НОВИНИ та ПОДІЇ БІЛОКУРАКИНЩИНИ, 2016 рік


грудень, 2016


<< Перейти на повний архів матеріалів по рокам >>


Публікації

З НОВИМ 2017 РОКОМ, БІЛОКУРАКИНЦІ! БУДЬМО!

Привітання з Новим 2017 роком для білокуракинців

Публікації

З РОКОМ ПІВНЯ! Привітання від Заїки В.К.

З РОКОМ ПІВНЯ!

Нехай в цей рік усі півні
В містах і кожному селі
Загорлапанять на плетні
За мир та щастя на Землі!
Про те, щоб у моїй країні
Лунали співи солов’їні,
Не плакала б старенька мати, -
Синочка із війни чекати.
Щоб в білім цвіті були вишні,
Щоб вороги твої колишні
Братами стали назавжди
Та щоби не було нужди
Оплакувати доньку, сина.
Хай згине та нечиста сила,
Що смерть прислала не одну
Та розв’язала в нас війну!
Прошу вас, закричіть, півні,
Могутнім голосом єдиним,
Та Бога щиро попросіть
Во славу неньки України,
Щоб був в нас хліб і все до хліба,
Пшеничка й жито щоб вродили.
А буде хліб – буде країна,
Наша красива Україна.
Кричіть півні, щоб кожна мати
Не ждала звістку про солдата.
Кричіть: «Війні проклятій НІ!»,
Кричіть півні, кричіть півні!
Бажаю всім в Новому році,
Безмежних щастя і любові
Та благодаті і достатку,
Та щоб усі були здорові!


Публікації

Новорічне привітання для Косяченко О.А.

З нагоди Нового 1917 року, символом якого є Червоний Півень, хочу поздоровити керівника - успішного господарника нашого Білокуракинського району Олександра Косяченко, людину щедрої душі і відкритого серця, людину, яка, без перебільшення, має велику шану та повагу не тільки серед працівників свого трудового колективу, а й всього населення нашого району. З цієї нагоди я написав коротенького вірша, який пропоную читачам мережі «Інтернет».

Прошу, дай Боже тобі сили,
Здоров'я, щоби хліб ростити,
Теплом душі і світлим серцем,
Народу нашому служити!
У цей рік Півня щиро зичу,
Зібрати врожаї рекордні
І освятити хліб добром
Й руками трударів невтомних.
Нехай поля засипить сніг,
А теплий дощик йде весною –
Бажаю, щоби все ти зміг,
Бо я пишаюся тобою!


Публікації

СКОРО НОВИЙ РІК...

СКОРО НОВИЙ РІК...

А тим часом Новий рік крадеться,
Стукає вже майже в кожні двері.
Півнику червоному не йметься,
Він уже кружляє в атмосфері.
Замість снігу - крига на дорогах,
То - тепло, то - знову якось зимно.
Дід Мороз блукає по порогах,
І спішить до дітлахів нестримно...
Хоч ялинки опустили коси,
Все одно чекають хуртовію,
Прийдуть в Новий рік до нас морози,
І здійсняться ще найкращі мрії...


Публікації

ПРО ОГОЛОШЕННЯ В РАЙГАЗЕТІ ТА КОНКУРС ВАКАНСІЙ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ

Може я щось не розумію, але коли в районній газеті "Життя Білокуракинщини" публікуються подібні оголошення від райради чи райдержадміністрації, то мимоволі виникає логічне запитання: ЯКИЙ ГРАМАТЄЙ ПИШЕ ТАКІ ОГОЛОШЕННЯ? А головне - на кого такі оголошення розраховані? Як можна писати "ознайомитися на сайті Білокуракинської районної державної адміністрації та Былокуракинської районної ради" (через Ы), і при цьому вказувати не адресу сайтів, а звичайну електрону пошту (e-mail). Невже в райдержадміністрації та райраді не відрізняють, що таке сайт, а що таке електронна пошта? Я можу зрозуміти, якби це оголошення писав сам голова РДА чи голова райради, бо вони дійсно навряд чи знають, в чому різниця, але ж там працюють інші спеціалісти, які мають чудово розбиратися в таких питаннях.

