиловій в 1913-1917 роках. Досягнувши 10-річного віку вступає до Львівської гімназії, де здає так званий іспит зрілості. Будучи ще досить юним Роман цікавиться питаннями націоналістичного спрямування та ходить на різноманітні спортивні секції. Залучився до роботи в молодіжному угрупуванні української військової організації (УВО).
В 1925 році Роман Шухевич став повноправним членом УВО. А через рік, 14 вересня 1926 року його приймають до Львівської Політехніки (Львівського Політехнічного Інституту), який Роман закінчив з успіхом у 1931 році. Паралельно з цим він закінчує спеціальні курси для військових старшин (офіцерів).
В 1929 році Роман Осипович Шухевич вступив до ОУН, будучи одним із перших її членів та займав там довгий час пост бойового референта Крайової Екзекутиви ОУН.
В 1930 році Роман Шухевич вирішує одружитись на дочці священика Наталії Березинській, яка народила йому сина Юрія та дочку Марію.
В 1934 році через свою діяльність потрапляє до концтабору в Березі Картузькій, а з нього до польської тюрми.
Вийшовши з ув’язнення Роман Шухевич бере активну участь в організації «Карпатської Січі» та стає одним з її керівників. Починаючи з 1940 року веде активну боротьбу із фашистськими військами, захищаючи Закарпатську Україну.
В 1939-1940 роках Роман Шухевич виконує роль референту зв’язку з українськими землями в СССР. В 1940-1941 роках він стає Крайовим Провідником на Західних Окраїнах Українських Земель і членом Революційного Проводу ОУН.
За його сприяння в 1940 році було організовано Український Легіон, який він і очолив.
В червні 1941 року — Львівським управлінням НКВС було закатовано 5450 львів’ян, в тому числі і Юрія Шухевича, рідного брата Романа. Починаючи з 1943 року Роман Шухевич займає посаду Головного Командира УПА під псевдонімом Тарас Чупринка. Вже в травні того ж року за рішенням Проводу ОУН, Роман Шухевич стає Головою Проводу ОУН.
В липні 1944 року, Роман Шухевич відомий під псевдонімом Лозовський стає Головою Генерального Секретаріату УГВР. Коли з ув’язнення повернувся Степан Бандера на пост провідника ОУН, Шухевич під псевдо Тур обійняв пост Голови Проводу ОУН на Українських Землях.
В періоді 1943-1950 років Роман Шухевич керує національно-визвольною боротьбою багатотисячної Української Повстанської Армії (УПА), широкого підпілля ОУН та мільйонних мас українського народу проти німецько-гітлерівських та московсько-більшовицьких окупантів.
Загибель Романа Шухевича
У ніч з 4 на 5 березня 1950 р. терміново розробляється «План чекістсько-військової операції по захопленню чи ліквідації „Вовка“», котрий затвердили заступник міністра держбезпеки УРСР В. Дроздов і представник МДБ СРСР генерал-лейтенант П. Судоплатов.
МДБісти розпочали розшук в будинку, де переховувався Р.Шухевич. Опинившись в такому надзвичайно складному становищі, напружені нерви «Тура», (псевдо Шухевича) не витримали і він, почувши кроки на східцях, вистрілив через дерев’яну перегородку «криївки» і з пістолетом в руках здійснив спробу прориву. При цьому Р.Шухевич пострілом вбив начальника відділення Управління 2-Н МДБ УРСР майора О. Ревенка і збив з ніг полковника В.Фокіна, заступника начальника УМДБ у Львівській області. Але на виході з будинку він був вбитий автоматною чергою.
Дата 5 березня 1950 року вважається днем смерті Романа Шухевича, який загинув у бою з озвірілими московськими загарбниками в Білогорщі біля Львова.
Дедлайн для засновників державних та комунальних друкованих засобів масової інформації спливає 31.12.2018
Головне територіальне управління юстиції у Луганській області повідомляє, що 24.12.2015 року прийнято Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» (далі - Закон), який набрав чинності 01.01.2016 року.
Відповідно до вимог Закону органи державної влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування повинні вийти зі складу засновників друкованих засобів масової інформації одним із способів, передбачених статтею 3 вищевказаного Закону, а саме:
1) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції – у разі відсутності у майні редакції державного (комунального) майна;
2) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з перетворення редакції членами її трудового колективу у суб’єкт господарювання із збереженням назви, цільового призначення, мови видання і тематичної спрямованості друкованого засобу масової інформації;
3) вихід органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування із складу засновників (співзасновників) друкованого засобу масової інформації та редакції з подальшою приватизацією майна редакції, що перебуває у державній чи комунальній власності, відповідно до законодавства з питань приватизації, якщо трудовий колектив редакції не подає протягом установленого цим Законом строку пропозиції про свою участь у реформуванні друкованого засобу масової інформації.
Відповідно до зведеного переліку державних і комунальних друкованих засобів масової інформації, які підлягають реформуванню, у Луганській області станом на 01.06.2018 року підлягають реформуванню 17 друкованих засобів масової інформації, з них станом на 20.06.2018 року пройшли процес реформування 7.
Звертаємо увагу засновників державних та комунальних друкованих засобів масової інформацію на те, що у разі неподання заяви на перереєстрацію відповідного друкованого засобу масової інформації до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (відповідно до вимог ст. 11 Закону):
- свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації буде визнано недійсним;
- після прийняття рішення про визнання свідоцтва недійсним подальший випуск або розповсюдження друкованого видання відповідно до ст. 41 Закону України «Про друковані засоби масової інформацію (пресу) в Україні» вважатиметься порушенням законодавства про друковані засоби масової інформації та тягне за собою відповідальність відповідно до вимог ст. 186-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Цього року на території Білокуракинської селищної територіальної громади стартував конкурс «Бюджет участі». Населення з усіх куточків громади активно брало участь у написанні конкурсних проектів. Загалом було зареєстровано 16 проектних заявок, 11 з яких отримали перемогу.
І вже сьогодні ви можете бачити перші результати. По вулиці Підгірна розпочато роботу по встановленню дитячого ігрового майданчика. Населення активно брало участь у зборі коштів для встановлення майданчику та облаштування благоустрою території. Мешканцям вулиці вдалося зібрати 3000 гривень. Особливо потрібно відзначити активність родин Сергія Козаченко, Миколи Забайрачного, В.І.Вервейко та О.М.Ворочек. Допомогу зі встановлення дитячого майданчика надала селищна рада в особі Д.А.Шутя та працівників КП «Білокуракине-Комунсервіс» Євгена Зінченка і Валерія Бондаренка.
Такі майданчики з'явилися також у сквері ім. 60-річчя Перемоги по вул. Центральна, дитячий майданчик встановлено по вул. Тімірязєва та на кварталі Миру.
Активною громадською діяльністю займаються О.Г.Павленко та Ю.В.Іванов. У сквері ім. 60-річчя Перемоги по вулиці Центральній за допомогою директора КП «Білокуракине-комунсервіс» О.М.Дзюби, депутата селищної ради О.В.Трубачової було встановлено дитячий майданчик. Активісти Дмитро Бондаренко, Юлія Малик та Катерина Білянська зібрали близько 3000 гривень на облаштування території майданчика.
Н.Г.Вітер, С.Д.Ковтун реалізовують проект із облаштування дитячого майданчика по вул. Тімірязєва. За допомогою спеціаліста селищної ради С.І.Рожка, мешканців вулиці майданчик з'явився і в цьому куточку громади. Населення активно брало участь у розчищенні території під майданчик та його встановленні.
На кварталі Миру для встановлення майданчика зібралися не лише дорослі, а й діти. Активну участь в реалізації проекту взяли: Олена Сєнчєнкова, Віктор Бармет, Сергій Базюк, А.Н.Огієвич, Є.Ю.Іщенко, І.І.Майборода, Є.Ю.Світличний, Р.В.Торчун, Олександр Гринько, Валерій Ведмеденко, Ярослав Носуля, родина А.М.Рогозяна. Мешканці кварталу Миру зібрали на благоустрій майданчика близько 2500 грн.
Дбаючи про дозвілля наших дітей, влада намагалася охопити найвіддаленіші куточки селища. Кожен майданчик коштує 75000 грн. та налічує в собі дитячий ігровий комплекс, гойдалку, карусель, балансир та З спортивні тренажери, які можуть використовувати як дітлахи, так і дорослі.
Також не залишилися без уваги і села. За результатами конкурсу було придбано 5 вуличних тренажерів в с. Олексіївка та 3 тренажери в с. Попівка, загальною вартістю близько 50 тис. гри.
Реалізація проектів 2018 року триває, а всіх активних жителів запрошуємо взяти участь у новому конкурсі «Бюджет участі 2019 рік», який розпочнеться з 16 липня 2018 року. З переліком документів можна ознайомитися на сайті Білокуракинської громади https://bilokurakynska-gromada.gov.ua/ в розділі «Бюджет участі». Прийом проектних заявок триває до 1 вересня 2018 року в приміщенні Білокуракинської селищної ради, кабінет №5.
Білокуракинський анекдот. Що потрібно для перемоги?
Для участі у вокальному конкурсі "Голос країни" поїхала одна відома білокуракинська співачка. Після кількох турів вона вийшла у фінал. До неї підходить журналіст і запитує:
- Скажіть, як на Вашу думку, що потрібно для перемоги в конкурсі?
- Я доклала максимум зусиль, щоб дійти до фіналу. А тепер, щоб перемогти, потрібно про все забути і віддатися головному...
Система надання соціальних послуг Білокуракинської ОТГ
В Україні розпочато процес децентралізації влади, який торкнеться всіх сфер життєдіяльності суспільства. Однією з найбільш охоплюючих є сфера соціального захисту населення, вагомою її частиною є система надання соціальних послуг, розвиток якої належить до власних повноважень рад об’єднаних територіальних громад. Сьогодні система соціальних послуг в Україні перебуває на стадії розвитку та удосконалення. Досвід країн Європи переконливо свідчить, що існують шляхи, які дозволяють докорінним чином реформувати систему соціальних послуг за кілька років. Соціальна політика будь-якої держави спрямована на соціальний захист різних соціальних і демографічних груп населення, особливо тих осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Ефективний соціальний захист - це не лише гарантовані державою соціальні виплати, а також розвинена мережа соціальних послуг, які надаються з урахуванням особливостей і потреб різних категорій клієнтів. Сучасна система соціальних послуг повинна відповідати потребам громадян і орієнтуватися на покращення якості їхнього життя. Як зазначається у Концепції реформування системи соціальних послуг, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 р. №178-р, такі послуги необхідно наблизити до отримувачів, надавати на принципах адресності, індивідуального підходу, поваги до кожного клієнта та дотримання загальнолюдських прав.
Для задоволення потреб населення Білокуракинської об’єднаної територіальної громади соціальними послугами та з метою організації надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги та здійснення реабілітаційних пос¬луг дітям з інвалідністю та дітям до 2-х років, які мають ризик отримати інвалідність, за ініціативи селищного голови С.І.Сірика та підтримки депутатів селищної ради в грудні 2017 року було створено комунальну установу «Центр надання соціальних послуг»» Білокуракинської селищної територіальної громади.
Свою діяльність КУ «Центр надання соціальних послуг» спрямовує на виконання завдань соціальної політики, а також на постійний пошук, створення і покращення сприятливих форм допомоги найбільш вразливим верствам населення. Найважливіше наше завдання максимально наблизити соціальні послуги до людини, дійти до кожної людини, не залишити її без уваги, своєчасно їй допомогти. І робота установи була поставлена так, щоб жодна, потребуюча допомоги особа, яка перебуває в складній життєвій ситуації, не залишилася поза увагою. Тому, спільно з Білокуракинською об’єднаною територіальною громадою, виконкомом селищної ради, з представниками інших зацікавлених організацій, постійно ведеться ретельне виявлення, обстеження та облік громадян, які перебувають в складних життєвих обставинах, визначаються їх матеріально-побутові умови проживання, а також потреби в соціально-побутовій допомозі.
Відповідно до чинного законодавства у сфері соціального захисту населення право на надання соціальних послуг у КУ «Центр надання соціальних послуг» мають громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, хворі (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, громадяни, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти з інвалідністю, які мають відповідні медичні показання, потребують спеціальних умов для одержання соціальної реабілітації та діти до 2-х років, які мають ризик отримати інвалідність.
На даний час КУ «Центр надання соціальних послуг» забезпечує здійснення наступних соціальних послуг - догляд вдома, соціальна адаптація та реабілітаційні послуги для дітей з інвалідністю. Ці послуги установа реалізує через свої структурні підрозділи: відділення соціальної допомоги вдома; відділення денного перебування; відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю.
На сьогодні, у кожному конкретному випадку, перелік, зміст та обсяг соціальних послуг, які надаються отримувачам соціальних послуг визначаються працівниками КУ «Центр надання соціальних послуг», до якої звернулась особа, з урахуванням її стану здоров’я, індивідуальних потреб, індивідуальної програми реабілітації та інших об’єктивних факторів, що спричинили складні життєві обставини відповідно до Державних стандартів соціальних послуг.
До 2018 року одиноких людей похилого віку та осіб з інвалідністю обслуговували соціальні робітники відділення соціальної допомоги вдома Білокуракинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), на сьогодні ця робота здійснюється працівниками комунальної установи «Центр надання соціальних послуг». Всі підопічні, які мешкають на території Білокуракинської ОТГ були поетапно переведені на соціальне обслуговування до КУ «Центр надання соціальних послуг». Комісією було обстежено матеріально-побутові умови проживання громадян, виявлені їх потреби у сторонній допомозі та індивідуальні потреби, укладені договори про надання соціальних послуг. На сьогодні 24 соціальними робітниками в 16 населених пунктах громади соціальна послуга догляду вдома надається більше 160 особам.
Надання соціальної послуги догляду вдома здійснюється як на безоплатній, так і платній основах. Право отримувати послугу на безоплатній основі мають громадяни похилого віку та особи з інвалідністю, які не мають працездатних рідних, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку. На платній основі соціальну послугу догляду вдома отримують громадяни, які мають працездатних рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу (діти, чоловік, дружина).
Для покращення емоційного стану, усунення обмежень життєдіяльності, запобігання виникненню та розвитку можливих захворювань, підтримки здоров’я, сприяння у розвитку різнобічних інтересів, проведення часу у дружньому колі, знайомство з новими, цікавими людьми, знайти собі заняття до душі для громадян похилого віку осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці щоденно відкриті двері у відділенні денного перебування, де постійно в денний час проводиться комплекс соціально-оздоровчих заходів.
Це надання підопічним інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації (бесіди, лекції, зустрічі), організація культурно-масових заходів, контроль артеріального тиску, ваги, для профілактики загострень хронічних захворювань та нормалізації психоемоційного стану підопічних - готуються фіточаї, організовано дві вокальні групи «Слобожаночка» і «Журавка».
На даний час відділення денного перебування здійснює надання послуги - соціальна адаптація, поступово проводиться впровадження соціально-педагогічної послуги «Університет третього віку», в якому організовано такі факультети: «Культурно-дозвіллєвої діяльності», «Медицина, здоровий спосіб життя». В подальшому планується відкрити інші факультети, які мають відповідати інтересам отримувачів послуги.
Підопічні разом із сестрою медичною відділення проводять збір лікарських трав, виконують комплекс фізичних вправ та займаються на тренажері з метою підвищення загального стану та з ціллю укріплення організму. Активний спосіб життя - найкраща профілактика хвороб.
Одним з головних завдань спеціалістів відділення соціальної реабілітації дітей з інвалідністю є адаптація дитини в соціум, поліпшення її загального стану, запобігання агресивності у дітей та всіляких страхів. Дітям з інвалідністю та дітям віком від до 2 років, які мають ризик отримати інвалідність, відділення надає реабілітаційні послуги такі, як психолого-педагогічна діагностика, і психолого-педагогічна корекція, лікувальний масаж, лікувальна фізкультура, арт-терапія, консультування та різноманітні інформаційні послуги.
Після зарахування отримувача на реабілітацію на підставі його індивідуальної програми реабілітації складається індивідуальний план реабілітаційних послуг. Всі реабілітаційні послуги надаються отримувачу на безоплатній основі.
Після закінчення курсу реабілітації установа видає отримувачу або його законному представнику довідку про надані реабілітаційні послуги та результати реабілітації.
Спільно, діючи з усіма зацікавленими структурами, громадськими організаціями, поєднуючи зусилля різних установ, заручившись підтримкою органів місцевого самоврядування, ми і в подальшому будемо робити все можливе для вирішення проблем найбільш уразливих верств населення та наших маленьких громадян.
Кінцевим результатом нашої роботи має стати безперешкодний доступ мешканців ОТГ до якісних та безкоштовних соціальних послуг, надання їх відповідно до Державних стандартів, наближення соціальної сфери безпосередньо до мешканців громади.
Отже, від реформування сфери соціальних послуг мають отримати користь усі: одержувачі послуг будуть краще забезпечені соціальними послугами, яких вони потребують; громада краще дбати про своїх мешканців і, що не менш важливо, сама визначати шляхи розв’язання своїх проблем; держава більш ефективно використовувати бюджетні кошти.
Т.СИТНІК, заступник директора КУ «Центр надання соціальних послуг» Білокуракинської ОТГ
Не могу молчать! И не буду! Люди! Почему вы СВИНЬИ? Вот вы, Все, кто не брезгует нашей рекой Белой, приходите и приводите своих детей, вот почему Вам так сложно убрать за собой свой же мусор? А завтра вы и ваши дети снова придут сюда и с негодованием, мол, куда смотрит местная власть... Везде же мусор, будете дальше свинячить!!! Других слов не найду! Я мама двоих девочек, я родилась и по сей день живу в Белокуракино, я люблю свой посёлок, это моя Родина, мои дети не бросают мусор где попало, они прекрасно знают и понимают, куда его девать! Почему взрослые не знают, естественно не знают этого и их дети!!!
Приходилось мне бывать в соседних городах, посёлках, селах... Ну нет там такого порядка, чистоты и уюта, нет! Как же приятно въезжать в Белокуракино, глаз радуется, хочется здесь жить и наслаждаться чистотой! БОЛЬШАЯ благодарность местной власти за порядок и огромный труд.
А тем, кто не научил своих детей быть людьми и сам далёк от этого, советую задуматься! Чисто не там, где убирают, а там, где не мусорят.
На фото "цветочки"! Не хочу вдаваться в подробности... Репост приветствуется!
Сучасна економічна ситуація висуває все вищі вимоги до кваліфікації своїх працівників, кардинально міняється характер і ціль праці, зростає її інтенсивність, посилюється напруженість. Сучасному робітнику агропромислового комплексу потрібний високий професіоналізм, витривалість, відповідальність. Кожна молода людина, йдучи в доросле життя, прагне вибрати собі професію за покликанням, вдалий вибір її - це запорука того, що не марно проживеш вік, натхненно працюватимеш і отримуватимеш від своєї роботи велике задоволення. Білокуракинський професійний аграрний ліцей протягом майже 60 років гостинно відчиняє двері молоді Луганщини та допомагає юнакам і дівчатам обрати свій шлях у житті, надає можливість плідно працювати на своїй землі.
18 травня у м. Сіверодонецьк відбулася обласна виставка-презентація закладів професійної освіти «Наша праця і творчість тобі, рідна Луганщина». Учні та колектив нашого ліцею взяли участь у цьому заході. В оглядовому фойє Сіверодонецького професійного ліцею був встановлений профорієнтаційний банер, на якому розміщена цікава та необхідна інформація нашого навчального закладу. Професію «Тракторист-машиніст» презентував випускник ліцею Сергій Скороход, кухарів-кондитерів - учениця групи №35 Карина Лебєдєва.
Майстер виробничого навчання Г.М.Роззувайло зі своїми вихованцями - учнями групи №15 випекли чудові вироби з дріжджового тіста під назвою «Казкова галявина», які привернули увагу представників інших ліцеїв, абітурієнтів шкіл та всіх запрошених гостей своєю оригінальністю та складністю технологічного процесу. А компетентне журі дало найвищу оцінку майстер-класу м’ясного асорті на дзеркалі «Весняна фантазія», який бездоганно виконала першокурсниця ліцею Софія Супрун.
Колектив Білокуракинського професійного аграрного ліцею розуміє, що дати людині щастя праці - це значить допомогти їй знайти серед безліч доріг ту, на якій найяскравіше розкриваються індивідуальні творчі сили і здібності, а професії, здобуті в ліцеї, дадуть випускникам добре заробляти і гідно жити.
Наш заклад здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з числа випускників загальноосвітніх навчальних закладів на базі повної загальної середньої освіти, готує спеціалістів за професіями: на базі 9 класів - «Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» (категорії «А1», «А2», «В1»); «Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування»; «Водій автотранспортних засобів» (категорія «С») (термін навчання - 3 роки); «Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу» (термін навчання - 2,5 роки); «Кухар. Кондитер» (термін навчання - 3,4 роки); на базі 11 класів: «Водій автотранспортних засобів (категорія «С»). Бджоляр» (термін навчання - 1 рік); «Тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» (категорія «А1»). Водій автотранспортних засобів (категорія «С») (термін навчання - 1 рік); «Офісний службовець (бухгалтерія)» (термін навчання - 1 рік); «Кухар» (термін навчання - 1 рік).
Здобувачі освіти соціально захищені державою, отримують стипендію, забезпечені безкоштовним місцем проживання у гуртожитку та 3-разовим харчуванням. В ліцеї є своє учбове господарство, на землях якого майбутні працівники агропромислових господарств під керівництвом висококваліфікованих майстрів виробничого навчання здобувають навички професійної майстерності. На сучасному ринку праці це є однією з найважливіших переваг у майбутньому.