І як би хтось не намагався знайти умови конкурсу на заміщення вакантних посад за вказаними електронними адресами (як сказано в оголошенні) - все одно цих умов не знайде. Зрозуміло, що таке оголошення друкується в районній газеті лише для вигляду - бо так вимагає закон. Але реально, мабуть, ніякого конкурсу немає і все давно визначено і вирішено. До речі, якщо дійсно зайти на офіційний сайт Білокуракинської райдержадміністрації (чи новий, чи старий) - то там теж немає ніякої подібної інформації. А от якщо зайти на сайт Білокуракинської райради (як не дивно - сайт створений на безоплатному російському хостингу Ucoz) - то там дійсно є оголошення про конкурс на заміщення посад директорів комунальних закладів культури та написані умови конкурсу. Не варто, мабуть, також вказувати кількість помилок в цьому оголошенні, кожен може зайти на цей сайт райради http://blkrairada.at.ua/ та самостійно прочитати. Але дивує також те, що на всіх ресурсах вказані ще й різні e-mail. Наприклад, оголошення в газеті - РДА: bkrda@loga.gov.ua, старий сайт РДА: rga@bk.lg.ukrtel.net, новий сайт РДА: gosadm@bk.lg.ukrtel.net, в газеті райрада: belokursovet@ukrpost.ua, на сайті райрада: belokur_sovet@ukrpost.ua (різниця в роздільній лінії підкреслення). В самому оголошенні: otd–cultura@ukr.net. Виникає логічне питання: куди писати і звертатись - на яку електронну адресу?

Короче кажучи - бардак! І так у нас робиться все...

Глас Народу

оголошення, районна, газета, життя, білокуракинщини, об'ява, відділ культури, вакансії, робота, про роботу, електронні адреси, імейл, сайт Белокуракино, Белокуракинский портал, архив архів білокуракинський портал


Публікації

Кажуть, що педагоги "неочікувано" отримують премію наприкінці 2016-го?

Кажуть, що педагоги неочікувано отримують премію наприкінці 2016-го? Вперше за останні десять років !!! Вчителі з інших районів кожного року отримують грошові премії з нагоди професійного свята, а наші завжди - нічогісінько. Що ж вплинуло зараз на такий вияв щедрості!? Отак раптом виявилося, що кошти є?

А можливо, це через те, що наш сайт почав прискіпливо стежити за тим, що відбувається в районній освіті? Тож звертайтеся, пишіть, не бійтеся! Разом ми зможемо побороти корупцію.


Публікації

СМОЛОСКИПНИЙ МАРШ ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА БАНДЕРИ В БІЛОКУРАКИНЕ - 1 СІЧНЯ 2017 РОКУ

Смолоскипний марш до дня народження Степана Бандери в Білокуракине, Луганська область, 1 січня 2017 року, анонс

1 січня 2017 року ВГО "Сокіл" Луганщина спільно з Луганською "Свободою" проведуть Смолоскипний марш в смт Білокуракине на честь 108-ої річниці з Дня народження Провідника ОУН Степана Бандери. Початок о 17:00 на перетині вулиць Центральної та Історичної (біля знаку "300 років Білокуракине").


Публікації

СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ…

Пам’ятаю, як вона мене захищала… Коли в атестаті по географії мені поставили замість «п’яти» балів «три» бали, а класний керівник Світлана Миколаївна пояснила мені, що це лише «технічна» помилка, бо атестати заповнювала вчителька, яка навіть не викладала в моєму класі і не могла знати, які в мене знання з географії. Але тоді вразила байдужість класного керівника, яка спитала: «А яка тобі різниця – чи «п’ять» балів, чи «три»? Все одно ти «тріїшник» і далі бурси нікуди не підеш!..» І неважливо, що якраз з географії я був найкращим в класі і ледь не єдиним, хто приймав участь в обласних олімпіадах, перемагав у районних олімпіадах з цього предмету. І неважливо, що крім географії мені також «технічно» поставили ще дві «трійки» в атестаті замість «четвірок» – все одно мені «світить» одна дорога – в бурсу (в кращому випадку). А там – неважливо, які в мене оцінки в атестаті.

І коли я зайшов у майже порожню вчительську, тримаючи атестат, в якому по трьох предметах «помилково» стояли зовсім інші оцінки, ніж ті, що заслужив, і запитав про ці помилки у класного керівника Світлани Миколаївни, а вона почала віднікуватись і не хотіла нічого виправляти, то в цей момент якраз поруч опинилась інша вчителька - Тетяна Тихонівна. Вона не викладала в нас математики, а лише іноді підміняла інших вчителів і тому мене, як учня, майже не знала. Вона навряд чи знала, добре я вчився чи погано і з яких саме предметів. Але коли вона почула мою розмову із класним керівником, яка не хотіла переробляти мій атестат і виставляти в ньому правильні оцінки, то відразу втрутилась. Тетяна Тихонівна впевнено промовила:

- Так не можна, Світлана Миколаївно! Бо він може опротестувати ці оцінки! Треба обов’язково виправляти!

Вона сказала це спокійно, але досить наполегливо. І тоді мій класний керівник, хоч і невдоволено, але взяла у мене атестат із помилковими оцінками, і пообіцяла переписати на новому бланку.

Пізніше мені дійсно переробили атестат, поставили в ньому вже правильні оцінки. Коли класний керівник віддавала мені його, то сказала:

- Можеш подякувати Тетяні Тихонівні. Якби не вона, то ніхто б з тобою і не морочився б…

Тикнула атестат мені в руки і з виразом, наче я їй щось винен, пішла геть…

Ось так я отримав свій атестат про повну середню освіту, коли закінчив Білокуракинську ЗОШ №1…

І наче б нічого такого дивного чи видатного в цій історії немає. Але чомусь пригадалась вона мені… Пройшло якраз двадцять років після закінчення мною школи. Оцінки в атестаті, як я потім вже переконався, дійсно мало що вирішували в моєму подальшому навчанні. Бо, куди б я не поступав вчитись, у які б вищі навчальні заклади чи навіть в ті ж ПТУ – все вирішували гроші, а ніяк не знання…

Та залишилась в моїй пам’яті вчителька – Тетяна Тихонівна, яка навіть у мене не викладала, але яка лише одним невеличким прикладом із життя так яскраво показала, що значить доводити правду і як треба за неї боротися, відстоювати свою позицію і свою правду…

R.I.P. Буду Вас пам’ятати…


Публікації

Публікації

В АМЕРИЦІ ПОМЕРЛА АКТРИСА КЕРРІ ФІШЕР, ВІДОМА ЯК ПРИНЦЕСА ЛЕЯ ІЗ ФІЛЬМУ "ЗОРЯНІ ВІЙНИ"

Померла актриса Керрі Фішер, відома як принцеса Лея із фільму Зоряні війни

23 грудня 2016 року у Керрі Фішер сталася зупинка серця під час перельоту з Лондона до Лос-Анджелеса. Пасажир, що сидів поруч, пізніше повідомив, що актриса перестала дихати. Він проводив їй серцево-легеневу реанімацію, поки не прибули медики. У Лос-Анджелесі Фішер була доставлена ​​в медичний центр ім. Рейгана, де була підключена до штучної вентиляції легенів. Актриса померла через чотири дні, 27 грудня, о 8:55 ранку за місцевим часом у віці 60 років. Її мати Деббі Рейнольдс померла на наступний день, 28 грудня від інсульту під час організації похорону доньки... R.I.P. Принцеса Лея...