Яка ж багата родюча українська земля. Тисячі рокі ми, українці, живемо на цій землі. За цей час наші пращури пережили війни, голод, хвороби та надбали тверду впевненість, що наша українська земля є благословенною. Тут ми, як і наші прадіди, народились. Саме тут живуть наші батьки. Тут ми вперше почули голос мами і сказали своє перше слово. Вчені стверджують, що земля - це не просто ґрунт, це жива душа. Так і є! В землі лишається маленький слід кожного з попередніх поколінь, як і нашого. Кожне наше слово, кожен рух, кожна мрія залягає в її надра. Наші діти, як дорогоцінний врожай, зростають з маленького зернятка, вбирають в себе мудрість поколінь, тягнуться до сонячного світла, ростуть і міцніють.
Одним з перших важливих заходів у житті дитини є випускний вечір в дитячому садочку. Всю радість цього свята відчули батьки дітей з групи «Бджілка» ДНЗ «Сонечко». На заході були присутні працівники садочку, вчителі початкових класів Білокуракинської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Т.Я.Масловська і А.В.Нещерет, батьки і рідні випускників та всі бажаючі. Коли актова зала була наповнена гостями, захід розпочали ведучі: М.М.Догадайло і Л.М.Нелєпіна. Випускний вечір «Стиляги нашого садка» був розпочатий. Тематика випускного проглядалась всюди: в прикрашенні залу, музиці, словах ведучих і яскравому вбранні, характерному для того часу. З привітальним словом до випускників звернулася завідуюча ДНЗ «Сонечко» О.М.Лубенець. Вона привітала дітей з відкриттям щасливої дороги у небачені світи дорослого життя. Побажала багато відкриттів, гарного навчання в школі. Нагадала, що частина їхнього життя пройшла в садочку, де їх навчили читати, писати, цінувати життя, любити природу, не залишати в біді старих і малих та завжди берегти честь свого роду. «Тепер ви школярі. Хай щастить вам в житті. Щоб вам легко у світі жилося. Щоб 12-ки завжди в портфелях були та задумане вами збулося. Ну, а батькам бажаю терпіння й мудрості», - наголосила завідуюча садочку. А далі на ретро-майданчику залунали платівки, закрутились стиляги та заплескали в долоні глядачі. Випускники були приголомшливі: яскраві зачіски, стильне вбрання, неймовірна поява та цікаві номери. Тут тобі і мелодійні пісні, і нестаріючий вальс, і стиляжний твіст, і модні бугі-вугі, і сучасний флешмоб, і навіть рок-н-рол. Неочікуваною та досить милою несподіванкою став виступ другої молодшої групи, що нагадав випускникам їх перші кроки в садочку та надихнув на виконання частівок. Коли на сцені розпочався спільний номер мам і синів, то серед глядачів ні в кого не було сухих щічок. А ось спільний танок дітей з татусями навпаки звеселив присутніх. Приголомшив всіх ретро-танок «Попурі» від батьків. Випускників очікували випробування та їх не збила з вірного шляху до школи ні атака вірусів, ні спокуса Карлсона, а корисна гра навчила малечу правильно збирати портфель до школи. Після того, як татусі на відмінно виконали тест по складанню слів, діти поділилися своїми планами на майбутнє та заспівали пісню про працівників дитячого садочка. Дійсно, поруч з дітьми протягом навчання були добрі, щирі, сповнені коханням до дітей люди. Вони сумлінно, натхненно і відповідально працювали: вкладали в наших дітей власні знання, які стануть основою їхньої освіти; безмежне творче натхнення, що відкрило дитячі таланти і вподобання та всю душу, що доленосне вплине на розвиток особистості малечі. Всі вони віддали вихованцям все, що можуть. Завідуюча садочку О.М.Лубенець, наче справжня королева, ніби фея чарівна, всі турботи, всі проблеми з року в рік вирішує сама. Методист Н.Я.Шандра розробляла плани заходів, націлених на розвиток особистості та національно-патріотичне виховання малечі та формування твердої громадянської позиції. Вихователі А.Є.Пулиший, А.О.Гринько (Капітанова), М.М.Догадайло, Л.М.Нелєпіна знайшли підхід до кожної дитини з усвідомленням всієї відповідальності, добротою, розумінням, терпінням підготували їх до школи. Помічники вихователя З.П.Потапенко, С.М.Ладнай допомогли привчити малечу до порядку і дотримання правил особистої гігієни. Медична сестра В.М.Терегеря пильно слідкувала за здоров’ям кожної дитини.
Логопед Т.М.Візьма невтомно працювала над становленням вірної вимови у малечі. Музичний керівник Н.М.Звягінцева продемонструвала неосяжність творчих можливостей та відкрила в дітях безмежний потенціал. Завідуюча господарством Т.І.Теряєваі кухарі Н.Ю.Сушкова, Н.В.Курінна, І.А.Солдатенко забезпечували дітей корисною і смачною їжею, приготованою з любов’ю. Садівник О.В.Попова демонструвала дітям, як можна власними руками створити красу і радувати всіх. Прибиральниця М.В.Старченко привчила дітей поважати працю інших. Кастелянша С.І.Бабак і столяр М.В.Рудяшко забезпечували збереження і надійність меблів в садочку та інвентаря на вуличному майданчику. Прачка В.І.Бурдельна підготовлювала для дітей чисту білизну, на якій вони бачили тільки яскраві і солодкі сни. Батьки безмежно вдячні всім вам за цю сумлінну працю, за великий внесок у виховання дітей.
На офіційній частині випускного вечора 13 хлопчиків та 14 дівчат отримали перший в своєму житті диплом - «Диплом випускника дитячого садка». «Пригадую очі повні сліз та страху, - розповіла М.Догадайло, - але ми з дітьми потроху почали звикати один до одного, розуміти, прислухатися і нарешті стали однією родиною». День за днем діти вчилися тримати олівець в руках, охайності, товаришувати, поважати один одного, жити, а тепер вони випускники. Не можливо не помітити, як діти подорослішали, порозумнішали та стали готовими до шкільного життя».
Я мама однієї з цих випускниць. Пам’ятаю, як зовсім нещодавно батьки групи «Бджілка» вперше вели схвильовану малечу до дитячого садочка «Сонечко». Минуло 4 роки. За цей час були і сльози, і сміх, щоденні і святкові заходи, веселі ігри і цікаві екскурсії, хвилюючі спортивні змагання та уроки з патріотичного виховання, а також приголомшливі творчі роботи, де з’явились перша дружба та, навіть, кохання. Увазі присутніх було представлено слайд-шоу «Зростання малечі в стінах садку», під час перегляду якого цунамі сліз щастя обрушилося на присутніх. Ми не встигли схаменутися, як маленькі і непосидючі хлопчики з дівчатками стали витонченими леді і справжніми джентльменами. В цьому, безумовно, велика заслуга всього колективу дитячого садочка, який гуртом вирішує всі питання та завжди активує весь свій потенціал.
Коли дивишся на горстку зерна, тільки досвід, природна доброта, творча уява та талант від Бога може допомогти побачити рясне, колосисте поле пшениці. Вихователі, наділені цими якостями, з перших днів бачили перспективу малечі та користуючись індивідуальним підходом терпляче, витримано налагоджували мости з дітьми, що дозволило відкрити їм неймовірний світ знань.
Від вашої мудрості, терпіння, уваги залежить благополучне дитинство і подальша доля кожного вихованця. Тож вдячні батьки бажають вам нових професійних досягнень і слухняних вихованців. Нехай лагідна посмішка сонечка дарує вам невичерпну енергію, красу і чарівність, натхнення і мудрість, а доля буде наповнена теплом і любов’ю.
На завершення випускного вечора майбутні школярі зібралися на ганку та відпустили в небо кульки бажань. Всі вони такі щасливі і радісні, проте чим вище від них кульки, тим далі від них дитинство, адже вони на порозі наступного життєвого етапу - шкільного життя. Тож хай їм щастить!
Вчитель з Нещеретове Володимир Дубовий малює сам і вчить дітей
45 років малює сам. 27 з них - навчає цьому школярів. Володимир Дубовий із села Нещеретове Білокуракинського району працює у місцевій школі вчителем географії та малювання. Вільний час приділяє написанню картин. Малювати Володимир Дубовий почав, як зміг тримати пензля в руках. Першу картину на полотні намалював після повернення з Армії. Це була ілюстрація до дитячої казки. На написання пейзажів надихають краєвиди рідного села.
- Надахають рідне село, рідний район. В основному тільки такі пейзажі малюю. Ну ще, крім пейзажів, квіти, фантастичні натюрморти, - каже Володимир Дубовий.
На виготовлення своїх робіт Володимир витрачає від одного дня до одного року.
- Це залежить від натхнення. Деякі картини йдуть дуже швидко, можна за вечір зробити картину, а деякі можна писати і кілька місяців. Бо відкладуєш, і потім через деякий час повертаєшся. І так можна до року малювати.
Двадцять сім років малює сам і навчає цьому школярів. Щоб стати художником, чоловік вважає, що потрібні дві якості: уява та працьовитість.
- Найголовніше, мабуть, це фантазія щоб була розвинута. Перш ніж малювати, я вже в голові представляю, яка буде картина. Тому що, поки не уявиш, яка вона буде, не починаєш малювати. Так, як і в будь-якій професії - це праця. Таланта трохи, а все інше - наполеглива праця. Чим більше працюєш - тим кращий результат.
Володимир хоче, щоб його картини побачили люди. Наразі вони прикрашають стіни його квартири. Свої персональні виставки художник не організовував. Його поціновувачі - це дружина та п'ятирічна онука, яка разом із дідом робить перші спроби в малюванні.
Нещодавно в Білокуракине, фактично, на околиці селища, було відкрито дитячий майданчик, де можуть відпочивати та проводити своє дозвілля як діти, так і дорослі. Будівництво та облаштування майданчика проводилось з ініціативи та за допомогою самих жителів. Урочисте відкриття майданчика відбулось за участі голови Білокуракинської селищної громади Сірика С.І., який виступив із промовою перед жителями прилеглих вулиць, що зібрались на даний захід.
- Шановні друзі! Сьогодні дійсно на околиці нашого селища свято. Свято для мене особисто полягає в тому, що за ініціативою місцевого депутата, за ініціативою людей, які проживають на території, – на вулицях Комунарів (вул. Енергетиків), Артема (вул. Розкішна), Щорса (вул. Весняна), – дійсно, з’явилась територія, де можуть відпочивати молоді мами з дітками, ветерани, можна займатись спортом. Одним словом – є місце, де їм можна зібратись. Для мене свято полягає і в тому, що саме за ініціативою народу – людей, які проживають тут, на цій території, зроблено велике, серйозне діло. Повірте мені, я працюю вже давно, і таких прикладів, як цей об’єкт - дитячий майданчик – це вперше тут. Я буду до вас присилати з інших вулиць, з інших територій за прикладом. Можете цей приклад безкоштовно віддавати, можете продавати ініціативу… Подяка всім. Тут сьогодні ми будемо дякувати і маленьких, і дорослих, і заслужено. Приємно, що сьогодні в такій святковій атмосфері ми з вами відкриваємо дитячий майданчик. Цього ми хотіли разом з Віктором Анатолійовичем, депутатом, який приймав найактивнішу участь, починаючи тим, що своїми пропозиціями, своєю активністю примушував нас тут дещо зробити. Скажу також, що Микола Іванович Єрьоменко також доклав і руку, і бажання до того, щоб тут з’явився дитячий майданчик. Ну і самі люди... Ми приїздили раніше, зустрічалися на цій території. І з кожним нашим приїздом тут ставало все краще і краще. Сьогодні хотілось би подякувати тим людям, які були більш активними. Ми зараз з Віктором Анатолійовичем вручимо Грамоти, Подяки, ми вручимо діткам маленьким морозиво, ми вручимо старшим по булочці, - безкоштовно! – це подарунок від нас. Для найдоросліших мужиків там також презент є, – Микола Іванович Єрьоменко знає про презент. Ось Володя (Сенченков) спеціально приїхав на свято, залишив всі справи, тому що він спорт любе. Ось він теж у нас на святі знаходиться…
Одним словом, мені, звісно, хотілось би, щоб після цього свята ви отримали гарні емоції разом з нами, бо в нас з’явились бажання робити ще якісь добрі справи. А для цього треба ваше бажання, наше бажання, фінансова підтримка, і ми вправі зробити ще місця і для відпочинку, і для того, щоб населення відчуло, що воно комусь потрібне, що хтось про нього турбується. – сказав голова селищної ради Сірик С.І.
Залишається сподіватись, що це не останній дитячий майданчик в Білокуракине і місцева влада докладе зусиль, а також знайде відповідні кошти для будівництва нових дитячих та спортивних майданчиків та облаштування території на інших вулицях селища Білокуракине та в селах, що входять до Білокуракинської об’єднаної територіальної громади.
В суботу 23 червня, в переддень Дня молоді України, на центральній площі селища Білокуракине відбувся Випускний вечір для випускників Білокуракинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1. На цей святковий захід зібралось чимало людей – три класи випускників, їхніх батьків, вчителів, друзів. Ведучі Надія Заєць та Поліна Грицай розпочали урочисту церемонію. На імпровізований майданчик були запрошені випускники разом з класними керівниками на чолі з директором Білокуракинської ЗОШ №1 Вашурою Оленою Григорівною.
Ведучі представили випускників 2018 року: «11-А клас – класний керівник, вчитель інформатики Григоренко Сергій Васильович. Серед його вихованців – майбутні великі вчені та комп’ютерні генії. Завдяки їм будуть знайдені нові джерела енергії і прокладені нові шляхи мережі Інтернет. Вже зараз вони довели, що інтелект та знання – головне надбання сучасної людини. 11-Б клас – класний керівник Анішина Лариса Володимирівна. Про цих випускників чули всі і багато. Вони – одні з найкращих в своїй альма-матер. В навчанні, і в спорті, і в пісні, не страшні їм грози словісні. Таких ми не бачили іще зроду, вітаймо цю силу, вітаймо цю вроду! 11-В клас - класний керівник Головачова Світлана Миколаївна. Саме цих випускників чекають у майбутньому перемоги у чемпіонатах та спортивних олімпіадах, адже це – найкращі спортсмени Білокуракинської школи. На їх рахунку - перемоги у футболі, волейболі, баскетболі, гирьовому спорті, а це – вірна ознака спортивного успіху».
На святі були присутні голова Білокуракинської об’єднаної територіальної громади Сірик С.І., начальник відділу освіти селищної ради Зубкова Л.І.
Всі зібрались в цей день з нагоди особливого свята, якого немає в жодному календарі. На ньому зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розставання з однокласниками і радість зустрічі з майбутнім. Сьогодні прощаються з рідною школою учні, які підуть у самостійне життя.
Далі були представлені всі випускники 2018 року. В цьому році атестати про повну загальну середню освіту в Білокуракинській ЗОШ №1 отримали 51 випускників, про що в своєму наказі оголосила директор Вашура О.Г. Атестат з відзнакою та золоту медаль отримала одна випускниця – Григоренко Каріна. Атестат з відзнакою та срібну медаль отримали також Григоренко Наталія та Ситник Ігор.
З вітальним словом виступив голова селища і Білокуракинської громади Сірик С.І.:
- Шановні друзі! Сьогодні дійсно свято. Я думаю, з чим порівняти таке свято? Це незрівнянне свято. Тому що до свята йшли і випускники, і батьки, дідусі, бабусі, і гості, що присутні на цьому святі. Вони вже прийшли готові до свята. Не треба їх переконувати, запрошувати. Свято, тому що дітки, випускники, отримують нове життя, отримують атестати і те, що мають отримати в житті – самостійність. Я бажаю від громади, від себе особисто на дорозі, яка їх очікує, тільки добра, тепла та благополуччя. Всіх зі святом, всім щастя і миру нам!
Далі слово взяла Зубкова Л.І., начальник відділу освіти Білокуракинської селищної ради:
- Дорогі діти. Ось і настав цей очікуваний час, до якого ви йшли довгі одинадцять років. Вам уже дуже багато було побажань на останніх дзвониках, зоряному балу. Хотілося, щоб ці побажання якнайбільше збулися. Ви в своєму житті подолали перше таке випробування -прийняли участь у зовнішньому незалежному оцінюванні. І я впевнена, що кожен з вас отримав ті знання, на які розраховував. Я дивлюсь на вас – ви такі красиві, ви такі розумні, ви танцюристи, ви спортсмени. Я навіть не уявляю, як завтра школа буде працювати без вас. Найсумніше, мабуть, вашим батькам, бо вони думають, що ви досі ще такі маленькі, безпорадні, і їм не хочеться відпускати вас у вирій самостійного життя. Бережіть їх, згадуйте про них, приїжджайте до них, пишіть і дзвоніть їм, і також піклуйтеся за них, як вони піклувалися за вас довгі одинадцять років. Як складеться ваша доля – не знає ніхто. Але ми знаємо одне – що ви станете вірними, надійними і добрими, порядними людьми. Я дивлюсь на вас, і хочеться кричати вам услід: Діти, бережіть себе! Бережіть для батьків, бережіть для майбутніх поколінь, бережіть для держави, якій ви так потрібні. Зі святом вас і в добру путь! Всього найкращого!
Потім мер Сірик пожартував, запросивши випускників до Білокуракинської громади, якщо у них «не складеться життя», пообіцявши допомогти і подарував святкові торти кожному класу.
Випускникам були вручені атестати про закінчення школи, а деяким випускникам – похвальні грамоти за особливі досягнення в навчанні.
Далі вечір продовжили номери випускників та їхніх батьків. Пісні, випускний вальс та різні танцювальні композиції у виконанні випускників і випускниць зачаровували публіку. Гарний настрій панував увесь вечір, завершення якого відбулось в кафе-барі «Палуба», і вже опівночі спеціально для випускників був запущений святковий феєрверк.
ПРО БЛАГОУСТРІЙ ПЛЯЖІВ БІЛОКУРАКИНЕ, НЕВИХОВАНИХ ДІТЕЙ ТА ГАРМОНІЮ З ПРИРОДОЮ
Нарешті настала по-справжньому літня і спекотна погода. Багато хто із білокуракинців вже встиг побувати на місцевих пляжах (якщо їх так можна назвати), зокрема, на пляжі річки Білої, що біля мосту (вул. Історична) та на пляжі водосховища «Наливне». Все ж таки місцева влада потурбувалась про відпочивальників і доклала деяких зусиль щодо облаштування цих зон відпочинку. Було прибрано сміття, скошена трава, завезений пісок. І хоча пляж на річці Білій далекий від поняття пляжу, тим більше, що сама річка Біла в цьому місці останніми роками дуже сильно обміліла, берега її обвалились та засипали дно, все одно її ніхто чомусь не чисте і дно не поглиблює. При відкритих шлюзах як було води по коліна, так і є, та ще й мулу, який з кожним роком тільки накопичується, стає все більше. Тому купатись в річці Білій в зоні так званого пляжу дорослим людям взагалі не зручно, бо води там навіть при закритих шлюзах замало, щоб плавати та ниряти – її ледь по груди. В основному в річці купаються та розважаються дітлахи, хоча і їх на пляжі не так вже й багато. Іноді на пляж приїздять і дорослі, в основному молодь, яка не купається, а найчастіше просто відпочиває та розважається «по-дорослому». І цей відпочинок, як правило, полягає в звичайному розпиванні алкогольних напоїв із усіма витікаючими наслідками та залишенням після себе чималої кількості різного непотребу та сміття. Та і діти, дивлячись на дорослих, іноді поводяться досить зухвало, також залишаючи після себе і пластикові пляшки, і папір, і багато чого іншого. Після «такого» відпочинку і зневажливого ставлення до природи відпочивальників, навіть у тих, хто прийшов на пляж відпочити вперше, пропадає всяке бажання там залишатись або прийти вдруге.