Публікації

1 СІЧНЯ - СМОЛОСКИПНА ХОДА В БІЛОКУРАКИНЕ НА ЧЕСТЬ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА БАНДЕРИ. ОГОЛОШЕННЯ

Смолоскипна хода на честь Дня народження Степана Бандери в Білокуракине, 1 січня 2017 року, оголошення

Публікації

1 СІЧНЯ -СМОЛОСКИПНА ХОДА В БІЛОКУРАКИНЕ НА ЧЕСТЬ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТЕПАНА БАНДЕРИ

1 січня 2015 року в Білокуракине на честь Дня народження провідника ОУН (Організації українських націоналістів) Степана Бандери вперше пройшла Смолоскипна хода, на якій були присутні представники трьох районів: Білокуракинського, Старобільського, Новопсковського. Організатором акції виступила районна партійна організація ВО "Свобода" на чолі із Русланом Супруном. Хода була не дуже масовою, в ній прймало участь близько 40-а осіб, в т. ч. бійці батальйону "Айдар". Для багатьох білокуракинців таке смолоскипне шестя було в новинку, тому багато хто, побачивши кілька десятків людей, що йшли по центральним вулицям селища Білокуракине, тримаючи в руках смолоскипи та портрети Степана Бандери, блакитно-жовті та червоно-чорні прапори, із зацікавленністю, але з деякою насторогою дивились вслід цим людям. Вигуки "СЛАВА УКРАЇНІ!-ГЕРОЯМ СЛАВА!", "СЛАВА НАЦІЇ - СМЕРТЬ ВОРОГАМ!", "УКРАЇНА - ПОНАД УСЕ!", "БАНДЕРА, ШУХЕВИЧ - ГЕРОЇ УКРАЇНИ!", "БАНДЕРА - НАШ ГЕРОЙ, ПОКРОВА - НАШЕ СВЯТО!", "ОУН-УПА - ДЕРЖАВНЕ ВИЗНАННЯ!", "КОМУНЯКУ - НА ГІЛЛЯКУ!", "МОСКАЛЯ - НА ТОПОЛЯ!", "СМЕРТЬ МОСКОВСЬКО-ФАШИСТСЬКИМ ОКУПАНТАМ!" - привертали увагу багатьох зівак та перехожих, що в цей момент знаходились на вулицях селища. Люди реагували по-різному: хтось підтримував, вітав і вигукував слова лозунгів разом з шеренгою, хтось навпаки, лаявся та плювався, а хтось просто стояв і мовчки спостерігав...

Вже наступного 1 січня 2016 року Смолоскипна хода повторилась, хоча і з іншою кількістю людей. Після тої ходи білокуракинськими націоналістами було публічно знищено прапор одвічного ворога України - Московії, що запалав яскравим полум'ям біля пам'ятника Т.Шевченка в центрі Білокуракине.

1 січня 2017 року білокуракинські свободівці також планують провести в центрі Білокуракине Смолоскипну ходу на честь 108- річниці з Дня народження провідника ОУН Степана Бандери.


Публікації

ПРО ЗБІЛЬШЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ З НОВОГО 2017 РОКУ

Для тих, хто не в курсі, мінімальна зарплата в 3200 грн., яку обіцяють платити з січня Нового 2017 року, насправді буде виплачуватись в розмірі близько 2500 грн. на руки. Тобто, близько 700 грн. буде забиратись у вигляді податків та зборів. Крім того, є інший факт - не кожне підприємство зможе платити таку мінімальну зарплату своїм працівникам. А це означає, що відбудеться або скорочення штатних працівників, тобто, звільнення деяких із них, або будуть скорочувати робочий час, наприклад, ставити 50% ставки, або і меньше. В результаті нараховуватимуть вдвічі менше (1600 грн.), замість 3200 грн. Крім того, не зовсім зрозуміло, як будуть обраховувати комунальні субсидії з Нового року. Бо доходи більшості працюючих явно зміняться у зв'язку із збільшенням мінімальної зарплати, а значить, норми наданих субсидій також мають змінитися. Відповідно, доведеться знову все переоформлювати та бігати по інстанціях, збирати різноманітні довідки та робити звірки з організаціями-постачальниками комунальних послуг. Крім того, у зв'язку із збільшенням мінімальної зарплати змінюються всі платежі, які прив'язані до неї. Так що невідомо ще, наскільки підвищення мінімальної зарплати відразу вдвічі буде благом для більшості громадян України...


Новини

Святкова Новорічна афіша в Білокуракине

2016 рік

24 грудня:

14.00 – в Білокуракинській ЗОШ №1 – новорічне свято для 1-4 класів «Новий рік – казковий час»;
16.00 – в Білокуракинській ЗОШ №1 – Новорічне свято для учнів 5-8 класів «Магічний новорічний карнавал»;
18.00 – в Білокуракинській ЗОШ №1 – Новорічна тематична вечірка для старшокласників «Лапландія-паті».

26 грудня:

10.00 – в ДЮСШ – відкрита першість ДЮСШ з волейболу «Летючі стріли»;

27 грудня:

10.00 – в ДЮСШ – Новорічний турнір з баскетболу серед юнаків;

28 грудня:

10.00 – в ДЮСШ – Новорічний турнір з міні-футболу та настільного тенісу серед учнів 7-9, 4-6 класів;

29 грудня:

10.00 – в ДЮСШ – першість ДЮСШ з шахів та шашок;

30 грудня:

10.00 – у Будинку творчості – арт-майстерня «Паперовий бум»;
14.00 – у СБК «Дружба» - Новорічне свято для дітей;
15.00 – в РБК ім.Т.Шевченка – святковий Новорічний концерт «Пісня року – 2016»;

31 грудня:

19.00 – у СБК «Дружба» - Новорічна розважальна програма.


2017 рік

3 січня:

10.00 – в Будинку творчості – туристичний похід до зимового лісу, прикрашання ялинки, акція «Годівничка»;
10.00 – в ДЮСШ – Новорічний турнір з міні-футболу серед вихованців та випускників ДЮСШ «Снігові барси»;
14.00 – у фойє РБК ім.Т.Шевченка – розважальна програма «В гостях у ялинки» для дітей з обмеженими можливостями:

4 січня:

10.00 – на стадіоні «Здоров’я» - районний турнір з настільного тенісу;
10.00 – в ДЮСШ – відкрита першість ДЮСШ з футзалу серед юнаків 2000-2003 р.н.
10.00 – в Будинку творчості – інтелектуальний турнір з комп’ютерних ігор;
12.00 – у СБК «Дружба» - Новорічна розважальна програма для дітей;

5 січня:

10.00 – у Будинку творчості – районний чемпіонат знавців «Що? Де? Коли?»
10.00 – на стадіоні «Здоров’я» - силове триборство серед дорослих та юнаків.
10.00 – в ДЮСШ – відкрита першість ДЮСШ зі спортивних ігор та естафет серед учнів 1-4 класів;
11.00 – в РБК ім.Т.Шевченка – святковий дитячий концерт «Зірковий зорепад»;

6 січня:

10.00 та 11.00 – в ДНЗ «Сонечко» та ДНЗ «Берізка» - похід Діда Мороза і Снігуроньки по дитячих садочках;
10.00 – в ДЮСШ – Новорічний турнір з волейболу серед дівчат 7-9, 10-11 класів;

9 січня:

14.00 – в РБК ім.Т.Шевченка – фольклорне свято «В гостях у Золотої осені»;

10 січня:

10.00 – у Будинку творчості – дитячий дебатний турнір.

Організатори

За матеріалами газети "Життя Білокуракинщини" №103-104 від 24 грудня 2016 року


Публікації

ПРО ПІДСУМКИ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІЛОКУРАКИНЩИНИ ЗА 2015-2016 РОКИ

Прочитав останній номер районної газети "Життя Білокуракинщини" від 24 грудня. А там опубліковані дані про "Соціально-економічне становище Білокуракинського району за січень-вересень 2016 року". Досить цікава інформація. Далі я наведу деякі цифри та висновки.