Не набагато краща ситуація і на пляжі водосховища «Наливне». Хоча, треба зауважити, що буквально за кілька днів, як настала спека, цей пляж, дійсно, дещо змінився. Ще в травні місяці, після затяжної зими дорога до водосховища була затоплена водою і розбита машинами. Там взагалі неможливо було заїхати транспортом. Але, коли підсохнуло і вода спала, цю дорогу розрівняли і в суху погоду вона виглядає навіть краще, ніж асфальтоване покриття до Павлівки. Завдяки чому вже в перші спекотні дні на водосховище хлинули відпочивальники. Майже щодня там досить багато людей, які купаються та загорають. Дітей там взагалі можна бачити від самого ранку і до вечора. Особливо, коли на пляж завезли кілька лафетів нового піску. Вирубали також біля пляжу трохи і очерету. Правда, як завжди, до ума не довели, бо весь той очерет залишився лежати не прибраний на місці. І на ньому не можна ні ходити, ні бігати, ні, тим більше, лежати чи сидіти. Скосили, кинули, і все! Пісок, який завезли, теж не розгорнули відразу, нехай, мабуть, діти розгортають. Рівень води у водосховищі порівняно з минулим літом піднявся десь на 60-70 см. Відповідно, частина пляжу стала затоплена водою і сам пляж зменшився. Для відпочивальників, щоб полежати чи пограти у волейбол, місця тепер явно замало. Хоча, начебто, навколо викосили траву та очерет, але ж по сухій траві, що стирчить з-під землі, сильно не побігаєш. Можна ж було цю площу також засипати піском! Знову зекономили… Та і саме дно, яке стало глибшим із-за підняття рівня води, теж ніхто не чистив. Вже в кількох метрах від пляжу дно вкривають водорості, яких стає все більше і які заважають плавати…
Навколо пляжу та біля дерев встановили кілька мішків для сміття. Це, начебто, добре. Але… Нажаль, не всі цими мішками користуються. Буквально на днях мені довелось бачити, як на пляжі відпочивали троє дівчат школярок (9-10 клас). Після відпочинку вони зібрались і пішли, але після себе залишили пластикову пляшку з недопитою газованою водою. Коли я їм зробив зауваження, щоб вони забрали цю пляшку із собою або хоча б викинули її у мішок для сміття, вони навіть не відреагували. Хіба що подумки послали мене… І пішли собі далі. Довелось мені самому підібрати ту пляшку і віднести в сміттєвий мішок. Але ж за кожним бігати не будеш… І свого ума їм не вставиш… Якщо батьки і вчителі не навчили цих дітей, як треба поводитись із сміттям, то вже ніхто і не навчить…
Те, що місцева влада хоч щось робить для благоустрою селища та зон відпочинку – це вже добре. В громади з’явились гроші, можливості. Тепер треба, щоб ще було бажання та відповідальне ставлення до своєї роботи тих, хто працює в Білокуракинській громаді, в комунальному підприємстві «Комунсервіс», в обов’язки яких і входить наведення порядку, облаштування та благоустрій в селищі Білокуракине та його околицях. Крім того, хотілось би, щоб місцева влада помічала і робила не тільки те, що у всіх на виду, але і те, що знаходиться дещо подалі від очей. Зокрема, на тому ж самому водосховищі, якщо відійти трохи далі від зони відпочинку (пляжу та прилеглих дерев) метрів на 100-200 – відразу можна побачити купи сміття на узбережжі, в заростях очерету, повалені дерева, і багато різного побутового непотребу, який, як видно, спеціально кимось вивозиться на цю територію і вивалюється вздовж узбережжя, ймовірніше за все, місцевими жителями – можливо, білокуракинцями, а, можливо, жителями прилеглого села Павлівка. І що в тому смітті – невідомо! І все воно розкладається, змивається дощем і талими водами безпосередньо у водосховище, в якому потім купаються і дорослі, і діти…
В цьому році на водосховищі «Наливне» можна було бачити пару лебедів, які плавали від одного берега до іншого. В минулому році їх не було. Але час від часу лебеді все ж таки з’являються. Кажуть, що колись водосховище «Наливне» стало домівкою для пари лебедів, які з якихось причин не змогли відлетіти на зиму в теплі краї. І залишились зимувати на нашому Білокуракинському водосховищі. Потім дали потомство. Ймовірно, що пара лебедів, яка зараз плаває на водосховищі – це і є те потомство, яке з’являється час від часу і яке можна бачити на воді. Постійно лебеді на ньому не живуть, скоріше за все, з’являються під час перельотів. Їхня грація і краса просто зачаровує. І цей мальовничий куточок нашої Білокуракинської землі приваблює і лебедів, і різних інших птахів, і є місцем для відпочинку багатьох людей. І дуже хотілось би, щоб цей куточок природи залишався чистим і затишним. Щоб і птахам, і тваринам, і людям було приємно відвідувати його, і щоб всі ми жили в гармонії з природою…
День Скорботи та вшанування пам'яті на Білокуракинщині
На Білокуракинщині був проведений мітинг біля меморіалу "Скорботна мати" до Дня скорботи та вшанування пам'яті жертв війни в Україні під назвою "Хвилина мовчання пекуча й терпка". Від ветеранів слово мав голова районної ветеранської організації Путненко Василь Протасович. По загиблим воїнам настоятель Свято-Тихонівського храму, благочинний Білокуракинського округу Сєвєродонецької єпархії архімандрит Володимир провів панахиду. Після проведеного мітингу керівництво району та представники громадськості поклали квіти та поставили кошики з квітами до підніжжя меморіалу "Скорботна мати".
Заява пасічників Білокуракинщини щодо загибелі бджолиних сімей від отрутохімікатів
В Білокуракинському районі в результаті недбалих та злочинних дій деяких керівників сільгосппідприємств масово гинуть бджоли! Найбільших втрат понесли бджолярі сіл Шапарівка (винищено 24 пасіки), Цілуйкове (близько 10 пасік ) та Паньківка. Ми вважаємо такі дії неприпустимими і вимушені звернутися за допомогою до правоохоронних органів і вищого керівництва району!
Начальнику Білокуракинського РВ УМВС України в Луганській області
Косенко Роман Олексійович, Заїка Анатолій Петрович, Заїка Олександр Вікторович, Косенко Олексій Михайлович, Кійко Олексій Семенович, Колінчук Адам Фелеймонович – мешканці села Цілуйкове Білокуракинського району Луганської області, Застава Олексій Володимирович - староста села Цілуйкове
про порушення кримінальної справи щодо умисних дій окремих осіб по знищенню бджолосімей в особистих підсобних селянських господарствах, в результаті яких їх власникам завдано значної матеріальної та моральної шкоди
копія для відома: Голові Білокуракинської об’єднаної територіальної громади С.І.Сірик Голові Білокуракинської РДА С.І.Іванюченко Начальнику Білокуракинської Державної ветеринарної медицини Н.Є.Луб’яній
З А Я В А
Приблизно 14 та 15 червня 2018 року в межах земель користування сіл Лизіне, Шапарівка та Цілуйкове сільгосппідприємствами проводився обробіток сільськогосподарських посівів (гороху та колосових) пестицидами. За нашими неофіційними даними обробіток посівів гороху та зернових могли проводити спеціалісти СТОВ «Вікторія», Агрофірма «Зоря» та інші. Якими отрутохімікатами оброблялися ці посіви, їх токсичність та строк дії – нам не відомо, що є грубим порушенням діючого законодавства.
Особливу тривогу викликає обробка посівів гороху, де його можуть збирати діти і це в кінцевому результаті може мати непередбачувані тяжкі наслідки. Але це не стосується керівників господарств, які всупереч закону не повідомили про обробіток посівів населення вищевказаних населених пунктів, старостів сіл, власників тварин та бджіл, не встановили на полях, де застосовувалися отрутохімікати відповідних написів (табличок), які б попереджали про небезпеку можливого отруєння.
Не встановлені нами керівники та спеціалісти сільгосппідприємств діяли злочинно недбало, порушуючи таким чином Закон України «Про бджільництво», Державні санітарні правила (ДСП 8.8.1.2.001-98 пб «Застосування пестицидів»), Державний реєстр пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2007 року № 1328 з оновленням на 01.01.2017 року та інше законодавство.
В результаті бездумних та злочинних дій керівників сільгосппідприємств по застосуванню отрутохімікатів у нас повністю загинуло від 20 до 50 бджолосімей, продукція яких є засобами для лікування майже всіх хвороб та продуктами харчування населення, бджола як біологічно розумна та високоорганізована істота, приносить людям добро та достаток і тому все законодавство України стоїть на захисті бджоли та бджолярів (пасічників)!
Звертаючись до Вас за допомогою, просимо негайно приступити до об’єктивного та неупередженого розслідування даної справи із залученням спеціалістів у цій галузі та проведення необхідних експертиз згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5.
Особливо нас хвилюють питання про те, чи мають господарства ліцензії на застосування отрутохімікатів та допуск (посвідчення) осіб до роботи з ними, чи виправдані застосування отрутохімікатів на окремих посівах сільськогосподарських культур, чи сертифіковані такі препарати для застосування в Україні?
Чи не запроваджена у цих господарствах з метою уникнення від можливого негативного впливу пестицидів на людину та навколишнє середовище суворе дотримання правил техніки безпеки при роботі з ними? Чи асортимент пестицидів, засоби, сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні»? Чи повідомлялося нам, бджолярам (ст. 37 ЗУ «Про бджільництво» не пізніше ніж за три доби до початка обробки через засоби масової інформації попередити органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблюваних площ)? Чому нам в порушення діючого законодавства не були повідомлені дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичного препарату? Які є докази з цього приводу у керівників господарств?
І останнє. Чому, враховуючи токсичність пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносними (перговими) потрібно проводити у фазі бутонізації до цвітіння (в ранні та вечірні години). Хіба спеціалісти та керівники господарств не знають, що обробка інсектицидами на медоносних культурах в період цвітіння не проводиться (ЗУ «Про бджільництво», ст.30)? Це по-перше.
По-друге. Якщо токсичність препарату (пестициду) діє на посівах гороху до цього дня, то бджоли будуть продовжувати медозбір і будуть продовжувати гинути до періоду повного зниження токсичності і, таким чином, це не вирішить проблему, тому просимо Вас вирішити питання про знищення посівів гороху, не завдаючи нашим пасікам та нам, власникам, подальшої шкоди.
Виходячи з наведеного, просимо Вас розглянути нашу заяву, встановити винних осіб та порушити відносно них кримінальну справу щодо порушення правил роботи з отрутохімікатами, які пов’язані зі знищенням бджіл (бджолосімей), а також посприяти у вирішенні питань про відшкодування нам матеріальної та моральної шкоди.
В Білокуракинських пасічників масово гинуть бджоли
Білокуракинські пасічники пишуть заяву до поліції та влади. Хочуть з’ясувати: через що бджолині сім’ї поблизу села Шапарівки загинули? 24 бджоляра за вихідні втратили від 50 до 80 відсотків бджіл. На їхню думку, ті загинули через пестициди, якими обробляють тамтешні поля. Юрій Сухоставський розводить бджіл понад 30 років. Три дні тому в нього було 42 бджолиних сім’ї. Сьогодні практично всі загинули.
- Пропали від отрути. Поля бризкають… Все – розмовляти тут більше ні про що, і так все зрозуміло… Вранці прийшов – гори лежало мертвої бджоли. За ніч померла, і за ніч вони і вичистили. Вона ж не лягає спати, бджола. Чоловік лягає, звір лягає, а бджола не лягає, вона цілодобово, як вилупилась - працює, поки не помре.
Вісімдесят відсотків пасіки втратив і Віктор Щебетенко. Чоловік підраховує збитки.
- Втратив тридцять сімей. Весною вони коштували по 2 тисячі гривень. Це вже 60 тисяч гривень. Без урахування меду. І меду принесли б десь тону. Порахувати по чому мед… Великий, звичайно, збиток. Ну і психологічно, звичайно, коли приїхав, подивився на це все діло… Мені просто жалко їх, як живих істот, – говорить пасічник Віктор Щебетенко.
- Ті бджоли, які ще літають… Вже видно, що вона, бджола, вражена, вона отруєна. – говорить пасічник Юрій Джус.
Пасічники кажуть, що бджоли літають на відстань не більше, ніж 7 км. У цьому радіусі сільгосппродукцію вирощують та обробляють поля хімікатами два сільгосппідприємства, два фермери і близько двадцяти приватників. Аби знайшли причетних до загибелі бджіл, пасічники у понеділок 18 червня написали заяви до місцевої поліції та влади.
За матеріалами Події. UA:Донбас від 18.06.2018 року
Додатково: За інформацією самих пасічників, також загинули бджолині сім’ї в багатьох пасічників біля сіл Паньківка, Цілуйкове, Шапарівка. Збитки від загибелі бджіл самими пасічниками оцінюються в більше ніж 2 млн. гривень. За попередніми даними обробка полів отрутохімікатами в цей період часу проводилась в СТОВ «Вікторія» (село Нещеретове), керівник якого є Лавренко О. На момент публікації триває слідство.
У Білокуракинському районі для туристів проводитимуть екскурсії. А маршрут зеленого туризму планують внести Луб’янські камені – брила піщаника, висотою з двоповерховий будинок, знаходяться між Білокуракиним та селом Луб’янка. Камені віднесені до природно-заповідного фонду.
- Згідно легенд, тут можуть бути і свідоцтва перебування давніх людей в давні часи. Кажуть, тут навіть печери були. Десь знаходили знаряддя праці давніх людей. Ми плануємо ретельно дослідити цю ділянку, запросити спеціалістів, вчених, археологів, і якщо підтвердяться наші припущення, то, можливо, ми внесемо цей об’єкт в державний реєстр, - говорить Володимир Виборний, заступник начальника управління культури національностей та релігій Луганської облдержадміністрації.
- Це залучення місцевих підприємців, місцевих жителів до того, щоб ми могли розміщати гостей. Це будиночки, використання якоїсь торгівлі, де зможуть наші гості, туристи і поснідати, і зупинитись тут на кілька днів… - говорить Максим Лунякін, начальник відділу культури Білокуракинської райдержадміністрації.
Понад 30 тисяч кущів канабісу спалили поліцейські Білокуракинського району. Знайшов поле дільничний поблизу села Кочино-Розпасіївка. Частину рослин відібрали для подальшої експертизи, решту місцеві мешканці допомогли скосити та спалити.
- Під час об’їзду даної території, а саме села Кочино-Розпасіївка Білокуракинського району в ході профілактичної операції під умовною назвою «Мак», були виявлені дикорослі рослини коноплі. При виявлені даних рослин була викликана слідчо-оперативна група з Білокуракине, в ході якої були запрошені поняті, також були запрошені місцеві мешканці, які могли допомогти у знешкодженні даних рослин, – розповідає Денис Юрченко, дільничний офіцер Білокуракинського відділу поліції.
- В ході огляду місця події було вилучено рослини, які за зовнішніми ознаками схожі на рослини коноплі, а також з притаманним запахом. Дані рослини будуть направлені на експертні дослідження, в ході якого і буде вирішено питання та їхня приналежність, саме до яких речовин та рослин вони відносяться, – розповідає Богдан Бондаренко, слідчий Білокуракинського відділу поліції.
Роз’яснення щодо виплати допомоги одиноким матерям
Кому надається допомога? Право на допомогу мають: одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини; матері (батьки) дітей у разі смерті одного з батьків, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю».
Водночас, якщо одинока мати, одинокий усиновлювач зареєстрували шлюб, то у разі смерті одного з батьків за ними зберігається право на отримання допомоги на дітей, які народилися чи були усиновлені до шлюбу, якщо такі діти не були усиновлені чоловіком (дружиною).
Чи надається допомога у випадку, якщо матір не перебуває в зареєстрованому шлюбі з особою, від якої має дітей та з якою вона веде спільне господарство? Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, немає. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.
Чи надається допомога на дітей, які перебувають на повному державному утриманні? Не надається, але якщо дитина, яка перебуває на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу про те, що дитина в цей час не перебувала на утриманні в інтернатному закладі за рахунок держави.
Куди звертатися за допомогою? Звертатись за призначенням необхідно до уповноважених представників сільських (селищних) рад за місцем реєстрації отримувача допомоги, а для мешканців Білокуракинської ОТГ - до уповноважених представників громади. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в УСЗН за місцем реєстрації. Важливо врахувати, що допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги.
Перелік документів необхідних для отримання допомоги. Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи; заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці;
витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої ст.135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку; копія свідоцтва про народження дитини; довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини; декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї); довідки про доходи на кожного члена сім’ї.
Усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення. Мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, яка (який) не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію та особам з інвалідністю», подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що вони не одержують на дітей зазначені пенсії та державну соціальну допомогу.
Строк, протягом якого виплачується допомога. Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-IV рівня акредитації до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.
Кожні шість місяців допомога підлягає перегляду у відповідності до сукупних доходів родини за минулі шість місяців. Для перегляду необхідно звертатися до уповноважених осіб та подавати пакет документів з декларацією про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї).
Що робити у випадку, коли особа народила дитину за межами України і не може подати документ, який підтверджує той факт, що вона є одинокою матір’ю? У цьому випадку рішення про призначення допомоги на дитину такій особі приймається УСЗН райдержадміністрації на підставі обстеження матеріально-побутових умов сім’ї і документа про народження дитини, легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Чи продовжується виплата допомоги у випадку навчання дитини? Якщо діти навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах І-IV рівня акредитації, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується на підставі довідки навчального закладу до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Умови припинення виплати допомоги. Виплата цієї допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення волі отримувача допомоги за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) зупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини. Виплата допомоги припиняється або зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування чи державного соціального інспектора УСЗН з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
Розмір допомоги на дитину одинокій матері. Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується наказом Мінпраці, Мінекономіки, Мінфіном, Мінмолодьспортом та Держкомстатом.
До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються: чоловік (дружина), рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах І-ІV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та II групи або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
Приклад розрахунку: сім’я складається з 3-х осіб (двоє дітей - 10 та 5 років та мати, яка є одинокою по відношенню до обох дітей), середньомісячний дохід сім’ї - 2500 гри. на всю родину. На 1 члена родини середньомісячний дохід складатиме: 2500 грн./3 чоловіка = 833,33 грн.
Середньомісячний дохід визначається на підставі сумування всіх доходів родини за попередні шість місяців перед зверненням за допомогою та діленням суми всіх цих доходів за шість місяців на 6, тобто визначаєте середню суму ваших доходів за один місяць.
На дитину 5 років визначаємо розмір допомоги одинокій матері: 1492 гри. (прожитковий мінімум - показник в таблиці вище) – 833,33 гри. = 658,67 грн. На дитину 10 років визначаємо розмір допомоги одинокій матері: 1860 грн. (прожитковий мінімум - показник в таблиці вище) - 833,33 грн. = 1026,67 грн.
Отже, на дитину 5 та 10 років така жінка буде отримувати 658,67 грн. та 1026,67 грн. відповідно, всі шість місяців. Допомога призначається сумарно і виплачується у загальному розмірі 1685,34 грн. (658,67 грн. + 1026,67 грн.) протягом шести місяців. Потім вона поновлює пакет документів звертаючись до відповідальних працівників сільських (селищних) рад або Білокуракинської громади і допомогу їй будуть перераховувати вже по новим доходам.
Як враховується дохід для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування? Для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від отриманих доходів до сукупного доходу за кожен місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чинного на відповідний місяць; для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи - трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи - чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Т.ЛАДНА, заступник начальника УСЗН РДА, начальник відділу управління персоналом та контрольно-аналітичної роботи
Прожитковий мінімум на дитину Категорія дітей 01.01.2018 01.07.2018 01.12.2018 Діти віком до 6 років 1492 грн. 1559 грн. 1626 грн. Діти віком від 6 до 18 років 1860 грн. 1944 грн. 2027 грн. Діти віком від 18 до 23 років 1762 грн. 1841 грн. 1921 грн.
Село живе... Не одну сотню років молитвою зустрічає світанок і проводжає день. У золотавих туманах прокидається воно щоранку, як і багато років тому, і ми вдивляємося в його усміхнене, добре обличчя. Село вітає нас щедрими кетягами калини, п'янким запахом сіна... Рідна батьківська земля, яка справді зігріває душу кожного з нас. Це тепло проникає глибоко до серця. І де б ми не були, а невидимі промінчики притягують до себе, кличуть із далеких доріг до рідного куточка.
Здається, нема нічого кращого на світі за побачення із знайомими вулицями, батьківською хатою. Сонячного, теплого дня свій День народження святкувало мальовниче село Нещеретове. Урочистості розпочалися на святково вбраній площі біля Будинку культури.
З найкращими вітаннями до громади звернулися заступник голови Білокуракинської об’єднаної територіальної громади Д.А.Шуть та староста села Нещеретове А.М.Оселедько, які побажали жителям процвітання, а кожній родині - щастя, достатку, злагоди та добробуту. Дмитро Антонович наголосив, що нещеретяни небайдужі до долі свого населеного пункту, покладають багато часу і сил задля його розвитку, а також він виконав почесну місію - вручив від громади подарунок у вигляді нової імпортної газонокосарки.
Концертна програма продовжилася піснями про Україну, про стежину до батьківської хати, про своє село. Радували селян музичні виступи вокальних колективів «Акація», Тетяна Крамарева, Володимир Мясніков, Тетяна Журба. Олександр Трощієв, Микола Сахань, Маргарита Діденко, Ліза Шаповалова, аматори сцена Луб’янського та Паньківського СБК. Особливо запальні номери продемонстрували вихованці Нещеретівської ЗОШ та ДНЗ «Зірочка». Масу яскравих емоцій подарував Валерій Заєць зі своєю власною концертною програмою.
Не обійшлося і без подарунків, їх отримали подружжя, яке відсвяткували золоте весілля - Олексія та Любов Павлік, Миколи та Людмили Дубових, рубінове весілля - подружжя Олександра і Людмили Кравцових, Миколи і Наталії Заєць. На святі вшановували найменшого жителя села - це Арсеній Шиленко, а також нагородили за активну життєву позицію і вагомий вклад у благоустрій с. Нещеретове одинадцять мешканців села, окремі слова подяки і нагороду отримала голова громадської організації Т.І.Чумак.
Головні розваги цього дня чекали на наймолодших гостей свята, адже їх приваблювали кілька батутів, шоу мильних бульбашок, яке показала Наталя Коваленко. А ще односельці мали змогу придбати шашлик, солодку вату та брали участь у цікавій лотереї. Після завершення святкового концерту гості та жителі села могли пригоститися безкоштовною українською стравою - запашною польовою кашею.
Закінчилося свято салютом, який здійнявся у небо яскравими барвами та гучною дискотекою. Одним словом, хто прийшов на День народження села з відкритим серцем посвяткувати, порадіти, відпочити, поспілкуватися, отримали позитивні емоції і задоволення.
Вшановували Святителя Луку Кримського на території районної центральної лікарні смт Білокуракине
У понеділок, 11 червня 2018 року, на території Білокуракинської центральної районної лікарні в тіні густих дерев зібралися медики, пацієнти лікувального закладу, парафіяни храмів смт Білокуракине - Свято-Тихонівського і свв. Царствених Страстотерпців. Всі вони прийшли, щоб вшанувати пам'ять святителя Луки сповідника, архієпископа Сімферопольського.
Архімандрит Володимир (Могильний), настоятель Свято-Тихонівського храму смт Білокуракине, благочинний Білокуракинського церковного округу, а також ієрей Андрій Миронюк - настоятель храму свв. Царствених Страстотерпців смт Білокуракине, зробили водосвятний молебень з читанням акафісту.
Ікона святителя Луки, архієпископа Кримського, яка перебувала на видному місці під час служіння молебню, нагадувала людям про велику силу і милосердя цього захисника і рятівника стражденних. Він по праву вважається одним з покровителів всіх медиків, а також цілителем хворих, які просять у нього в своїх молитвах зцілення від недуг.
Участь у богослужінні додало людям багато душевних емоцій, енергії, радості і внутрішнього тепла.
Під захоплені вигуки учасників торжества священики окропили святою водою молільників і зробили помазання святим єлеєм. Під час служби священиками читалися записки за здоров'я, подані присутніми.
Архімандрит Володимир (Могильний) виголосив коротку повчальну промову, присвячену пам'яті святителя Луки сповідника, архієпископа Сімферопольського.
Відділення анестезії відкрили в Білокуракинській ЦРЛ
У Білокуракинській центральній районній лікарні відкрили відділення анестезії. На Луганщині це єдина районна лікарня, де є таке. Раніше відділення займало дві кімнати та мало три ліжка у хірургії. Тепер тут дванадцять кімнат з обладнанням.
- У нас є кімнати для стерилізації апаратури, є для дезінфекції апаратури, є приміщення для чистого матеріалу, для брудної білизни, є приміщення для медсестер, санітарок, є приміщення для лікарів. Відділення анестезіології обладнане сучасними апаратами, станціями наркозними для проведення анестезії. А на кожне ліжко відділення є апарат штучної вентиляції легень, є приліжковий монітор пацієнта, - говорить Ігор Івонін, завідуючий відділенням анестезіології та інтенсивної терапії Білокуракинської центральної районної лікарні.
Відділення розраховане на чотири ліжка для пацієнтів, кожне з яких має комплект необхідної апаратури. На ремонт тут витратили 1 млн. гривень з обласного та районного бюджетів.
- В перспективі розвитку ми плануємо залучити ще одного лікаря, щоб був кроснічний пост і плануємо укомплектувати медичним обладнанням. Необхідні монітори, інфузомати та ін. обладнання. – прокоментував головний лікар Олександр Данилко.
Відділення анестезіології Білокуракинської ЦРЛ розпочало роботу
Днями на урочисту подію відкриття анестезіологічного відділення до Білокуракинської ЦРЛ завітали: заступник директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Ольга Рибалка, голова Луганського підрозділу Асоціації анестезіологів України, професор Геннадій Пастернак та завідуючі анестезіологічними відділеннями лікарень Луганської області. Гостей з області привітно зустрічали голова райдержадміністрації Сергій Іванюченко, голова районної ради Костянтин Бондаренко, головний лікар Білокуракинської ЦРЛ Олександр Данілко та заступник головного лікаря районного центру ПМСД Юрій Доля.
Хвилююча мить, червона урочиста стрічка перерізана, відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії (на 4 ліжка) функціонує. Кошти на ремонт були виділені за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Заступник директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Ольга Рибалка та голова Луганського підрозділу Асоціації анестезіологів України, професор Геннадій Пастернак побажали колективу районної лікарні впевнено просуватися вперед, професійного удосконалення, щоб репутація завжди була бездоганною, а успіх постійним. Цього ж святкового дня почесною грамотою Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації був нагороджений завідуючий відділенням анестезіології та інтенсивної терапії Білокуракинської ЦРЛ Ігор Івонін. Почесною грамотою від Асоціації анестезіологів Луганської області за багаторічну, сумлінну працю, вклад у розвиток анестезіології та інтенсивної терапії у Луганській області нагородили Ігоря Звонка, а також подякою за підтримку та вагомий внесок в організацію відділення анестезіології та інтенсивної терапії в смт Білокуракине був нагороджений завідуючий відділення хірургії Роман Лісовий.
Також лікарі Білокуракинської ЦРЛ та районного центру ПМСД показали делегації, як функціонують пологове, хірургічне відділення, операційний блок, оглянули кабінети сімейних лікарів.
Хочеться відзначити, що Білокуракинська ЦРЛ надає послуги не лише мешканцям Білокуракинського району, а й пацієнтам прилеглих територій.
Фахівці закладу переконані: відновлене відділення анестезіології та інтенсивної терапії дозволить значно покращити якість надання допомоги хворим з невідкладними станами та водночас поліпшить анестезіологічне забезпечення лікувальної установи.
6 червня працівники засобів масової інформації відзначають своє професійне свято - День журналіста України. З цієї нагоди місцева вла¬да в особі голови райдержадміністрації Сергія Іванюченка, його заступника Наталії Вервейко та Білокуракинського селищного голови Сергія Сірика привітали колектив газети «Життя Білокуракинщини», вручивши Подяку голови райдержадміністрації, голови райради та селищного голови за активну участь у висвітленні соціально-економічного і культурного розвитку району, високий професіоналізм та з нагоди свята - Дня журналіста. Не оминули увагою цього дня і журналістів телеканалу UA: ДОНБАС Олену Зверхановську та Юрія Ромасюка, яким голова райдержадміністрації Сергій Іванюченко вручив Подяку за активну участь у висвітленні соціально-економічного і культурного розвитку регіону, високий професіоналізм та з нагоди професійного свята - Дня журналіста.
Колектив газети «Життя Білокуракинщини» висловлює особливу подяку кожному, хто не оминув увагою та привітав журналістів райгазети цього святкового дня.
ЧИ ЗАКРИЮТЬ «ЖИТТЯ БІЛОКУРАКИНЩИНИ» або ЧОМУ ЗРОСТАЄ ПОПУЛЯРНІСТЬ БІЛОКУРАКИНСЬКОГО ПОРТАЛУ?
В селищі Білокуракине ходять чутки, що району газету "Життя Білокуракинщини" збираються закрити і Білокуракинський район скоро залишиться без власної щотижневої газети. Після того, як газета стала приватною і пряме фінансування з районного бюджету припинилось, видавати газету стало не вигідно, навіть збитково. Тим більше, що тираж постійно падає і все менше людей її виписують. Особливо явно це стало проявлятись після появи в мережі електронної версії газети "Білокуракинський портал", в якій інформація подається в більш зручному та розгорнутому вигляді. А паперовий варіант газети "Життя Білокуракинщини" стає все менш популярним. Та і читати там особливо нічого, бо все одно та ж сама інформація є в Інтернеті - більш зручна і оперативна. Причому ця інформація про життя Білокуракинщини розповсюджується як на офіційних сайтах, так і в різних білокуракинських спільнотах соціальних мереж - на Фейсбук, Однокласниках та ВКонтакте. І молоді працівниці редакції «ЖБ», як видно, майже не пишуть своїх власних текстів, бо ніхто з них не є професійними журналістами і не вміє цього робити. Вони їх просто беруть із Інтернету або публікують готові матеріали, які їм надають з різних організацій чи державних установ. Іноді такі матеріали публікуються в газеті із запізненням в кілька тижнів і, відповідно, втрачають свою актуальність. А, значить, стають не цікавими для читачів. Судячи по останнім номерам газети «ЖБ» складається враження, що в редакції взагалі не вистачає матеріалів і вони не знають, що публікувати. Добре, хоч Інтернет допомагає…
Тому виникає логічне запитання: чи є сенс взагалі в існуванні газети "Життя Білокуракинщини", якщо її вже майже ніхто не читає і вона стає збитковою? Якби не реклама та оголошення, які так «щедро» публікуються на сторінках районної газети, та оплата інформаційних послуг в освітленні діяльності місцевих органів влади, то прибутку від видання газети в редакції взагалі б не було. Але в Інтернеті існує кілька різних білокуракинських спільнот в соц.мережах, де можна абсолютно безкоштовно публікувати свою рекламу та оголошення. Це і сама спільнота "Білокуракинський портал" в соц.мережах Facebook, Одноклассники, VK, і паблік "Наше Білокуракине" VK, і деякі інші спільноти. Також можливе додавання реклами та оголошень в саму електронну версію газети "Білокуракинський портал". Для цього необхідно лише прислати своє оголошення на email: bilokurakyne@gmail.com , або прислати в повідомлення адміністрації спільнот в соц.мережах, або самостійно додати в спільноти з повними реквізитами автора такого оголошення. За рекламу та оголошення відповідальність несе той, хто їх додає, і адміністрація "Білокуракинського порталу" за неї не відповідає. На даний момент все абсолютно БЕЗКОШТОВНО!!! Хоча в подальшому можлива і проплачена реклама та оголошення! Тому поспішайте додати своє оголошення чи рекламу на "Білокуракинський портал" БЕЗКОШТОВНО, який на сьогоднішній день є найбільш популярною і відвідуваною спільнотою Білокуракинщини! Загальна щоденна кількість відвідувань спільноти "Білокуракинський портал" в різних соц.мережах (якщо вірити статистиці) складає в межах 1300-1500. А це для Білокуракине не так вже й мало. Такої щоденної кількості відвідувань не має жодна білокуракинська спільнота чи сайт! Фактично це кількість майже всіх абонентів, які користуються Інтернет в селищі Білокуракине! А це означає, що абсолютна більшість білокуракинців, які користуються Інтернетом, хоча б раз на тиждень заходять на сайт Білокуракинський портал або його спільноти в соц.мережах.
Також кожен випуск електронної версії газети "Білокуракинський портал" завантажують або переглядають онлайн 150-200 людей, і ця кількість з виходом кожного нового випуску газети постійно зростає. Ваші новини, реклама та оголошення при публікації їх в газеті "Білокуракинський портал" залишаються в ній назавжди, і навіть після якогось проміжку часу ви завжди можете скачати цю газету і прочитати те, що вас цікавить. І таке завантаження газети та перегляд її онлайн також є БЕЗКОШТОВНИМ! При бажанні електронну газету "Білокуракинський портал" можна роздрукувати як у форматі А3 (стандартний розмір газети) так і у форматі А4 (розмір альбомного листка). Звісно, при роздрукуванні у форматі А4 розмір буде вдвічі зменшений, але залишатиметься читабельним при якісному друку на принтері. При цьому друкувати можна як в чорно-білому варіанті, так і в кольорі.
Якщо ви хочете залишитись в історії рідного селища Білокуракине, якщо ви хочете, щоб про вас читали і знали навіть після багатьох років, то присилайте свої новини, статті, оповідання, вірші, анекдоти, інші різні публікації (бажано разом з фотографіями чи іншими ілюстраціями) адміністрації "Білокуракинського порталу" і після перевірки та редагування ваші матеріали обов'язково будуть додані в електронну версію газети "Білокуракинський портал"!
Електронна версія газети «Білокуракинський портал» з кожним новим випуском стає все більш популярною. В ній є не тільки найсвіжіші новини Білокуракинського району, але і авторські матеріали критичного змісту, аналітичні, пізнавальні, розважальні. Також можливе додавання різноманітних творчих робіт – статей, оповідань, віршів. Але головна відмінність газети «Білокуракинський портал» від газети «Життя Білокуракинщини» (або «ЖБ») - це правдивість матеріалів. «Правда переможе!» - ось основний постулат «Білокуракинського порталу». Саме тому «Білокуракинський портал» є найбільш відвідуваним інформаційним ресурсом серед білокуракинців і його популярність з кожним днем тільки зростає. Газета «Білокуракинський портал» на даний момент є безкоштовним і абсолютно незалежним виданням, яке ніким не фінансується і саме тому на ньому можна публікуватись будь-кому, без вказівок якихось начальників, представників влади чи бізнесу.
Відвідуйте сайт «Білокуракинський портал», приєднуйтесь до спільнот в соц.мережах, завантажуйте та читайте онлайн електронну версію газети «Білокуракинський портал» - і будьте в курсі всіх новин і подій селища Білокуракине та Білокуракинського району! Залишайтесь з нами і хай вам щастить!
У приміщенні Лозно-Олександрівського БК відбулось перше засідання першої сесії Лозно-Олександрівської селищної ради сьомого скликання. Нагадаємо, що 29 квітня 2018 року відбулися вибори до новоутвореної Лозно-Олександрівської об'єднаної територіальної громади. У роботі сесії взяли участь голова Лозно-Олександрівської ОТГ О.О.Леонов, 14 новообраних депутатів, голова райдержадміністрації С.І.Іванюченко, голова районної ради К.І.Бондаренко, головний спеціаліст організаційного відділу апарату облдержадміністрації О.Ю.Солод, голова районної партійної організації політичної партії «За життя» В.С.Гринько, представник Радикальної партії, помічник народного депутата Олега Ляшка Г.В.Пригеба та інші запрошені. Сесія селищної ради проходила згідно затвердженого порядку денного.
Так, заступник голови Лозно-Олександрівської селищної виборчої комісії Л.О.Горгопа доповіла про початок повноважень Лозно-Олександрівського селищного голови, про початок повноважень депутатів селищної ради та вручила голові та новообраним депутатам посвідчення.
Наступним важливим кроком був розгляд питання про створення тимчасової лічильної комісії. До її складу ввійшли троє осіб з числа депутатів, а саме: І.Ю.Герасимова, В.О.Бабіч та Н.М.Баранова. Вони оголосили про початок таємного голосування з метою вирішення кадрового питання «Про обрання секретаря Лозно-Олександрівської селищної ради». Так, на цю посаду більшістю голосів обрано А.А.Назарову.
Із питань порядку денного про припинення діяльності Мирненської, Солідарненської сільських рад шляхом приєднання до Лозно-Олександрівської селищної ради; про внесення змін до структури та штатного розпису (24,75 штатних одиниць) Лозно-Олександрівської селищної ради; про затвердження структури і загальної чисельності апарату Лозно-Олександрівської селищної ради та про порядок виконання бюджетів Лозно-Олександрівської селищної, Солідарненської, Мирненської сільських рад до завершення бюджетного періоду інформував селищний голова О.О.Леонов. Депутати проголосували за зазначені питання.
Депутати своїм рішенням затвердили заступника селищного голови з питань фінансово-економічної роботи, на цю посаду було обрано головного бухгалтера селищної ради С.М.Ляшко та затвердили заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів - начальника відділу землеустрою, житлово-комунального господарства І.В.Ляшка.
Також депутати проголосували за утворення виконавчого комітету Лозно-Олександрівської селищної ради VII скликання та затвердили його склад. Щодо утворення та затвердження постійних комісій Лозно-Олександрівської селищної ради сьомого скликання інформацію надав селищний голова О.О.Леонов. Так, до складу постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту, соціальних та гуманітарних питань, охорони здоров’я, комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту увійшли: голова комісії - В.О.Бабіч, секретар комісії - Л.М.Онищенко, члени комісії - В.М.Кутько, С.М.Бармет. Постійна комісія з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, Інвестицій та міжнародного співробітництва складається з: голови комісії - І.Ю.Герасимової, секретаря комісії – Н.М.Баранової, членів комісії – І.В.Маліченко, О.І.Силкіна, І.Ю.Андрюшина. До складу постійної комісії з питань земельних відносин природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам'яток історичного середовища та благоустрою входять: голова комісії - М.О.Юрченко, секретар комісії – С.І.Фоменко, члени комісії - С.Г.Алейніков, С.Ф.Лютий. Депутати проголосували за вищезазначені питання та прийняли із них відповідні рішення.
Після розгляду всіх питань порядку денного сесії, відсутності всіх зауважень, пропозицій щодо ведення сесії, перше засідання першої сесії новоствореної Лозно-Олександрівської громади 7 скликання була оголошена закритою. По завершенню засідання присутні сфотографувалися на згадку.
15 червня в залі засідань райдержадміністрації відбулася 33 сесія районної ради 7 скликання. Провів її голова районної ради Костянтин Бондаренко. У ній також взяли участь перший заступник, в.о. голови Білокуракинської райдержадміністрації Сергій Щебетенко, начальники відділів та управлінь райдержадміністрації, сільські та селищні голови, керівники установ та організацій району. На порядку денному було розглянуто п’ять питань.
Першочергово депутати внесли ряд доповнень та змін до районного бюджету на 2018 рік, про необхідність яких доповіла заступник начальника управління фінансів райдержадміністрації Ірина Рязанцева.
Потім депутати заслухали інформацію про роботу комунального підприємства «Білокуракинське районне бюро технічної інвентаризації» та комунальної установи «Трудовий архів Білокуракинського району».
Також було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які будуть надані в оренду ДП АПК «УКРАГРОСТАР».
15 червня, у приміщенні районного Будинку творчості для дітей та юнацтва відбувся святковий концерт в рамках відзначення професійного свята працівників галузі охорони здоров'я України – Дня медичного працівника. На Білокуракинщині - це значний колектив високопрофесійних, відданих справі лікарів та медичних сестер. Із професійним святом їх привітали голова районної ради Костянтин Бондаренко, головний лікар Білокуракинської ЦРЛ Олександр Данілко, головний лікар КЗ «Білокуракинський ПМСД» Віталій Лунякін, голова профспілки медичних працівників Юрій Доля. Після теплих слів вдячності, кращі медичні працівники були нагороджені подяками, грамотами та цінними подарунками за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у наданні медичної допомоги населенню району та з нагоди професійного свята.
Грамотами та подяками були нагороджені такі медичні працівники: головний лікар Білокуракинської ЦРЛ Олександр Данілко, завідуюча терапевтичним відділенням Ольга Диба, завідуюча центральної амбулаторії загальної практики сімейної медицини комунального закладу Білокуракинського районного центру первинної медико-санітарної допомоги Ольга Шаповалова, завідуюча Мирненського фельдшерсько-акушерського пункту Таісію Овчаренко, медична сестра поліклінічного відділення Білокуракинської ЦРЛ Зінаїда Трохименко, медична сестра денної стаціонарно-центральної амбулаторії і загальної практики сімейної медицини КЗ ПМСД Ольга Малюк, сестра-господиня відділення відновлювального лікування Білокуракинської ЦРЛ Ірина Оселедько.
Подарунок у вигляді концертної програми для винуватців свята підготували працівники та аматори культури, зокрема, пісні виконали Анжеліка Сінєльнікова, Максим Проценко, народний ансамбль "Золота осінь", Галина Пекалєва, Євгенія Білоус, колектив "Гарний настрій". Порадували своїми виступами танцювальний колектив Конфеті-dance (керівник Ольга Лисиця) та дитячий театр "Експромт" (керівник Галина Пекалєва).
В Білокуракинській пожежній частині лунає дзвоник. Черговий бере слухавку:
- Слухаю вас.
Голос із слухавки:
- Слиш, пацани, в минулому році я посадив коноплю, ніякого з неї толку. Курю, а вона кайфа не дає...
Черговий його перебиває:
- Ти, придурок, куди телефонуєш?! Дзвони в поліцію, там тобі допоможуть!
Кидає слухавку. Хвилин через 20 знову їм телефонують.
- А в цьому році посадив коноплю - виросла гарна, як курнеш - відразу дах зносе!.. - продовжує той самий голос.
- Та бля#ь! Тобі ж сказали - телефонуй в поліцію. Нам не треба!!.. - роздратовано вигукує черговий.
І знову слухавку кидає. Через півгодини знову лунає дзвінок:
- Пацани, не кидайте слухавку!.. Я чо дзвоню... У сусіда будинок горить... Ви, як приїдете і будете тут з рукавами бігати, вогонь гасити... Так дивіться, не потопчіть!..
Довгоочікуване літо тільки-но розпочалося, а діти з Білокуракинської ОТГ вже встигли гарно відпочити. В період з 1 по 10 червня 10 школярів (діти учасників АТО та діти з багатодітної сім’ї) перебували на оздоровленні в позаміському закладі оздоровлення та відпочинку «Крилатий», розташованому на морському узбережжі в санаторно-курортній зоні Херсонської області Скадовського району.
У ПЗОВ «Крилатий» на дітей чекали привітні працівники табору, які з радістю зустріли дітей з далекої дороги, нагодували смачним обідом та провели екскурсію територією табору. Фонтан з місцем для відпочинку, чудові квітники, малі скульптурні композиції, власний огороджений пляж, комплекс ігрових спортивних майданчиків, питні фонтанчики з водою із артезіанської свердловини та комфортні спальні комплекси біля самісінького моря чекали на вихованців.
Кожен день перебування в таборі був надзвичайно захоплюючим та активним. Діти швидко адаптувалися до розпорядку дня ПЗОВ «Крилатий». Ранок розпочинався із зарядки на березі моря, яка надавала енергії та позитивного настрою на цілий день. Діти отримували п’ятиразове збалансоване харчування. Двічі на день під наглядом вихователів та рятувальників вихованців зустрічало тепле море. У вільний час діти мали змогу відвідати спортивні гуртки, які працюють на території табору (футбол, волейбол, баскетбол, шахи, шашки, настільний теніс, більярд, туристичний, стрільби з пневматичної гвинтівки, спортивного лука зі стрілами, катання на байдарках). Крилатівці із нетерпінням чекали вечора кожного дня, адже тоді проводились різноманітні культурно-розважальні заходи (конкурси, ігри на свіжому повітрі і пляжі, щоденна дискотека, показ фільмів та мультфільмів у клубі-театрі). Школярі з Білокуракинської ОТГ активно приймали участь у спортивних та культурних заходах табору, а найактивніших дітей (Болото Карину, Константінова Миколу та Ладнай Дар’ю) було нагороджено грамотами. Приємні спогади залишились від екскурсії до міста Скадовськ, де діти відпочили у парку розваг, прогулялися набережною та придбали морські сувеніри на згадку про подорож.