На 1 вересня 2016 року в Білокуракинському району проживало 19155 людей. При цьому природне скорочення (за рахунок померлих) на -111 людей, приїхало +70 осіб. Відповідно, загальне зменшення населення становить на 41 особу.

На початок 2016 року в районі зареєстровано 12217 пенсіонерів (уявіть собі!!!). А це значить, що пенсіонерів у нас приблизно 63,9% від всього населення району (!!!). При цьому безробітних, які офіційно зареєстровані в Білокуракинському районному центрі зайнятості 415 осіб, або приблизно 2,2% від всього населення. Дітей дошкільного віку – 484, або 2,5% від всього населення; дітей, що навчаються в школах району – 1727 осіб, або близько 9% від всього населення району. Кількість людей, що працюють на підприємствах або в приватному бізнесі складає 1566 осіб, або близько 8,2% від всього населення району.

Відповідно, маємо таку структуру населення:

Пенсіонери: 12217 - 63,9%;
Діти, що навчаються в ЗОШ: 1727 - 9%;
Працюючі: 1566 - 8,2%;
Діти дошкільного віку: 484 - 2,5%;
Безробітні (офіційні): 415 - 2,2%;
Інші категорії: 2705 - 14,2%;
ВСЬОГО: 19114 - 100%.

Із цього можна зробити висновок, що лише 8,2% населення працюють, і відповідно, сплачують податки. Всі інші знаходяться на утриманні або цих працюючих, або держави (пенсіонери, безробітні, діти).

Так про яке економічне зростання і розвиток можна говорити?

Далі такі показники.

Обсяг валової продукції сільського господарства (основний вид галузі в Білокуракинському районі) у 2015 році зменшився у порівнянні із 2014 роком на 16,3%. І це треба зауважити, що ціни на продукцію зросли в порівнянні з попереднім періодом. Зернових та зернобобових зібрано в 2016 році більше на 18,1% порівняно з попереднім періодом, врожайність також зросла на 10,2 ц/га. Що є добре. Соняшника ж, навпаки, зібрано на 8,6% менше, хоча врожайність його зросла на 4,2%.

В тваринництві. Виробництво молока склало 1460 т, що на 42% менше (майже вдвічі!!!) порівняно із минулим роком. Виробництво м’яса становило 200 тон (в живій вазі), тобто скоротилося на 8% порівняно з минулим роком.

Станом на 1 жовтня 2016 року в підприємствах району 866 (було 1405 – 2015 р.) голів великої рогатої худоби, в т.ч. корів 284 (було 495 – 2015 р.). Скорочення ВРХ – на 38,4%, корів – на 42,6%. Тобто, йде цілеспрямоване знищення поголів’я великої рогатої худоби на сільськогосподарських підприємствах району.

А раніше поголів’я ВРХ в районі складало більше 10 тисяч голів. Як бачимо, ця кількість зменшилась більше, аніж в 12 разів.

Цікаві дані щодо криміногенної ситуації в районі. Кількість злочинів за січень-вересень 2016 року обліковано 245 кримінальних правопорушень, що 34,6% більше відповідного періоду 2015 року. Тобто, вбивати, красти, грабувати стали набагато більше. Додались такі порушення, як торгівля наркотиками, злочини у сфері службової діяльності (наприклад, зловживання службовим положенням, хабарництво і т.п.), господарської діяльності.

Кількість суб’єктів господарювання 477 одиниць, в т.ч. 87 – юридичні особи, 390 – особи-підприємці. Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) склав у 2015 році всього: 437558,6 тис. грн., в т.ч. юр.особи – 380267,8 тис. грн, фіз.особи – 57290,8 тис. грн.

Ось такі невеселі економічні і соціальні підсумки діяльності за 2015 – 2016 роки по Білокуракинському району.