Десять днів відпочинку пролетіли дуже швидко, проте за цей час дітки знайшли нових друзів, отримали масу позитивних емоцій, мали змогу спробувати себе в різних видах культурного та спортивного напряму. Залишати чарівний, яскравий світ табору було сумно. З надією на повернення до «Крилатого», який став таким рідним, діти запустили в море монети. Відпочилими, засмаглими із найприємнішими враженнями діти повернулися до Білокуракинщини. А попереду ще ціле літо!
Керівником організованої групи та супроводжуючим до табору «Крилатий» була вчитель англійської мови Шапарської ЗОШ І-ІІ ст. Хрипун Оксана Олексіївна, якій велика вдячність від батьків та відділу освіти Білокуракинської селищної ради.
У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, у якому переплелись радість і смуток, спогади і мрії, дитинство і юність. 30 травня у 18 навчальних закладах Білокуракинщини пролунали останні дзвоники, сповістивши школярів про закінчення навчального року.
Шкільне подвір’я Білокуракинської ЗОШ №1 буяє зеленню, на ньому в останній день 2017-2018 навчального року зібралося чимало людей. Серед них школярі, їх батьки, родичі, педагоги, односельці, запрошені гості. Внесений державний Прапор України. Запрошені випускники-одинадцятикласники з їх класними керівниками. З вітальним словом до учасників урочистостей звернулася директор школи О.Г.Вашура. Слід зазначити, що вихованці Білокуракинської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 наполегливо навчалися, показали високі результати на шкільних олімпіадах, у творчих конкурсах, спортивних змаганнях. Тож відбулося нагородження найкращих учнів похвальними листами.
Завітав сказати своє напутнє слово присутнім школярам, подякувати їх наставникам та батькам за виховання молодого, перспективного покоління рідного Білокуракинського краю перший заступник голови райдержадміністрації С.В.Щебетенко.
Дитинство завжди житиме у школі, хоча й пролітають за роками роки, та гамір дітей там не стихне ніколи, бо поруч зі старшими є малюки. Першокласники подарували свої привітання та гарний настрій. У свою чергу випускники подякували педагогічному колективу школи й батькам віночком теплих слів, віршами і піснями, на згадку про шкільні роки вручили всім квіти.
Коли пролунав останній дзвоник, надія і радість переплелися в душах випускників та їхніх батьків. Скільки було в ньому спогадів, мрій і сподівань... Як символ прощання зі школою одинадцятикласники випустили в небо повітряні кульки.
Подібні свята Останнього дзвоника відбулись у всіх школах району. А ввечері на всіх випускників Білокуракинського району та Білокуракинської ОТГ чекав Зірковий бал, щоб востаннє пройтись дорогою дитинства. Тому що наступного дня у випускників відкриється нова сторінка під назвою «Доросле життя». Вони - молоді і талановиті почнуть самостійно приймати свідомі рішення, здобувати досвід, власними силами і здібностями будувати своє щасливе майбутнє. Тож хотілося б побажати випускникам знайти власну життєву стежину і стати гідними громадянами нашої держави.
У рамках святкування 80-річчя від Дня утворення Луганської області в Сєвєродонецьку відбулася низка святкових урочистостей «Луганщина - це Україна!» Безпосередню участь у святі взяла й делегація Білокуракинського району та Білокуракинської ОТГ. Місцеві та численні гості Сєвєродонецька занурилися у калейдоскоп різноманітних заходів.
Так, на майданчику біля Льодового Палацу відбувся театралізований виступ Луганського обласного козачого кінного театру «За вільну Україну, за свій коханий край!» Історія розповідає про юного козака, який своїм вмінням та вправністю їзди на коні, завойовував серце коханої. Дорослі та малеча були в захваті від видовищного дійства артистів, вбраних в українські національні костюми із шаблями в руках та від граціозних струнких коней, які демонстрували свою майстерність.
Також під час свята на площі Перемоги у Сєвєродонецьку був організований парад шкільних автобусів. Від традиційного жовтого кольору сьогодні їх відрізняли яскраві та кольорові графічні малюнки. Кожен район та об’єднана територіальна громада області зобразила на автобусі дивовижну природу рідного краю, її краєвиди, донбаський степ та цікавий світ флори і фауни Луганщини.
Особливою подією цього дня стало встановлення національного танцювального рекорду. Більше 80 хореографічних колективів одночасно виконали український танець. Цей факт урочисто зафіксувала представник Книги рекордів України, радник міністра культури України, народна артистка Анжеліка Рудницька.
«Це було надзвичайно, неймовірно, фантастично! - поділилася своїми враженнями одразу після виконання Анжеліка Рудницька. – Я з величезним задоволенням повідомляю: національний рекорд України зафіксовано. Мало бути 80 колективів, але вирішили, що треба іще трішечки - і нас сьогодні 83! Вітаю всіх учасників рекорду! Луганщина і вся Україна пишається кожним із вас».
У підготовці танцю-рекордсмену взяли участь хореографічні колективи з усіх підконтрольних українській владі міст і районів Луганської області. Близько півроку знадобилося організаторам та учасникам для підготовки наймасштабнішого номеру. Композитор, художній керівник ансамблю пісні і танцю «Радани» Луганської обласної філармонії Ілля Ханенко спеціально написав музику. Виконали хореографічну постановку головний балетмейстер Луганського обласного академічного музично-драматичного театру Ірина Сєрікова та режисер-постановник Алла Жуля. Колективи розучували рухи та репетирували дистанційно, готували костюми - вишивані сорочки. Цього дня, зібравшись на площі Перемоги, молодим танцівникам вдалося вразити глядачів справжнім яскравим шоу.
На завершення події дипломами за встановлення рекорду України в категорії «Благодійна діяльність та масові заходи» за одночасне виконання українського народного танцю з найбільшою кількістю хореографічних колективів з міст і районів Луганської області було нагороджено: Луганську обласну державну адміністрацію - обласну військово-цивільну адміністрацію, Управління культури, національностей та релігій ЛОДА, Департамент освіти і науки ЛОДА, Асоціацію працівників та аматорів сфери культури Луганської області «Український культурний простір Луганщини», м. Лисичанськ. м. Рубіжне, м. Сєвєродонецьк, Біловодську селищну раду об’єднаної територіальної громади, Білокуракинський район, Білокуракинську селищну територіальну громаду, Кремінський район, Марківський район, Міловський район, Новоайдарський район, Новопсковський район, Попаснянський район, Сватівський район, Станично-Луганський район, Старобільський район, Троїцький район, Троїцьку селищну раду об’єднаної територіальної громади, балет Луганського обласного академічного музично-драматичного театру.
У сквері у районі площі Перемоги на малій сцені була розташована «Територія розваг», де були представлені дитячі розважальні програми, зона сімейного відпочинку та дитяче містечко атракціонів. Поціновувачі культури насолодилися низкою тематичних експозицій, розташованих під відкритим небом. Знайшли прихильників виставка майстрів декоративно-вжиткового та образотворчого мистецтва «Невичерпні таланти Луганщини», виставка-продаж сувенірної продукції переможців обласного конкурсу «Символ Луганщини», творів учнів художніх шкіл Сєвєродонецька, різноманітні майстер-класи, виставка «Гордість твоя, Луганщино!» та обласний проект фотозона «With love from Lugansk region», де кожен бажаючий зміг зробити світлину на згадку. Поряд захоплював своєю різноманітністю «Медіа-вернісаж» - фестиваль преси, зібраної з усіх куточків Луганської області.
З головної сцени з величним святом 80-річчям Луганщини її жителів від імені голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза привітав його заступник Юрій Клименко. Зокрема, у зверненні очільника області наголошено: «Луганщина - це край не тільки величної історії, а й успішного майбутнього, запорукою якого є потужний людський потенціал. На цих одвічно українських землях живий дух козацтва, важкої селянської праці і невиліковна травма Голодомору, груповий подвиг шахтарів і промисловців, досягнення науковців, митців і спортсменів. Ми обов'язково відновимо нашу єдність і славу, повернемо гордість називатися луганчанами і станемо справжнім місцем відродження України!»
Слід відзначити, що цього дня знані луганчани отримали державні нагороди та обласні відзнаки. Так, згідно з Указом Президента України Петра Порошенка директор Білокуракинського професійного аграрного ліцею Олег Турчанніков нагороджений медаллю «За працю і звитягу». Подяку Прем’єр-міністра України отримав оператор обробки зерна ПП «Сільськогосподарська виробнича фірма «Агро» Білокуракинського району Євген Ткаченко. Багато діячів Луганщини отримали почесні грамоти та листи подяки облдержадміністрації.
У відео-поздоровленнях луганчан щиро вітали голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин та голови Одеської, Херсонської, Сумської й Закарпатської облдержадміністрацій - Максим Степанов, Андрій Гордєєв, Микола Клочко, Геннадій Москаль.
Звичайно, на всіх очікувала багата на сюрпризи музична частина свята. Це фестивальна програма за участю аматорських колективів міст та районів області «Вільні. Щирі. Талановиті» і фінал обласної культурно-мистецької акції «Український формат», і концерт гурту «БеZМеЖ» Луганської обласної філармонії, а також яскраве лазерне шоу. В рамках концертної програми свої неперевершені виступи продемонструвала й артисти від Білокуракинщини Анжеліка Сінєльнікова, тріо Максим Проценко, Анжеліка Сінєльнікова та Катерина Дроздова, танцювальний колектив «Конфеті-dance» (керівник Ольга Лисиця), які отримали дипломи Управління культури, національностей та релігій Луганської облдержадміністрації за участь у щорічному відкритому обласному фестивалі «Луганщина - це Україна!», патріотичне виховання молодого покоління, активну громадянську позицію. Хореографічний колектив «Грація» (керівник Світлана Ткаченко) також нагородили дипломом Управління культури, національностей та релігій Луганської облдержадміністрації, як учасників рекорду України з одночасного виконання українського танцю до 80-річчя Луганської області.
Разом з луганчанами 80-річчя святкували і почесні гості - заслужені артистки України Анжеліка Рудницька та Ярослава Руденко, учасник «Євробачення-2017» гурт «G-ART» та рок-гурт «Без обмежень», які підготували у подарунок свої кращі виступи.
Архімандрит Володимир (Могильний) - настоятель Свято-Тихонівського храму смт Білокуракине, благочинний Білокуракинського церковного округу став учасником «Зоряного балу» випускників загальноосвітніх шкіл Білокуракинського району.
Напередодні балу у всіх школах пролунали останні в цьому навчальному році дзвінки. На ці традиційні урочистості в райцентр прибули 104 випускники шкіл з різних населених пунктів разом з їх класними керівниками, директорами шкіл, педагогами рідними і друзями.
Головні торжества «Зоряного балу» відбулися на площі імені Т.Шевченка. Почалися вони з барвистого параду випускників. На хід красивих, молодих, ошатно одягнених, щасливих і життєрадісних хлопців і дівчат любо-дорого було подивитися.
По ходу маршу звучать короткі розповіді про славні справи випускників кожної школи. Вони знакові і вагомі в освоєнні шкільних програм, комп'ютерних технологій, літературі, спорті, культурі. Про це з особливою гордістю і любов'ю говорили на святі голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик, голова Білокуракинської районної державної адміністрації Сергій Іванюченко, начальник відділу освіти Білокуракинської громади Любов Зубкова, в.о. начальника відділу народної освіти райдержадміністрації Людмила Бончужная.
Всі вони привітали випускників шкіл району з важливою у їхньому житті подією - успішним закінченням школи і вступом в самостійне життя, а педагогам подякували за надані глибокі знання і належне виховання підростаючого покоління.
За високі досягнення в навчанні, культурі, спорті, літературі, суспільному житті великій групі випускників шкіл району були вручені Грамоти, Дипломи, цінні подарунки. Відзначені на святі були також педагоги, які внесли вагомий вклад у виховання підростаючого покоління, особливо тих, хто виховав чемпіонів світу та призерів з гирьового спорту, лауреатів Всеукраїнських та міжнародних конкурсів з танців, співаків, літераторів, музикантів.
З вітальним словом на урочистостях виступив архімандрит Володимир (Могильний). Він привітав дорогих випускників із закінченням школи, вступом молодого покоління в нове самостійне життя. Отець-батюшка побажав випускникам гідно пройти свій життєвий шлях, сповна реалізувати себе в подальшому навчанні, отримавши освіту, щоб бути затребуваним в роботі, своїх працях на виробництві, в культурі, мистецтві, спорті.
Він побажав, щоб кожен випускник зміг створити сім'ю - міцний осередок нашого суспільства, щоб в майбутньому ті добрі справи і таланти, які є у них, передавалися їх дітям, щоб Білокуракинська земля раділа своїми гідними продовжувачами, щоб усім на життєвому шляху зустрічалися хороші, духовно багаті люди.
Випускники згадали кращі моменти шкільного життя. У цей вечір вони були головними зірками пісенно-танцювального шоу. Особливо барвистим, неординарним і зворушливим був прощальний «Шкільний вальс».
Винуватці свята мали можливість пройтися зупинками дитинства, випустити в небо кульки своєї мрії і написати найпотаємніші бажання на асфальті. Нехай збуваються всі ваші мрії!
Відкрили анестезіологічне відділення в Білокуракинській ЦРЛ
В рамках реалізації Мирного плану Президента України 8 червня відбулося урочисте відкриття анестезіологічного відділення Білокуракинської ЦРЛ. Кошти були виділені за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. У даному заході взяли участь заступник директора Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Ольга Рибалка, голова Луганського підрозділу Асоціації анестезіологів України – професор Геннадій Пастернак, голова райдержадміністрації Сергій Іванюченко, головний лікар Білокуракинської ЦРЛ Олександр Данилко, завідуючі анестезіологічними відділеннями лікарень Луганської області.
Нещодавно в Білокуракинському районному краєзнавчому музеї відбулося відкриття виставки старовинних ікон «Духовна спадщина Білокуракинщини», присвяченій святу Святої Трійці. Такі духовні заходи напередодні цього великого свята проводяться щорічно. Їх ініціаторами є духовенство Білокуракинського церковного округу і дирекція Білокуракинського районного краєзнавчого музею.
Учасниками заходу стали парафіяни храмів смт. Білокуракине: Свято-Тихонівського і свв. Царствених Страстотерпців, а також краєзнавці, представники учнівської молоді, місцеві літератори, музейні працівники.
Їхній увазі була представлена виставка старовинних ікон з фонду краєзнавчого музею та приватних колекцій білокуракинців. Розміщувалися вони в головній залі музею і відразу ж привернули величезну увагу відвідувачів музею.
Відкрив виставку коротким вступним словом архімандрит Володимир (Могильний) - настоятель Свято-Тихонівського храму селища, благочинний Білокуракинського церковного округу. Він коротко розповів про свято П'ятидесятниці, про чудеса Христа Спасителя, Його заповіді, про створення Православної Церкви, про необхідність пізнавати вчення Спасителя і жити за Його заповідями - з любов'ю і добром у серці.
Особливу увагу було приділено духовній спадщині рідного краю.
На виставці було виставлено близько 30 старовинних православних ікон XIX - XX ст. Про них дуже докладно і цікаво розповіла директор районного краєзнавчого музею Олена Олександрівна Чайка. Вона розповіла про технологію написання ікон, роботи іконописців, історію створення перших ікон Господа Ісуса Христа, Богоматері, їх різновидах і шанування в Православ'ї.
Всі вони викликали особливий інтерес у відвідувачів. Крім того, їх увазі в музеї була надана цікава виставка представників рослинного світу нашого краю. Вона була приурочена до свята Святої Трійці. Оформила цю виставку молодший науковий співробітник музею Ольга Анатоліївна Бикова.
Для відвідувачів музею з особистої бібліотеки архімандрита Володимира (Могильного) була представлена на огляд барвиста духовна література. Чималий інтерес у жителів селища викликала експозиція фотовиставки «Православні храми Білокуракинщини».
Благочинний Білокуракинського округу архімандрит Володимир подякував усім, хто доклав зусиль для проведення цієї виставки, а також подарував музею книгу, присвячену 10-річчю заснування Сєверодонецької єпархії.
Прес-служба Свято-Тихонівського храму смт Білокуракине
ОТГ Луганщини намагаються створити нові туристичні маршрути та придати Луганщині нове обличчя "Луганщина туристична!"
Білокуракинська ОТГ в 2017 році розробила та затвердила Стратегію розвитку Білокуракинської ОТГ та План реалізації Стратегії розвитку Білокуракинської об’єднаної територіальної громади на 2017-2019 роки.
Даними документами розроблено технічне завдання до проекту D.2.3.1. "Створення екскурсійних маршрутів до 7 чудес Білокуракинщини".
Очікувані результати:
1. Створення туристичних маршрутів Білокуракинської ОТГ до 7 чудес Білокуракинщини;
2. Включення 7 чудес Білокуракинщини до переліку українських віртуальних туристичних маршрутів.
Серед 7 чудес Білокуракинської ОТГ - Луб'янські камені. Висота деяких з них сягає шести метрів, а це майже двоповерховий будинок ще в 1970-х роках тут поміж каменями були підземні ходи, які вели в бік найбільшого в Білокуракинському районі кургану, що й нині знаходиться в кількох сотнях метрів від цих велетенських брил. Часто люди приходять сюди в часи дозвілля, милуватися навколишньою природою, різнобарвним камінням та фотографуватись біля величезних брил...
Днями в Білокуракинському Будинку дитячої та юнацької творчості відбувся районний концерт-фестиваль, присвячений 80-й річниці від дня утворення Луганської області та 95-й річниці утворення Білокуракинського району. Білокуракинський район - унікальне місце з унікальними мешканцями. Тут живуть творчі люди, які своїми здобутками як на культурній ниві, так і у великому спорті та інших галузях роблять Білокуракинщину відомою не лише в області, але і в країні.
Відкрила фестиваль ведуча Катерина Дроздова, яка запросила на сцену голову районної ради К.І.Бондаренка та заступника голови Білокуракинської ОТГ Д.А.Шутя. Почесні гості привітали присутніх з визначними датами та побажали всім нам мирного неба.
Потім ведуча Ніна Ланіна запросила на сцену вокальний ансамбль «Гарний настрій», Анну Ромасюк і Анастасію Нікіфорову з піснею «Селище моє», наступним із потужним номером виступив хор Білокуракинської ЗОШ №1. Гарного настрою додали присутнім учасники святкового концерту-фестивалю: вокальні ансамблі «Гармонія» (Коноплянівський СК), «Чарівниця» (Луб'янський СК), «Струмочок» (Дем’янівський СК), «Криниченька» (Шарівський СК), «Гарні дівчата» (Лизинський СБК), «Журавка»(Павлівський СБК), «Водограй» (Паньківський СК), «Оксамит» (Заїківський СК); народні вокальні ансамблі «Вербиченька» (Бунчуківський СБК), «Слобожани» (Павлівський СБК) та «Заїчанка» (Заїківський СК), народний фольклорний ансамбль «Берегиня» (Цілуйківський СК). Неперевершено виступили Б.Рой (Нещеретівський СБК), А.Васильченко та К.Івченко (Паньківський СК), Ю.Гряк, Т.Моргунова та тріо «Веселі дзвіночки» (Лозно-Олександрівський СБК), А.Іванкова (Попівський СК), С.Перелигіна (Шарівський СБК), А.Зіброва (Гладківський СК), Н.Курдюкова, К.Бунчужна та І.Ведмеденко (Олексіївський СБК), дует Овчаренків (Просторівський СБК), Д.Остапенко (Тимошанський СБК), О.Брусенко (Бунчуківський СБК), дует В.Світличної та С.Стогнієвої (Заїківський СК), дует «Мелодія» (Луб'янський СК), Т.Журба (Нещеретівський СБК), Д.Пономарьова та Т.Ніконова (Мирненський СБК), М.Хрипун (Шапарівський СК). Сподобалися присутнім співочий номер вокального ансамблю «Білі роси» разом з Д.Остапенко та Н.Грекова (Тимошинський СБК), хореографічні постановки танцювальних колективів Конфетті-dance РБК, «Дем’яночка», «Тандем» (Паньківський СК).
Своїми чудовими виступами, своєю емоційністю виконання, артистам вдалося зачарувати всіх, тому, затамувавши подих, слухачі насолоджувалися чудовим співом, а після кожного виступу щедро нагороджували артистів оплесками. Всі учасники були нагороджені подяками та кубками.
У залі засідань районної ради відбулась тридцять друга сесія Білокуракинської районної ради сьомого скликання. Сесію відкрив голова районної ради К.І.Бондаренко. Прозвучав Гімн України. У роботі сесії, окрім депутатів, взяли участь голова районної державної адміністрації С.І.Іванюченко, його заступники, помічник народного депутата О.В.Ляшка Г.В.Пригеба, керівники структурних підрозділів райдержадміністрації, керівники Білокуракинського відділу Старобільської місцевої прокуратури, відділу поліції, ряду підприємств, установ, громадських організацій району. Шарівський сільський голова та землевпорядник Шарівської сільської ради, голова районної виборчої комісії та ін. запрошені. Сесія районної ради проходила згідно з регламентом районної ради 7 скликання та згідно затвердженого порядку денного.