Висновки робіть самі…


Публікації

ПРО ПАНІ ЗУБКОВУ, ВІЧНІ РЕМОНТИ, КРАДЕНІ БЮДЖЕТНІ КОШТИ ТА КОМПРОМАТ

На Білокуракинському порталі не дарма пишуть жорстку сатиру та критику на адресу завідуючої відділом освіти Зубкову Л.І. Подивіться, що зараз робиться в Білокуракинському будинку творчості. Там робиться ремонт. Фактично розвалили півбудівлі, будівельники шось там ліплять, мажуть, фарбують... І це – взимку! Дах взагалі в деяких місцях відсутній і видно небо крізь дирки в шифері. Виникає логічне запитання: чому все це не робилось влітку? Це по-перше. А по-друге - капітальний ремонт даху на Будинку творчості вже робився при минулій владі, коли головою РДА був Діденко, а начальником відділу освіти - та ж сама Зубкова. Списали не один десяток тисяч гривень, а нормального даху як не було - так і не має по сьогоднішній день. Гроші фактично зникли в нікуди. Зате Зубкова тричі на рік (або й частіше) їздить на курорти. Змінився голова райдержадміністрації, а Зубкова сидить на своєму кріслі, як так і треба... І завгосп у відділі освіти відразу звільнився з роботи, коли підписав акт прийому-здачі робіт при ремонті даху на Будинку творчості. Чому? А дуже просто! Бо зрозумів, що його можуть зробити крайнім. Знав, що все одно комусь треба буде відповідати за нікудишній ремонт даху, який, по суті, зробили тільки для вигляду, а головна мета була - вкрасти бюджетні гроші. І, звичайно, гроші вкрали, і не один десяток тисяч... Куди саме пішли ці кошти - нехай розбираються відповідні органи. Але якщо й досі гроші не знайшли, нікого не притягнули до відповідальності, і начальник відділу освіти також залишається на своєму місці - то навряд чи вже щось знайдуть і когось притягнуть до відповідальності... Як крали, так і продовжують красти, як списували бюджетні гроші невідомо кому і за що - так і продовжують списувати... Знову затіяли ремонт, тепер вже не тільки даху Будинку творчості, але й майже всіх кабінетів та актової зали. А це означає, що на цей раз списати і вкрасти можна набагато більше, ніж раніше. Благо, бюджет дозволяє. А знаючи про те, що на посадах залишилось сидіти вже не довго, то і красти треба вже більш конкретно, так, щоб вистачило на безбідну старість... Тим більше, що можливостей стає все менше - то прокуратура чипляється, то СБУшники перевіряють і контролюють ледь не кожний крок. А вічний ремонт - це завжди привід і можливість комусь вкрасти, а комусь заробити... Так завжди робили і в нашій районній освіті, і в медицині...

Подейкують, що після публікацій в Інтернеті відео, знятого прихованою камерою деяких керівників, наприклад, голови РДА та голови райради, воєнкома райвійськкомату та інших, пані Зубкова почала робити те ж саме - записувати на мобільний телефон деякі свої розмови зі своїми підлеглими або навіть із тим же головою РДА чи райради. Кажуть, це вона робить так, на всяк випадок, як компромат для декого... А раптом згодиться?..


Публікації

ПОЗДРАВЛЕНИЕ ДЛЯ РАБОТНИКОВ ОБРАЗОВАНИЯ БЕЛОКУРАКИНСКОГО РАЙОНА

С НАСТУПАЮЩИМ НОВЫМ 2017 ГОДОМ ПЕТУХА, ДОРОГИЕ ДРУЗЬЯ!

Прошедший год устроил мне прорыв,
Подумать только, столько денег было.
И школу в Конопляновке прикрыв,
Сухой из передряг всех выходила.

Иванюченко во всём помочь спешил,
Ох, жадный он, наивный и пузатый.
Но в кресле удержаться – разрешил!
Бездумно в накладных проставив суммы, даты.