29 квітня 2018 року відбулися перші місцеві вибори до Лозно-Олександрівської селищної громади. Селищним головою обрано О.О.Леонова, а депутатом громади М.О.Юрченка, які до цього виконували повноваження депутатів Білокуракинської районної ради. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково без прийняття рішення відповідної ради у разі обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і Законом «Про місцеві вибори» не сумісне з виконанням депутатських повноважень. Згідно ст. 90 Закону України «Про місцеві вибори» якщо депутат, який обирався в багатомандатному виборчому окрузі, достроково припинив повноваження або його повноваження достроково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією та законами України, за рішенням територіальної виборчої комісії обраним депутатом визнається наступний за черговістю кандидат у депутати від місцевої організації партії.
Для інформації щодо припинення повноважень депутатів районної ради О.О.Леонова та М.О.Юрченка і набуття депутатських повноважень новими депутатами О.О.Турчанніковим та М.П.Піднебенним слово було надано голові районної виборчої комісії Риті Миколаївні Бєльцовій. Голова районної ради К.І.Бондаренко подякував за роботу Олексію Олександровичу та Миколі Олексійовичу, побажавши їм успіхів у роботі, а також привітав нових депутатів Олега Олександровича Турчаннікова та Миколу Пантелійовича Піднебенного, побажавши наснаги у вирішенні питань територіальних громад району.
Одразу перейшли до розгляду питань порядку денного. Так, про стан використання земель сільськогосподарського призначення на території Шарівської сільської ради інформував голова районної державної адміністрації С.І.Іванюченко. Активну участь в обговорені даного питання взяли: Н.О.Козачок, В.Г.Цуканова, О.П.Піднебенний, Л.О.Діденко, В.М.Гордієнко, Ю.Г.Грибенко, С.Г. Одайський, С.А.Косяченко, Г.В.Пригеба, І.О.Ніколаєв, О.С.Кривенко та ін. Депутати вирішили направити звернення до Прем’єр-міністра України В.Б.Гройсмана та народних депутатів України В.С.Курила, О.В.Ляшка, С.В.Шахова щодо недопущення рейдерських захватів земель державної власності.
Про внесення змін до складу постійних комісій районної ради доповів голова районної ради К.І.Бондаренко. Так, рішенням депутатів було виведено зі складу постійних комісій районної ради: з питань економічного розвитку, інвестиційної політики, бюджету та фінансів - О.О.Леонова, М.О.Юрченка, введено до складу - О.О.Турчаннікова, В.М.Гордієнко; з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, природних ресурсів, екології, надзвичайних ситуацій та оборонної роботи виведено В.М.Гордієнко, введено - В.І.Колесника; з питань комунальної власності, будівництва, житлово-комунального господарства, транспорту та зв’язку виведено В.І.Колесника, введено - М.П.Піднебенного.
Голова районної ради К.І.Бондаренко доповів про внесення змін до рішення районної ради від 20.11.2015 р. №1/6 «Про обрання голів постійних комісій районної ради». Так, депутати своїм рішенням припинили повноваження голови постійної комісії районної ради з питань економічного розвитку, інвестиційної політики, бюджету та фінансів О.О.Леонова та обрали головою цієї комісії О.О.Турчаннікова.
Про внесення змін і доповнень до районного бюджету на 2018 рік та про виконання районного бюджету за І квартал 2018 року доповіла заступник начальника управління фінансів райдержадміністрації І.О.Рязанцева. Так, депутати взяли до відома результати виконання районного бюджету за І квартал 2018 року по доходах в обсязі 42166706 грн., в тому числі загального фонду в сумі 41752940 грн., спеціального фонду - 413766 грн.; по видатках в обсязі 42813737 грн., у тому числі загального фонду в сумі 42548633 грн., спеціального фонду - 265104 грн., з перевищенням видатків над доходами загального фонду на 795693 грн., з перевищенням доходів над видатками спеціального фонду на 148662 грн.
Своїм рішенням депутати затвердили граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів для органів місцевого самоврядування, установ та організацій, які утримуються за рахунок районного бюджету. Із цього питання інформувала заступник начальника управління фінансів РДА І.О.Рязанцева.
Про стан медичного обслуговування населення Білокуракинського району інформували заступник головного лікаря КЗ «Білокуракинський районний центр ПМСД» Ю.І.Доля та головний лікар Білокуракинської ЦРЛ О.М.Данілко. Їм співдоповідав голова постійної комісії районної ради з гуманітарних питань, соціального захисту населення, охорони здоров’я, депутатської діяльності та правової політики Ю.Г.Грибенко, який також розповів про результати проведеного анонімного анкетування пацієнтів лікарні. Активну участь в обговоренні зазначеного питання взяли: В.Г.Цуканова, Л.О.Діденко, Н.О.Козачок та ін. Депутати почуту інформацію взяли до відома.
Депутати затвердили Комплексну програму розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва в Білокуракинському районі на 2018-2020 роки. З цього питання інформувала головний спеціаліст відділу економічного розвитку і торгівлі РДА О.Д.Легостаєва.
Про надання Приватному підприємству «Редакція газети «Життя Білокуракинщини» майнового комплексу в оренду інформувала директор ПП РГ «Життя Білокуракинщини» А.В.Чорнуха. Про прийняття до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Білокуракинського району майна, що знаходиться на балансі Білокуракинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) доповіла в.о. директора Білокуракинського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) О.В.Коваленко. Про внесення доповнення до переліку нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Білокуракинського району, яке може бути передано в оренду у 2018 році, повідомив головний лікар Білокуракинської ЦРЛ О.М.Данілко. Депутати проголосували за вищезазначені питання.
Питання про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які будуть надані в оренду ДП АПК «УкрАгроСтар» площею 125,6164 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Просторівській сільській раді, депутати зняли з розгляду поточної сесії.
Після розгляду всіх питань порядку денного сесії та відсутності зауважень та пропозицій щодо ведення сесії тридцять друга сесія районної ради сьомого скликання була оголошена закритою.
«Децентралізація влади та інші актуальні реформи. Місцеве самоврядування»
Нещодавно в залі засідань Білокуракинської ОТГ відбувся тренінг на тему «Децентралізація влади та інші актуальні реформи. Місцеве самоврядування». Тренер Ярослав Максимчук розповів депутатам, членам Партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», працівникам місцевих осередків Партії та активістам селища більше про медичну, освітню та пенсійну реформи, а також про чи не найбільш масштабну та актуальну для України - реформу децентралізації влади.
Учасники тренінгу мали можливість отримати доступну інформацію про актуальні реформи, почути про досвід інших областей та країн у їх впровадженні, поділитися власними спостереженнями.
За словами Ярослава Максимчука, на тренінгу розбирають труднощі, з якими стикаються депутати місцевих рад та голови ОТГ у реалізації реформ: «Важливо, аби на прикладі успішних та активних громад донести інформацію, що в першу чергу саме від місцевих депутатів залежить реалізація реформ», - прокоментував Ярослав Максимчук.
Хочеться зазначити, що шлях реформ завжди непростий, він викликає чимало несприйняття і критики в багатьох громадян, але через нього пройшли усі нині успішні країни світу. Україна також прагне потрапити до їх числа, а тому сьогодні вкрай важливо змінити нині діючу систему в багатьох галузях.
«Кожен житель села чи міста має право на сучасну медицину й освіту, доступні та якісні адміністративні, комунальні, соціальні послуги, гарні дороги, чисті й освітлені вулиці. Але люди можуть впливати на якість цих послуг лише тоді, коли відповідальні за їх надання знаходяться близько. Зараз в Україні відбувається децентралізація - передача повноважень та фінансів від державної влади якнайближче до людей. Проведений тренінг дозволив нам глибше вникнути в суть реформ та впевнитися, що вони насправді дієві», - каже помічник керівника громадської приймальні народного депутата В.Курила Наталя Хмеленко.
Сподіваємося, що розглянуті реформи будуть із успіхом втілені в реальність та зроблять життя наших громадян справді кращим.
8 червня в Білокуракинській ЗОШ№1 пройшов випускний вечір в 9-х класах. На подвір’ї першої школи зібралися випускники 9-х класів, їхні батьки, друзі, запрошені гості. Цього року серед дев’ятих класів випускалось два – 9-А клас – кл. керівник Козюкалова О.М. та 9-Б клас – кл. керівник Василенко В.І.
Ведучі свята Д.Віннік та А.Подкатілова відкрили свято. Прозвучав Гімн України. Першою зі святом привітала випускників дев’ятих класів директор школи Вашура Олена Григорівна:
- Зі святом сьогодні вас всіх – дев’ятикласників, тих, хто виховував, тих, хто прийшов розділити цю радість з нами, і тих, хто просто прийшов помилуватись такими вже дорослими нашими дітьми. Дійсно, дуже швидко плине час. Декому залишиться навчатись в школі лише два рочки, а дехто готовий покинути шкільну парту вже сьогодні. Бажаю кожному з вас вміти долати перешкоди і досягати будь-яких вершин. А я впевнена, що ви зможете це здійснити, адже першу вершину вже подолано – ви отримуєте свій перший документ про освіту. Тим, хто залишається, я бажаю наполегливо і вперто іти до мети, рухатись вперед. А хто йде зі школи – нехай доб’ється поставленої перед собою мети. Вірю, що кожен з вас зможе цього досягти, адже над вами працював не один десяток майстрів. Кожен з них вкладав своє серце. Від кожного ви брали його частинку. Примножуйте ці якості. Пам’ятайте настанови вчителів, прислухайтесь до порад своїх батьків. Вітаю вас, мої любі із завершенням дев’ятого класу. Нехай ваш подальший шлях буде світлим, поруч завжди будуть рідні люди, які допоможуть і завжди вас підтримають.
Загалом свідоцтва про базову середню освіту отримали 43 випускники Білокуракинської ЗОШ№1. Одне свідоцтво з відзнакою за високі досягнення у навчанні отримала Жердєва Олександра, випускниця 9-А класу. Також за активну життєву позицію, за участь в шкільних і позашкільних заходах були відзначені і нагороджені грамотами деякі учні, зокрема: Максименко Артем, Звонок Анастасія, Григоренко Ангеліна, Лагун Аліна, Третяк Владислав. За активну участь у спортивному житті школи були нагороджені: Левченко Нікіта, Куденко Владислав, Константинова Дар’я. За високі спортивні досягнення в обласних та всеукраїнських змаганнях з футболу нагороджена Муравйова Анна, яка отримала нагороду від президента футбольного клубу «Кобра».
Після привітань і нагороджень випускники продемонстрували кілька номерів, подякували вчителям і батькам. Так само і батьки виступили з номером, привітавши піснею своїх дітей і побажали їм всього найкращого в подальшому житті.
ГАЗЕТА "БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ" НАБИРАЄ ВСЕ БІЛЬШОЇ ПОПУЛЯРНОСТІ
Електронна версія газети "Білокуракинський портал" набирає все більшої популярності серед білокуракинців. Досить неочікувано почали поступати схвальні відгуки щодо такої версії викладення новин про Білокуракинщину. Багато людей вже скачали перші 3-и номери газети "Білокуракинський портал", яка в мережі розповсюджується безкоштовно. Всі матеріали, що публікуються в газеті, беруться із відкритих джерел, тобто - з різних сайтів та спільнот соціальних мереж. Деякі матеріали прислані користувачами на сайт Білокуракинський портал або його спільноти. Іноді кількість матеріалів занадто велика і тому не все вдається своєчасно опублікувати на 8 сторінках газети. Але, як показує практика, деякі люди надають перевагу саме газетному варіанту викладення інформації, коли всі матеріали зібрані в одному місці і їх можна прочитати та продивитись в одному номері газети. Тому газета "Білокуракинський портал" має більш архівну цінність, аніж надання свіжої та оперативної інформації. Бо змагатись в оперативності з електронними ЗМІ (Інтернет чи навіть телебаченням) немає ні можливості, ні сенсу. Але як архівне джерело інформації про життя Білокуракинщини та її мешканців газета "Білокуракинський портал" є найбільш зручний та ефективний варіант викладення такої інформації. При цьому в газеті, як правило, викладається інформація в дещо стислому вигляді, тому, якщо хтось хоче отримати більш повну інформацію або переглянути фото та відео матеріали про ті чи інші події, які відбуваються на Білокуракинщині, той може відвідати відповідні сторінки Інтернет-ресурсів - Білокуракинських сайтів та спільнот в соц.мережах, де і розміщується дана інформація.
До кожної статті в газеті Білокуракинський портал, як правило, ставиться підпіс або посилання на відкрите джерело, з якого і була взята та чи інша інформація.
Скачування, перегляд та розповсюдження електронної версії газети "Білокуракинський портал" є абсолютно безкоштовним і навіть рекомендується для розповсюдження на території Білокуракинського району Луганської області задля найбільш повного задоволення потреб жителів Білокуракинщини в інформації про життя людей - жителів Білокуракинської громади та району.
Газета "Білокуракинський портал" є незалежним виданням та видається власними силами і за власний кошт адміністрацією сайту "Білокуракинський портал".
Якщо даний ресурс стане ще більш популярним серед жителів Білокуракинського району і якщо буде попит на друковану версію газети "Білокуракинський портал" (а такі пропозиції вже надходили), то в подальшому можливий вихід газети саме в друкованому вигляді (для цього БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ ПОРТАЛ ШУКАЄ СПОНСОРІВ!!!).
Адміністрація "Білокуракинського порталу" пропонує всім бажаючим, а також творчим людям Білокуракинського району долучитись до наповнення газети "Білокуракинський портал" і надсилати свої творчі доробки (статті, оповідання, вірші та ін.) в електронному вигляді до спільнот "Білокуракинський портал" в соціальних мережах (через зворотній зв'язок та повідомлення адміністрації) або на електронну адресу: bilokurakyne@gmail.com. Тематика творів та дописів може бути абсолютно різною. Це можуть бути статті на соціальні, політичні, економічні теми, обговорення дій або бездіяльності місцевої влади, різних чиновників, зауваження та пропозиції у вирішенні тих чи інших проблем в селищі Білокуракине чи Білокуракинському районі, висвітлення різних суспільних подій, аналітичні та пізнавальні статті, оповіді, різні дискусійні теми і таке інше. Після розгляду ваших робіт (листів, повідомлень, коментарів) адміністрацією вони обов'язково будуть додані в електронну версію газети "Білокуракинський портал" уже в найближчих випусках.
Серед випускниць 2018 - учасниці танцювального колективу Грація
30-го травня на Білокуракинщині для випускників шкіл району пройшов «Зірковий бал». Серед випускників Білокуракинської ЗОШ №1 були і учасниці танцювального колективу «Грація», для яких це не тільки останній дзвоник, а й останній танок.
Пригадуєте в дитинстві це почуття? Таке незабутнє почуття, яке ні з чим не зрівняти, коли ти одночасно відчуваєш свободу, безтурботність, допитливість і безмежну енергію. Як хочеться повернутися туди, в наше дитинство.
Перші кроки…
Вони такі незабутні. Та найцікавіші, маленькі крочки до танцю. Адже танець - це непросто мистецтво, це мрії і сподівання, це рух і пластика…
Танец – это музыка живая… И недаром люди говорят: Танцовщица – воплощенье рая. В танце мир с гармонией царят.
Та про це пізніше. А одинадцять років поспіль вони поспішали на сцену, одягнені в свої перші червоні у горошок платтячка та з хвостиками на голові, такі кумедні дівчаточка. Навіть не задумуючись про те, що в майбутньому на них чекає успіх на незліченних сценах. А ось вони на Новорічному святі – зелені ялиночки з різнокольоровими кульками. Це Анютка з блакитними очима, де різнобарв’я кольорів запалювало блиск в її очах, а потім дарувало привід для посмішки. Поряд з нею така ж світловолоса і Настуся, приваблива Януся. А ось… Та стільки ж вас. «Бувало ладу не даси з вами», - говорила керівник Світлана Анатоліївна Ткаченко. Бо комусь хотілося навіть побешкетувати, заважаючи іншим. Мабуть тому й назву таку дала своїм вихованцям «Непоседы».
Невдовзі танцювальний колектив «Непоседы» почали займатися разом з танцювальним колективом «Грація», де керівником була Ольга Володимирівна Норіцина. Дівчатка підростали і вже своєю юною пристрастю до танцю продовжували підкорювати серця глядачів та приваблювати своїм витвором мистецтва.
Життя іде і щось змінюється. Мабуть, такою є воля долі. «Грація» зостається без керівника. Та хіба можна дитячі безневинні душі залишити напризволяще. І Світлана Анатоліївна бере під материнське крило своїх перших улюбленців, щоб не скривдити юні серця, щоб не опустилися руки у маленьких зірочок, щоб не втратили віру у своє бажання. Адже «Грація», будучи завжди лідерами, була і є гордістю нашого району, насолодою кожного глядача. Багато учасниць колективу вже пішли зі шкільної лави у доросле самостійне життя. А ті, що залишилися, на великій сцені подарували свій останній танець.
Красиві і граціозні, чарівні та щирі – Поліна Ткаченко, Каріна Григоренко, Ірина Солошенко, Анастасія Дубова, Дар’я Горбатенко, Анна Ромасюк, Анастасія Нікіфорова, Яна Ігітян, Наталія Григоренко, Анастасія Чередніченко.
Селище Білокуракине з кожним днем стає все ошатнішим та впорядкованішим. Над цим невтомно працює злагоджена команда Білокуракинської ОТГ. Зокрема, робітники з благоустрою Г.В.Майстренко, О.В.Вергуленко, Т.М.Пікуза, Л.М.Двохіменна, Н.В.Гороховацька, О.В.Тімофєєва, Л.І.Варченко, Г.В.Огурцова. Вони щоденне займаються впорядкуванням клумб селища, висаджуванням квітів, побілкою бордюр тощо.
У весняно-літній період особливу роль при благоустрої селища відіграють косарі А.П.Скороход, І.О.Колпаченко, В.В.Коробков, Є.О.Зінченко, В.В.Рогозян, М.В.Верецун, В.В.Короченцев, С.П.Ведмеденко. Цілісінький день у різних куточках селища чутно гуркіт їх косарок.
Також робітники з благоустрою М.П.Двохіменний, Ю.О.Ратошнюк та С.А.Гороховацький на чолі з заступником Білокуракинської ОТГ відповідальним за благоустрій та житлово-комунальне господарство Д.А.Шутьом відновили зруйнований вентиляційний канал на двоповерховому будинку 19, що на кв. Перемоги. Планується огляд та ремонт вентиляційних каналів і на інших будинках кв. Перемоги, пров. Жовтневому, кв. Миру та в будинках по вул. Центральна біля елеватору.
Днями по вул. Центральній смт Білокуракине з'явилось нове місце відпочинку, яке дозволяє перехожим зупинитися після тривалої дороги та перепочити у тіні на зручних лавочках. Також на ньому встановлений годинник, щоб кожен міг звірити час та не запізнитися у справах після комфортного відпочинку. Ця альтанка зведена завдяки підтримці Білокуракинської ОТГ та директора ПП СВФ «Агро» Т.М.Лапті, яка дуже любить Білокуракинщину та залюбки допомагає втілювати проекти, які прикрашають селище. Варто відзначити, що встановленням зазначеної споруди займалися такі робітники з благоустрою: М.П.Двохіменний, С.А.Гороховацький, В.А.Бондаренко, В.О.Акімов, а і також працівники ПП СВФ «Агро» С.Г.Тарасенко, А.Ю.Ратошнюк, О.В.Турбаба.
Це яскравий приклад того, що Білокуракинська ОТГ піклується про свою територію та її мешканців.
Територіальну Угоду укладено між відділом освіти Білокуракинської селищної ради, виконкомом Білокуракинської селищної ради і комітетом Білокуракинської районної організації Профспілки працівників освіти і науки України Луганської області на 2018-2020 рр. Представники Сторін - голова селищної ради С.І.Сірик, начальник відділу освіти Л.І.Зубкова, голова РК Профспілки Н.В.Білянська. Угода набрала чинності 17 травня 2018 р. з дня її підписання. Сторони визнають Угоду як правовий акт соціального діалогу, який визначає узгоджені норми діяльності Сторін щодо регулювання трудових відносин у галузі освіти та соціально-економічних питань, що стосуються інтересів працівників закладів освіти, підвищення якості їхнього життя, забезпечення справедливої та гідної оплати праці, стабільної зайнятості та безпеки робочих місць і беруть на себе зобов’язання будувати свої взаємовідносини на основі принципів соціального партнерства: паритетності представництва, рівноправності сторін, взаємної відповідальності.
Органи місцевого самоврядування разом з одержанням державних преференцій та управлінських повноважень взяли відповідальність за управління системою освіти у своїх громадах і відповідно - створили органи управління освітою та методичну службу.
Управління мережею освітніх установ планується реалізувати також на основі моделі опорних шкіл. Міносвіти України рекомендує зберегти при цьому управлінську вертикаль.
Для районної, первинних організацій профспілки процес децентралізації та створення ОТГ також несе в собі ряд викликів і застережень, основні з яких це - можливі зміни у структурі окремих ланок організації та деструктивні процеси, що можуть їх супроводжувати. В тому числі можливі втручання (всупереч вимогам ст. 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності») посадових осіб органів влади всіх рівнів, порушення трудового законодавства стосовно окремих членів профспілки та трудових колективів, і як наслідок - відтік членів профспілки з її лав. Згідно із Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (стаття 12) професійні спілки незалежні від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, громадських організацій, партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.
Завдання виборних органів профспілки у ході адміністративної децентралізації та централізації закладів освіти - зберегти структуру профспілки, запобігти зменшенню кількості первинних організацій, забезпечити організаційне зміцнення та посилення впливу профспілкових органів найчисельнішої освітянської громадської організації на досягнення позитивних результатів. Приєднання навчального закладу до об'єднаної територіальної громади не є підставою для припинення діяльності його профспілки. У разі утворення добровільного ОТГ профспілка у складі навчального закладу продовжує функціонувати. У разі перейменування навчальних закладів об’єднаних територіальних громад та залишенням без змін їх штатних розписів, до графи 3 трудових книжок педагогічних працівників вноситься тільки запис про перейменування навчального закладу. Скорочення чисельності або штату працівників навчального закладу у зв’язку з його реорганізацією або перепрофілюванням може бути проведене лише за попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівники.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про колективні договори й угоди», право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог, яке обумовлює, що стороною працівників в соціальному діалозі на локальному рівні є первинні профспілкові організації (ст. 4 Закону України «Про соціальний діалог в Україні»).
Отже, колективні договори у новостворених навчально-виховних об'єднаннях повинні укладатися між стороною роботодавця, представником якої є директор НВО, і стороною працівників, представниками якої є первинні профспілкові організації закладів освіти, які об'єднані у НВО, тобто філій і опорних шкіл.
Зокрема у випадках подачі заяв щодо припинення відрахувань членських внесків, рішення щодо них приймають згідно Статуту виборні профспілкові органи, а не посадові особи (головні бухгалтери і начальники відділів та управлінь освіти), безпідставно підміняючи виборні профспілкові органи, що є грубим втручанням у діяльність профспілки.
Відповідно ст.46 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» «особи, які чинять перешкоду здійсненню права громадян на об’єднання у профспілки, а також посадові та інші особи, винні у порушенні законодавства про профспілки, які своїми діями або бездіяльністю перешкоджають законній діяльності профспілок, їх об'єднань, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів».
Н.БІЛЯНСЬКА, голова Білокуракинської районної організації Профспілки працівників освіти і науки
Психологія - надзвичайна наука. Це наука про людську душу. Вона допомагає людині пізнавати себе, вирішувати проблеми, навчатися керувати своєю поведінкою, долати труднощі й радіти кожній хвилині життя. Психологія формувалась упродовж століть і бурхливо розвивається в сучасних умовах.
Тиждень психології в Білокуракинській ЗОШ №1 зайняв своє місце серед інших предметних тижнів, оскільки з психологією пов’язаний увесь навчально-виховний процес. Під час тижня провели заходи, які охопили різні форми роботи: ігри, зустрічі, години спілкування, анкетування, виставки малюнків та плакатів.
Щоранку школа зустрічала своїх дітей бадьорою музикою. Члени шкільного парламенту із задоволенням проводили для молодших школярів веселу зарядку. Був проведений день добрих справ «Ми - різні, ми - рівні».
У класах відбулись виховні години та уроки добра, на яких переглянули тематичні фільми. Також відбулася зустріч в анти-кафе представників старших класів та шкільного парламенту, на якій було обговорено питання соціалізації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами та розроблено план пропозицій щодо адаптації шкільного середовища для учнів даної категорії. У цей же день, за ініціативою громадської доброчинної організації «Святителя Луки», а також представники ПРООН, відділів освіти, медицини, ОТТ та РДА зустрілися за круглим столом у Білокуракинській ЗОШ №1. Директор школи О.Г.Вашура, практичний психолог Ю.В.Поцелуєва та вчитель початкових класів Т.В.Коваленко презентували свою модель роботи у наданні якісних послуг дітям з особливими освітніми потребами. Підсумком дня став флешмоб «Дерево добрих справ».
Одним із головних завдань сучасної школи є створення освітнього середовища для розвитку здорової дитини, формування в учнів свідомого ставлення до свого життя. Здорове молоде покоління - це запорука стабільного розвитку держави. З питань збереження здоров’я проведені зустрічі з лікарями. До учнів в 4-А класу завітала лікар-педіатр І.І.Губаренко. Ірина Іванівна розповіла, як дотримуватися особистої гігієни та ознайомила школярів з корисним режимом харчування. Учні із задоволенням поспілкувалися.
В цьому році було розпочато традицію зустрічей з лікарем-гінекологом «Між нами, дівчатами». Н.В.Савицька провела першу бесіду з ученицями восьмих класів. Вести здоровий спосіб життя зараз актуально і зовсім не складно - потрібно дотримуватися лише деяких основних принципів. Наталія В’ячеславівна відкрила багато секретів дівчатам як доглядати за собою, коли потрібно звертатись до лікаря, відповіла на запитання.
Також до школи були запрошені спеціалісти Державного центру зайнятості А.Вервейко та Т.Шестакова. Вони провели з учнями старших класів профорієнтаційний захід «Професії майбутнього». Такі зустрічі допомагають формувати та розвивати професійну грамотність підлітків. Дуже цікаво та яскраво в рамках психологічного тижня пройшов арт-фестиваль. Учениці 8-А класу Дарина Ляшко, 6-А класу Яна В’юненко, Аліна Силкіна провели майстер-класи для учнів початкової ланки з малювання акварельними та гуаш фарбами, учениці 6-Б класу Юля Фоменко та Настя Шакірова - з бісероплетіння. Також початкові класи брали участь в оформленні «Казкової галявини» на шкільному подвір'ї, а 5-11 класи створили арт-колаж «Шкільна мозаїка».
Всі учні та педагоги дружно залучились до роботи. Під час підведення підсумків тижня нагородили активних учасників.
Посівна кампанія для аграріїв Білокуракинського району добігає кінця
Агропідприємства всіх форм власності станом на 1 червня 2018р. засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 2,3 тис. га., перевиконавши план на 19%. Зокрема, овес засіяно на площі - 428 га, ячмінь – на 689 га, зернобобові культури – 1190 га. Кукурудзи на зерно посіяно 3,2 тис га що складає 67% від плану та 284 га - на силос. Обробку гербіцидами проведено на всій площі посівів. Завершується посів технічних культур, із запланованих 22,3 тис. га. засіяно на площі 19,9 тис. га, що становить 86% від плану. Зокрема, соняшнику – на 19,3 тис. га, льону – на 485 га, коріандру 49 га.
На сьогоднішній день ведеться догляд за посівами просапних і зернових культур, а саме обробка пестицидами, засобами захисту рослин та міжрядна обробка. В доброму стані знаходяться близько 8 тис га. посівів озимих культур, що становить 45% від посіву озимих та в задовільному стані – 9,4 тис. га., що становить 55% від площі посівів.
Випало мені їхати з міста Сєвєродонецьк на своєму автомобілі та на виїзді із міста в напрямку Старобільська на узбіччі стояв чоловік, який підняв руку, щоб я зупинився. Я зупинився: чоловік років 60, а може й більше, попросився доїхати до міста Старобільськ. Я дав згоду, він зручно умостився на передньому сидінні і ми рушили в дорогу. Дорога не дуже гарна, я маю на увазі асфальтівка, і ми їхали не дуже швидко. Слово за словом і ми розговорилися за дорогу, за зустрічні авто, а потім і за життя. Так я довідався, що він їде до своєї доньки, яка живе в селі, не доїжджаючи до мого селища Білокуракиие, побачити онуків - дуже за ними скучив. Була весна, куди не кинь оком - усе цвіте, зеленіє, співає. І Дмитро Григорович, який так мені представився, повідомив мені історію свого життя.
Ріс у матері сором'язливим, спокійним, беручким до роботи. А коли армію відслужив, через оту сором'язливість за спокійний характер ніяк не міг знайти собі нареченої. Навесні приїхала до сусідки, баби Марії, онука з Луганська погостити. Вродлива, гожа. Дмитро того вечора збирався до клубу. Зустрів Любу на дорозі, вона й умовила його провести її теж туди, бо нікого з хлопців та дівчат не знала. Але так вийшло, що вони пішли не до клубу, а подались за село, в поля. Був кінець травня, тепло, свіжо, п’янкі запахи лугу й поля ніби зблизили їх. І від того вечора вже не могли вони жити одне без одного. Хлопець слюсарював у місцевому господарстві, ото прийде з майстерні, повечеряє і біжить на умовне місце: за село в гай. А Люба його вже чекає, сидить на лавочці біля трьох берізок, усміхнена, рада. Як вони кохали одне одного - до без тями. Він, осліплений коханням, не помічав, здається, нікого і нічого. Восени одружились і поїхали жити у місто Рубіжне, до Любиного дідуся, бо в селі молода дружина жити не захотіла. Він працював на цегельному заводі, вона ж доглядала хворих дідуся з бабусею. А коли сказала, що вагітна, Дмитро був на «сьомому небі». Та підказала сусідка, що поки він працює у другу-третю зміну, до Люби вчащають молоді люди (світ не без добрих людей - обов'язково донесуть). Не міг Дмитро повірити, що його кохана зраджує йому. Та незабаром і сам пересвідчився в цьому. Посварились молодята і повернувся Дмитро до матері. Люба йому кілька листів написала, щоб він повернувся, бо вона без нього жити не може. Повірив їй, повернувся і дізнався, що вона позбулась дитини. Покинув невірну дружину, хоч і кохав її безмежно.
Через кілька років одружився вдруге, як сам сказав: «Одружився, бо вибору не мав - або залишитись вічним парубком, або побратись хоч із ким, адже перевалило за тридцять». Не любив дружини, як і вона його. Нажили трійко дітей, але ніколи від своєї дружини доброго слова не чув, жодної ласки чи бодай поваги не бачив. Жили разом і в той же час ніби нарізно. Виросли доньки й син, поодружувались, роз'їхались хто куди і зостались вони, чоловік і жінка, самі у хаті. Чужі люди.
Спочатку хотів покинути нелюбу дружину, але шкода було дітей. А коли вони виросли, міг би й піти, та як думав про онуків, серце розривалося, боліло: їм же дідусь потрібен, любов його, ласка, добре слово.
«Отак і живу, як небо без сонця, і душа посивіла, і життя майже минуло. Думаю іноді: невже не було в мене іншого вибору? І сам собі не знаю, що відповісти.
Та ні погляд, ні ваші зітхання Вже нічого не оживлять. Бо на місці глибокої рани - Грубі шрами. Вони не болять...
Може, така доля моя, талан? А може, хоч на старості ще зустріну жінку, яка зігріє, розтопить моє хворе, зболіле серце ласкою, ніжним словом?»
Замовк Дмитро Григорович. Я дивився на нього, ще красивого, міцного, хоч і поспілого і посивілого, і жалів. Так непомітно і доїхали, він кивнув мені: «Зупини на Луб’янській горі, я піду навпростець». Але онуки знали, що дідусь приїде, і вийшли на гору зустрічати. А коли побачили, що він вийшов із автівки, то назустріч його бігли троє онуків і радісно кричали: «Дідусь приїхав, дідусь приїхав!». А мені було сумно...
Не хочу друзям, землякам Я голову мутить дурманом, Адже я виріс серед вас, І в юності був хуліганом. З роками все це розпливлося, Бо життя наше - ріка. І біографія у мене Ой не проста, а ось яка. Спочатку ферма, і Іван пастух, Тоді Паньківка - ось і тракторист, А потім курси шоферів, Бо мав до техніки я хист. А вже коли очолив комсомол. Життя, мов завірюха, закрутилось. Прийшли авторитет, повага, слава. Про що раніше навіть і не снилось. Були суботники, поменшало пияцтва. Ішли до війська, грали у футбол. Росли надої, створювались сім’ї, У цьому мав велику силу комсомол. Не міг я підвести Дубового, Або того ж парторга Дорошенка, Учителів Івана Головка, Мусіївну та Марію Хмеленко. І як казали друзі-комсомольці, Міцні були лизяни, мов дубки, За це любили вірно їх дівчата, І були завжди горді парубки. Минула молодість і старість на порозі, І не боявся я ні грому, а ні вітру, Хоча крутила мене часто доля, Як біля хати на тину макітру.
Проте мені ще й здорово щастило, Тут ні при чому випадок чи гроші. Бо зустрічались на життєвому шляху Порядні люди, чесні і хороші. Я більше 40 чудових років Очолював футбольну федерацію. А це урок для ентузіастів, Бо треба, щоб була здорова нація. В свій час любив я кульову стрільбу, Без промаху влучав у десятину Прославив Білокуракинський район, Здобувши титул чемпіона України. Про себе не прийнятно говорити, Але я й досі ще в строю. Не дивлячись на вік, проблеми Дарую землякам енергію свою. У вересні 10-го, в неділю, Сімдесят перша осінь прийшла на поріг, Але ж у мене задумів багато, Можливо, і багато ще доріг. Але одна дорога - це як доля, Як би не тяжко там було. Відвідать цвинтар, земляків зустріти, Побачити своє улюблене село. Іван Лавренко, смт Білокуракине
З 1 травня 2018 року діє Постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 р. №329 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою передбачено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива».
Подання нових заяв та декларацій
У Положенні про порядок призначення житлових субсидій з 01 травня 2018 року передбачено призначення субсидії на наступний період автоматичний перерахунок. Проте лише на підставі нових заяви і декларації призначається наступним категоріям осіб: у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, що досягни 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, і в цьому періоді: за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; внутрішньо переміщені особи; особи, члени сім’ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства; особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків); особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.
Субсидія не призначається (у тому числі на наступний період) (Пункт 6 Положення): коли загальна площа житлового приміщення перевищує 120 кв. метрів для квартири і 200 кв. метрів для індивідуального будинку (крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей, а також сімей, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування); наявність транспортних засобів, з дати випуску яких минуло менше 5 років; несплата працездатними особами єдиного соціального внеску; здійснення покупки на суму більше 50 тис. грн. (у т.ч. набуття права власності) протягом 12 місяців перед місяцем звернення; наявність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Термін, на який призначається субсидія
Субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням на відповідний сезон: неопалювальний (травень-вересень включно) або опалювальний (жовтень-квітень включно), а на наступний період - без звернення, за виключенням окремих категорій утримувачів.
Субсидія для відшкодування витрат на придбання твердого палива та скрапленого газу, як і раніше, призначається на календарний рік.
Обрахування доходу для призначення субсидії
Для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, враховується: за ІІІ-IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону; за І-ІІ квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону; за два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням житлової субсидії, - у разі, коли житлова субсидія призначається після початку опалювального (неопалювального) сезону.
У такому ж порядку розраховується середньомісячний сукупний дохід під час призначення житлової субсидії без звернення на наступний сезон домогосподарствам, які отримували її в попередньому опалювальному (неопалювальному) сезоні.
Житлова субсидія на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива призначається виходячи з розміру доходу осіб за попередній календарний рік.
У разі призначення житлової субсидії з початку опалювального (неопалювального) сезону доходи у вигляді пенсії враховуються в розмірі нарахованої пенсії за останній місяць попереднього опалювального (квітень) або неопалювального (вересень) сезону. В разі призначення житлової субсидії після початку опалювального (неопалювального) сезону враховується розмір нарахованої пенсії за місяць, що передує місяцю, з якого призначається житлова субсидія.
Доходи від реалізації молока враховуються у розмірі 30 відсотків нарахованих сум.
Отримання інформації, необхідної для призначення субсидії
Інформація про доходи отримується від ДФС згідно з діючим раніше порядком.
Пенсійний фонд України, крім інформації про розмір пенсії і доходи осіб з фондів соціального страхування, надаватиме також інформацію про сплату особами єдиного соціального внеску. Відповідна інформація буде отримана Державним підприємством «Інформаційно-обчислювальний центр Мінсоцполітики» про всіх осіб, які отримували субсидію протягом опалювального періоду 2017-2018 років.
Питання отримання Інформації про наявність у осіб автомобілів та про перетин ними державного кордону опрацьовується з МВС. До узгодження відповідних процедур обміну зазначена інформація отримується від заявника і зазначається ним у декларації.
Призначення субсидії за рішенням комісії
Субсидія призначається за рішенням комісії (у тому числі на наступний період) у наступних випадках: на понаднормову площу житла (збільшену не більше ніж на 30%) непрацюючим непрацездатним особам; за наявності транспортного засобу (у тому числі у членів сім’ї), з дати випуску якого минуло менше 5 років; якщо у працездатної особи відсутній дохід або її дохід менший мінімальної заробітної плати та/або вона не сплатила єдиний соціальний внесок у мінімальному розмірі (крім тих, хто навчається, перебуває на обліку у службі зайнятості або отримує один із визначених видів допомоги, яким субсидія призначається на загальних підставах). Таке рішення не може бути прийнято щодо осіб, які перебували за кордоном більше 60 діб. При цьому контролюється сплата особами єдиного соціального внеску протягом терміну дії субсидії; у разі купівлі (або набуття права власності) житла, земельної ділянки, товарів або оплати послуг на суму більше 50 тис. гри.; за наявності заборгованості з оплати послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01 травня 2018 р.- 340 грн.); за фактичним місцем проживання за наявності договору оренди житла; за фактичним місцем проживання внутрішньо переміщеним особам; без урахування окремих осіб з числа зареєстрованих (враховуючи норми щодо розміру отриманих ними доходів та перебування за кордоном).
Повернення залишків невикористаних сум субсидій
Постановою передбачено повернення до державного бюджету виробниками/виконавцями послуг сум невикористаних субсидій двічі на рік: після закінчення опалювального сезону та після закінчення неопалювального сезону.
Крім того, повертатимуться до бюджету невикористані суми субсидії на оплату природного газу та електричної енергії, що використовуються не тільки для опалення.
Зобов'язання сплати обов’язкової частки
Постановою введено обов'язок для громадян, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, щомісячно сплачувати обов'язкову частку плати за послуги незалежно від обсягу спожитих послуг. У разі несплати обов'язкової частки плати надання субсидії припиняється за поданням надавачів послуг.
Припинення раніше призначеної житлової субсидії
Припинення надання раніше призначеної житлової субсидії здійснюється за рішенням комісії за поданням УСЗН, об’єднання, виконавців комунальних послуг у разі, коли: домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг) внаслідок того, що громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день припинення надання такої послуги (послуг); громадянин має заборгованість із сплати обов’язкової частки внеску/платежу об’єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, встановлену йому під час призначення житлової субсидії і загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день внесення подання об’єднанням; у заяві та/ або декларації громадянин зазначив недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на житлову субсидію або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; громадянин не повідомив структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про обставини, зазначені у пункті 18 цього Положення, протягом 30 календарних днів з дня їх виникнення; виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи; під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії; виникнення обставин, зазначених в абзаці сьомому пункту 7 цього Положення; громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання.
Надання житлової субсидії у зазначених випадках припиняється з місяця, наступного за місяцем, в якому їх виявлено.
При цьому Положенням визначено конкретні випадки та умови поновлення припинено житлової субсидії.
Зміни до соціальних нормативів
Постановою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. №409 від 6 серпня 2014 р. «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» зі змінами, якими переглянуто соціальні нормативи споживання газу та електроенергії для потреб опалення відповідні коригуючі коефіцієнти: у житлових приміщеннях (будинках) - 70 кВт/г на місяць на сім'ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт/г на місяць на кожного іншого члена сім’ї (домогосподарства), але не більш як 190 кВт/г на місяць; у житлових приміщеннях (будинках) - за наявності централізованого постачання холодної води та за відсутності газових водонагрівальних приладів - 100 кВт/г на місяць на сім’ю (домогосподарство) з однієї особи і додатково 30 кВт/г на місяць на кожного іншого члена сім'ї на житлове приміщення (будинок), але не більш як 220 кВт/г на місяць; у разі використання природного газу для індивідуального опалення - 4,5 куб. метра природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період; у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 30 кВт/г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.
Скасовано норму площі житла у розмірі 75 кв. м для домогосподарств, що складаються з однієї або двох непрацездатних осіб.
Передбачено, що опалювальний сезон для надання субсидії особам, які використовують газ або електроенергію для індивідуального опалення, становить з 16 жовтня по 15 квітня включно.
Н.ЛЯШКО, начальник відділу грошових виплат і компенсацій УСЗН РДА
Друзі порадили мені, що є дуже хороша лікарня у м. Харків і там хороші, чуйні лікарі, так що «не зважай ні на що - з’їзди у лікарню залізничників», що я і зробив. Коли побував на прийомі у лікарів, то аж помолодшав, дуже вже добре зустріли, лагідно поставилися, все розказали про мої болячки, дали повний рецепт, як лікуватись, що можна і вдома. Так я і вирушив у зворотній напрямок, додому. Авто ритмічно працює, в повітрі через відкриті вікна пахне осінню. Наближення чарівної пори року віщує все. У прозорій блакиті неба світить лагідне сонечко, обіцяючи скорого бабиного літа. Прихід осені дарує надію на краще всьому світові.
Коли вже був на околиці міста Харкова, то на узбіччі стояли двоє - молода дівчина і літній чоловік, які підняли руки, щоб їх підвезли. В дівчині я впізнав свою землячку - це студентка Харківського Вишу, а чоловік незнайомий, але попросився доїхати до м. Сватове. Так ми і рушили в дорогу, якої зовсім немає, тільки напрямок. По дорозі розговорилися, говорили на всі теми. Я розповів, де їздив, як обійшлися зі мною добре лікарі, та в цей момент пасажир говорить: «Давайте я вам розповім одну історію за лікаря-хірурга, якого я знав із самого дитинства. Звали його Григорій Іванович. Зустрілись ми на цвинтарі. Він стояв у кінці цвинтарної алеї, похмурий і пригнічений. Дивився на одиноку жіночу постать, що стояла навколішки біля могили. Жінка ридала, закривши обличчя руками. Від того плачу здригались худенькі плечі, хилилась до холодного мармуру покрита чорною хусткою голівка. В сумній постаті було стільки болю, розпачу і горя, що, здавалось, зараз все те вирветься назовні й накриє чорною хвилею туги все довкола. Григорію Івановичу дуже хотілось підійти до коханої, як і раніше, жінки, пригорнути, приголубити, розділити її біль і випросити прощення. Та він не зробить цього, бо не має на те права. Між тим жінка, наплакавшись, підвелася з колін, поцілувала молоде гарне обличчя, викарбуване на чорному мармурі, і попрямувала по алеї до чоловіка. Він стояв непорушно, опустивши очі додолу. Чекав на її наближення. Ось вона поруч. Зупинилася на мить. Завмерла, чекаючи, коли він зведе до неї очі. Звів. Мало не втопився в морі туги, ненависті й докору, що перелились з її очей йому в серце, і пішла геть. На блідому обличчі Григорія Івановича не здригнувся жоден м’яз. Стояв заціпенілий, мов шматок криги. Розумів, що і цього року прощення не буде. І знову прокинулись тяжкі спогади.
Григорій Іванович впевненим кроком господаря прямував лікарняним коридором. Він завжди приходив на роботу трохи раніше за колег, цим самим спонукаючи їх не запізнюватись. Що й казати, дисципліна мала бути залізною. Вони ж бо лікарі, а не двірники. Люди однієї з найблагородніших професій. Тож і поводитись мали відповідно. Він вважав себе щасливою людиною. Мав кохану дружину, розумника-сина, котрий навчався у престижному столичному Виші, їздив на дорогій автівці, жив у шикарній квартирі. А ще мав професію, яку любив і на якій знався досконало. Він був хірургом від Бога. Віртуозом у своїй справі. Його робота забезпечувала неабиякий статок і давала можливість жити заможно.
Зараз Григорій Іванович з посмішкою згадував свої перші кроки в медицині. Інститут закінчив з відзнакою та зв’язків не мав. Отримав призначення в периферійну районну лікарню. Молодий, сентиментальний романтично настроєний, завзято взявся за роботу. Вважав, що, здійснюючи велику місію рятувати людське життя, не має права брати хабарі з хворих. Він обурено відштовхував руки, які сунули йому зім'яті купюри. Жив на одну зарплатню і пишався цим. Його старші колеги намагались зламати цю його затятість, дехто зневажливо крутив пальцем біля скроні: пришелепуватий та й годі. Та Григорій стояв на своєму. Знаючи його вміння та безкорисливість, хворі вимагали, щоб оперував саме він. Постійно практикуючи, молодий лікар вдосконалювався. Через кілька років молодий талановитий хірург уже працював в одній з обласних лікарень, тут зустрів своє кохання. Народився син і почались фінансові проблеми. Красуні-дружині не подобалось жити в комуналці. Вона плакала день у день, нарікаючи на свою гірку, злидарську долю. «Ти лиш поглянь, як живуть твої колеги! - дорікала чоловікову. - Як вдягають своїх дружин та дітей, що їдять, на чому їздять! А оперують наполовину менше, ніж ти! У шляхетного граєш і тримаєш нас із сином в чорному тілі! Берися за розум, бо піду від тебе!»
Григорій Іванович почав брати хабарі. Перший раз ховав очі від сорому. Потім звик. Звикнувши, не брався до операції, не стримавши наперед сказаної ним суми. Життя не просто налагодилось - потекло медовою рікою. Докори сумління його не мучили. Совість не гризла. Робив свою справу, як належить, тому винагорода має бути неабиякою. Визнання його як найкращого в області фахівця, гроші, що пливли й пливли йому до рук, зробили Григорія Івановича впевненою в собі, але цинічною та зверхньою людиною. Від молодого, доброго з розкритою душею лікаря й сліду не лишилось. Вже майже рік він головний лікар та провідний хірург в одній з елітних лікарень. За цю посаду виклав чималий куш, та воно того коштувало. Зарплатня добряча, а хабарі ще більші. Тут лікуються люди з заможних родин, тож не доводиться «вибивати» матеріальну вдячність за свою роботу. Якщо випадково сюди потрапляли такі, що не мали потрібних коштів, їх відправляли в інші лікарні, в ті, що їм по кишені. Зазвичай Григорій Іванович не цікавився подальшою долею таких хворих.
Ось такі думки снували в голові диво-хірурга зранку того дня, який кардинально змінив його життя. Цей день почався звично. Невеличка нарада в його кабінеті, вирішення господарських питань. Після чого він мав оглянути прооперованих раніше і зробити дві заплановані, нескладні, але добре проплачені операції. Ще перед нарадою виявилось, що він забув удома папку з історіями хвороб тих хворих, яких мав сьогодні оперувати. Взяв учора з собою, аби ще раз продивитись та все добре виважити. І ось тобі на! Дома залишив. «Мила, - просив дружину по телефону, чи не змогла б ти привезти мені папку з паперами?» «Ні, я не можу, - ніби обурилась його половина, у мене за півгодини масаж, потім басейн». Григорій Іванович сам до себе посміхнувсь. Його вродлива дружина вела життя світської левиці. Він дуже кохав її. Те, що вона доглядає за своєю вродою, не обурювало. Навпаки - тішило. «Сонечко, нехай Андрійко привезе. Якнайшвидше». «Добре, любий, зараз я його пошлю до тебе». Поклавши слухавку, Григорій Іванович знову посміхнувсь. Це добре, що Андрій приїде до лікарні. Чудова нагода познайомити з колегами його розумника та красеня сина. Його втіхи, його надії. Єдиного сина дуже любив і пишався ним. Нарада закінчилась, Григорій Іванович почав оглядати хворих, Андрія все не було. Телефонував йому, та той не брав слухавки. Знову зателефонував дружині: «Андрій поїхав до мене?» «Так, я ще вдома була, коли він виїхав». «Чому слухавку не бере?» «Мобільник забув. Я помітила це, коли наздоганяти його було пізно. Ти не хвилюйся, любий. Їхати недалеко, зараз буде в тебе». Час минав, та хлопець не з'являвся. Вже майже закінчував огляд, коли в палату заглянув його колега-асистент. Попрохав вийти на хвилину. «У чому річ? - суворо запитав Григорій Іванович. - Хіба ви не бачите, що я зайнятий? Що за спішність?». «Швидка допомога доправила нам юнака, - схвильовано промовив його помічник. - Хлопець в дуже тяжкому стані. Автомобіль збив. Потрібно негайно оперувати». «Чому до нас доправили?», - здивувався Григорій Іванович. «Наша лікарня виявилась найближчою». «Хто він? Звідки? З ним рідні є?», - посипав питаннями головний лікар. «Він сам, у комі», - асистент заперечливо хитав головою. «Чого ви до мене прибігли, нічого не знаючи? Чи ви наших правил теж не знаєте?», - обурився головлікар. «Знаю я наші правила. Та випадок винятковий. Оперувати потрібно негайно, кожна хвилина дорога». «Не панікуйте, - підвищив голос Григорій Іванович, - не пускайте соплі. Зробіть всі необхідні обстеження, підключіть до системи життєзабезпечення, підготуйте до операції і шукайте дані про нього. Щось має бути в кишенях, чи документи, чи мобільник. Знайдіть рідних, сповістіть про наші ціни, а тоді вже йдіть до мене». Асистент помовчав, той побіг виконувати наказ, Григорій Іванович з докором дивився йому вслід. Соплюх! Він буде головному лікарю вказувати, коли й кого оперувати. «Молоде, дурне ще. Як я колись. Нічого, обітреться, то порозумнішає», - подумав Григорій Іванович і спокійно продовжив огляд, не переймаючись долею скаліченого юнака. Через якийсь час були готові результати обстеження постраждалого. В кабінеті головного лікаря зібрались всі хірурги лікарні. «Не пощастило хлопцеві», - промовляв Григорій Іванович, розглядаючи знімки та аналізи. - Ситуація справді критична. Рідних знайшли?». «Ні, при ньому нічого не знайдено», - отримав відповідь. «Ви всі знаєте наші правила, - звернувся до колег. - Ми благодійністю не займаємось. Доправляйте в іншу лікарню». «Хлопець не транспортабельний», - обізвався один із лікарів, - крім того, ми втратимо час. Оперувати потрібно негайно». «Оперуйте, хіба я проти? Ось ви беріть і оперуйте», - Григорій Іванович зневажливо повів плечима. «Я не впораюсь, - відповів лікар, - як і ніхто з нас. Операція занадто складна. Лише ви можете врятувати хлопця, якщо негайно візьметесь до діла. Цілком можливо, що знайдуться родичі і внесуть потрібні кошти. А якщо й ні, то не лихо. Треба рятувати молоде життя». Григорій Іванович почервонів від обурення: «Не робіть з мене монстра! Ви всі годуєтесь з моїх рук. Чи я, може, когось образив, меншу частку дав? Якщо когось та щось не влаштовує, то звільняйтеся», - докоряв своїм колегам.
На якусь хвилю в кабінеті запала важка тиша. «Зробимо так, - промовив, заспокоївшись, диво-хірург. - Зараз я робитиму планову операцію, за яку, до речі, вже заплачено. Потім візьмусь за того молодика. Ви тим часом спостерігайте за ним, робіть усе можливе, щоб протримався і шукайте родичів. В міліцію зателефонуйте».
Добрий настрій Григорія Івановича було зіпсовано. Він навіть не бачив того хлопця та вже був лихий на нього за зіпсований день. Та ще й Андрій не з'являється з тією папкою. Де його носить? Запланована операція була нескладною, зайняла менше години. Та година стікала краплями молодої крові, наближаючи скаліченого юнака до межі безповоротності. Вийшовши з операційної, Григорій Іванович побачив у коридорі переполоханого, стривоженого чоловіка середніх літ. «Ви до кого?», - запитав у прибульця. «Тут до вас привезли збитого автомобілем юнака. Як він?». «То Ви його батько?», - запитав Григорій Іванович і подумав, що все не так уже й погано. Будуть грошики в кишені. «Ні, я той, хто його збив», - чоловік схвильовано ковтнув. «А, Шумахер. Що ж ви ганяєте, не дивлячись куди? Людей калічите», - докоряв лікар новоприбулому. «Хлопець перебігав вулицю в неналежному місці, мабуть, дуже поспішав і вискочив з-за кіоску раптово. Я не встиг загальмувати. Моєї вини немає, це і в ДАІ підтверджено. Та все одно почуваюсь кепсько. Врятуйте хлопчика. Зробіть усе можливе. Я людина заможна, будь-які гроші заплачу аби він залишився жити». Григорій Іванович дивився на чоловіка, подумки прикидаючи, яку суму запросити за свій Божий дар. Його погляд упав на руки співрозмовника. Що то у вас, звідки?», - запитав здивовано. Страх сипонув холодом по спині. «Це того юнака. Я підібрав після того, як його забрала швидка допомога», - чоловік простяг Григорію Івановичу зелену папку.
Він не врятував свого сина! Не встиг! Дорогоцінний час було втрачено. Якби ж зарозумілий тато зайшов до палати бодай поглянути на покаліченого пацієнта, якби, не думаючи про винагороду, одразу прооперував, то хлопець залишився б по цей бік межі. Якби, якби... Андрійкове серце перестало битися в перші хвилини вже розпочатої операції.
Григорій Іванович посивілий, пригнічений, стоїть на алеї, на кладовищі, неподалік могили свого сина і мовчки дивиться вслід дружині. Вона пішла від нього одразу після трагедії. Вже шість років минуло відтоді. Кожного року в день загибелі Андрійка вони зустрічаються тут. Кожного разу він сподівається на прощення. І кожного разу отримує непримиримий погляд, і жодного слова до нього. Дружина, заради якої він зрадив самому собі і став глухим до людського горя, дає зрозуміти, що прощення не буде. Як ніколи він не пробачить сам собі. Один Господь зможе простити його. Бо Господь милосердний. Як би хотілось повернути час назад. Залишитись таким, яким був тоді, добрим, щирим, безкорисливим і милосердним, диво-хірургом від Бога. Можливо, все склалося б інакше. Синочок був би живим і кохана поруч. Якби ж то! Він більше не оперує. Не може навіть поглянути в бік лікарні. Ходить до церкви. Вимолює в Бога прощення. Працює охоронцем в супермаркеті. Після роботи повертається у свою квартиру, де все залишилось так, як було до смерті Андрійка. В сумній самотині аналізує своє життя, намагаючись знайти відповідь на одне-єдине питання: що призвело до того, що він втратив людяність? Адже він бажав не так уже й багато - забезпеченого життя. Мабуть, бажав занадто сильно, за що й отримав удар від долі. Вона зради собі не прощає».
Днями на площі Шевченка в Білокуракине відбулися ряд заходів, присвячених святкуванню Дня Європи.
Зокрема, агенцією регіонального розвитку Луганської області в районному Будинку культури імені Т. Шевченка було проведено тренінг «Від проектної ідеї до європейського життя» для школярів та голів 6-и територіальних об’єднаних громад: Білокуракинської, Лозно-Олександрівської, Троїцької, Чмирівської, Привільської та Сватівської. У рамках даних заходів учасників навчали втілювати ідеї розвитку громади в життя.
У цей же час на площі Шевченка зібралася малеча, дозвілля якої було організоване за сприяння Департаменту зовнішніх відносин Луганської облдержадміністрації. Веселі аніматори грали разом з дітьми, проводили веселі конкурси, танцювали, співали. А наприкінці свята роздали всім дітлахам повітряні кульки як символ райдужного мирного та щасливого дитинства.
Для поціновувачів прекрасного на площі проходила виставка рукоділля, на якій зібралися майстри своєї справи. А саме: Галина Лисенко продемонструвала прикраси з натурального каміння, Наталя Заїка - мило ручної роботи, Оксана Гаркова - прикраси з фоамирана, «Шапарівка дієва» - ляльки-мотанки, скриньки, гурток «Веселий вилик» Шапарівської бібліотеки - картини з бісеру, скриньки, підкови-обереги, Олена Зверхановська - «Райдужні пупси». Всі охочі могли не тільки помилуватися красою витворів, а й придбати цікаві подарунки та сувеніри.
Окрім цього, всім відвідувачам вищезазначених заходів на згадку безкоштовно роздавали футболки з європейською символікою, еко-сумки, прапорці, браслети та іншу сувенірну продукцію.
Кожного року напередодні 9 Травня учні школи згадують події Другої світової війни та її учасників. Цього року разом з учнями 7-го, 8-го, 10-го, 11-го класів у заході брали участь вчителі Олена Сергіївна Таран, Людмила Вікторівна Йулдашева та Юлія Володимирівна Шаповалова. Кожна з них розповіла про дуже болісну сторінку свого родоводу - участь рідних людей у Другій світовій війні.
Так, Олена Сергіївна поділилася спогадами про участь у воєнних діях двоюрідного прадідуся Крамара Івана Васильовича. На фото, яке зберіглося, він був дуже красивий, міцної статури, з виразними рисами обличчя, в очах світилася любов і жага до життя. У червні 1941 року він з відзнакою закінчив середню школу, мав плани вступати на навчання до Харківського артилерійського училища, але війна розпорядилася по-іншому. Свято вірячи в Перемогу і за кілька днів ставши дорослими випускники 1941 року відразу відправились на фронт захи¬щати Батьківщину-матір. В їхніх лавах був і Крамар Іван. Були зачитані уривки листів із фрон¬ту, в яких він підтримує маму, яка на той час уже одержала по¬хоронку на свого чоловіка, дає поради сестрі Наді допомагати та берегти здоров'я неньки. З кінця 1942 року листів додому від нього вже не було. Він навіки залишився 20-річним юнаком...
Учні 11-го класу Ростислав Федченко та Катерина Шиленко розповідали про участь своїх батьків в АТО. Душевні розповіді учасників заходу, му¬зичний супровід та патріотична тематика пісень, які виконували учні, переконала багатьох дітей у тому, що вони зараз живуть завдяки тим, хто склав голови за Перемогу.
З нагоди святкування 80-річчя утворення Луганської області більше 600 танцівників із 80 хореографічних колективів одночасно виконають український танець. Цей факт буде зафіксовано у Книзі рекордів України.
Танець-рекордсмен продемонструють 2 червня у м. Сєвєродонецьк. Серед учасників представники Білокуракинського району - танцювальні колективи "Грація" (керівник Світлана Ткаченко) та "Конфеті денс" (керівник Ольга Лисиця).
32 сесія Білокуракинської районної ради 7 скликання
1 червня в залі засідань райдержадміністрації відбулася 32 сесія районної ради 7 скликання. Провів її голова районної ради Костянтин Бондаренко. У ній також взяли участь голова Білокуракинської райдержадміністрації Сергій Іванюченко, начальники відділів та управлінь райдержадміністрації, сільські та селищні голови, керівники ряду установ та організацій району.
Першочергово депутати заслухали інформацію голови райдержадміністрації Сергія Іванюченка про стан використання земель сільськогосподарського призначення на території Шарівської сільської ради.
Про виконання районного бюджету за І квартал 2018 року звітувала заступник начальника управління фінансів райдержадміністрації Ірина Рязанцева. Також депутати внесли ряд доповнень та змін до районного бюджету на 2018 рік.
Про стан медичного обслуговування населення району доповіли головний лікар Білокуракинської ЦРЛ Олександр Данілко та заступник головного лікаря КЗ «Білокуракинський районний центр ПМСД» Юрій Доля.
На цій сесії було затверджено Комплексну програму розвитку та підтримки малого та середнього підприємництва в Білокуракинському районі на 2018-2020 роки.
Не оминули увагою депутати і питання надання в оренду майнового комплексу ПП «Редакція газети «Життя Білокуракинщини», та інше.
На День захисту дітей 1-го червня в Білокуракине поблизу торгівельного центру «Оазис» було організовано розважальний захід для дітей, в якому приймали участь всі бажаючи діти. Розважальне шоу для дітлахів проводила Наталія Коваленко - добра фея-янгол, яка зачаровувала своїми рухами всіх присутніх.
Шоу-програма була досить насиченою і тривала майже три години поспіль. Шоу мильних бульбашок, різноманітні фокуси, номери, командні ігри, змагання і т.д. - все це радувало дітлахів та їхніх батьків, що завітали на це святкове дійство. Радість та веселі усмішки панували на обличчях дітей. Діти бігали, плигали, танцювали, повзали, кидались кульками, брали участь в різномантіних конкурсах. Всі переможці обов’язково отримували невеличкі призи або солодощі.
Одночасно поруч працював ларьок «Шаверма», де всі бажаючи могли підкріпитись та смачно перекусити.
Даний захід для дітей був організований власником торгівельної мережі швидкого харчуванння «Шаверма» В’ячеславом Чумаченко і проводиться цього року вже вдруге. Будемо сподіватись, що проведення такого святкового заходу торгівельною мережею «Шаверма» для дітлахів селища Білокуракине стане доброю традицію і таку ініціативу підтримають інші приватні бізнесмени та підприємці Білокуракинського району.
До речі, мережа швидкого харчування «Шаверма» також працює в інших районах Луганської області. Зокрема, в Новопсковському, Старобільському, Біловодському, Станично-Луганському та ін. Ті білокуракинці, яким доводиться їздити по області, завжди впізнають даний заклад і користуються його послугами.
«Шаверма» - це завжди свято і для душі, і для шлунка!
У перший день літа традиційно відзначається Міжнародний день захисту дітей. Біля Будинку дитячої та юнацької творчості зібралося чимало дітлахів району, на яких чекала яскрава концертно-розважальна програма. Привітати дітей зі святом прийшли голова райдержадміністрації Сергій Іванюченко, голова Білокуракинської ОТГ Сергій Сірик, начальник відділу освіти селищної ради Любов Зубкова. Вони побажали малечі цікавого змістовного літа, гарного відпочинку, справжніх друзів. З нагоди свята голова райдержадміністрації Сергій Іванюченко передав Білокуракинській громаді літній кінотеатр. Він з’явився завдяки Програмі відновлення та побудови миру ПРООН в рамках проекту «Відновлення і примирення в охоплених конфліктом громадах України» за фінансової підтримки Уряду Швеції і Швейцарської Конфедерації. І вже цього літа літній кінотеатр розпочне трансляції мультиплікаційних та інформаційних передач. Продовжилося свято неповторними виступами вихованців районного Будинку дитячої та юнацької творчості. По завершенню концерту групи дітей мали змогу помандрувати планетою дитинства, де на них чекали зупинки на островах «Путаниця», «Ласунка», «Батут», «Музична станція», «Веселі чобітки», «Правовий» з цікавими конкурсами та подарунками.
програма події, телеканал ЛОТ, всі випуски, сюжети, Луганське обласне телебачення, канал UA:Донбас, українське, репортаж, Білокуракине, Білокуракинський, портал, сайт, відео, видео, новини, програма, юрий ромасюк, елена зверхановская, олена зверхановська, юрій ромасюк, про Білокуракине, сюжети, репортер, последние новости, за червень, июнь 2018 года, события