Вы думаете, так легко решить,
Какому дяде надо сунуть свёрток?
Вот потому и езжу отдыхать
Три раза в год – на разные курорты.

Я благодарна вам за пофигизм,
Вы слова пикнуть «против» не рискнёте.
Со мной, я верю, краше ваша жизнь,
А без меня – от скуки вы умрёте.

А так детишки будут проходить
До школ своих большие расстоянья,
И без конца меня благодарить
За мой «огромный» вклад в образованье!

Хотелось бросить всё ко всем чертям,
Зачем мне за три тысячи стараться?
Привыкла я к нескромным барышам,
Однажды всё ж успела испугаться,

Когда менты на мой напали след,
В газете местной сроком пригрозили.
Зубковой изворотливее нет!
В казне лежали деньги… и уплыли.

Законы я любые обойду,
Ткачёва ведь всегда меня прикроет.
Смолчит, что из бюджета я краду,
И в Департаменте все рты свои закроют.

Ну, ладно, заболталась я, спешу,
Ещё хочу стащить из "фонда” тысяч тридцать.
Ведь Новый год почти что на носу,
А я без шубы новой! – Не годится!

Растратилась, на праздник прикупив
Конфеток горсть для вашего отродья,
Батрачьте в Году Новом, что есть сил,
Чтоб пышным было вновь моё застолье!

(Аплодисменты. Звучит музыка. Дети вручают подарки…)

Ваша Л.И.З.

Прислано анонімно на сайт: Білокуракинський портал

стих, поздравление, для педагогов, белокуракинщины, зубкова, от зубковой, любовь ивановны, иванюченко, голова, рда, отдел образования, відділ освіти, краде, бере хабарі, корупція, взятки, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, архив архів білокуракинський портал


Білокуракинський анекдот

Білокуракинський анекдот. Втекти з місця злочину

Білокуракине. Ожеледиця. По центру несеться автівка голови Білокуракинської райдержадміністрації... Ба-бах! - на перехресті збиває двох пішоходів, що переходили дорогу. Наступного дня, протрезвівши, голова району з'являється з величезним пакунком до головного судді району і питає в нього:

- Які тепер будуть наслідки?

- Ну-у... - протягує задумливо головний районний суддя. - Тому, хто головою пробив лобове скло і відлетів до хлібного магазину - років п'ять дамо - за спробу терористичного акту проти посадової особи. А тому, що відлетів аж у кущі до "Бєрєндєєвки", можна і всі вісім дати: це спроба втекти з місця злочину...


Публікації

ПРОНЕСЕМО В СЕРЦІ ЦЕЙ БІЛЬ...

Стаття із газети Свобода про бійця Юрія Полєно

Стаття із газети "ВО Свобода" №388 від 15-21 грудня 2016 року


Публікації

ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ В БІЛОКУРАКИНЕ ТА СУПУТНИКОВІ КАНАЛИ

Багато хто в Білокуракине ще користується аналоговим телебаченням, що транслюється з телевежі в м. Старобільськ (с. Подгоровка). Але трансляцію аналогового телебачення обіцяють вже вимкнути з 1 липня 2017 року. Тобто, залишається рівно півроку на те, щоб перейти на інші види приймання телевізійного сигналу. Багато хто із білокуракинців вже перейшли на стандарт мовлення Т2, сигнал якого для білокуракинців також транслюється із Старобільської телевежі. Це вже стандарт ефірного цифрового телебачення і для його прийому необхідно, щоб ваш телевізор вже мав в собі спеціальний модуль Т2, або щоб цей модуль (тюнер) приєднувався до телевізора окремо. В цьому стандарті Т2 приймається 4 мультиплекса (на 4 частотах) 32 телеканали, тобто по 8 каналів на одній частоті. Якщо раніше при аналоговому телебаченні один канал транслювався на одній частоті, то зараз, при запровадженні цифрового ефірного телебачення, стало можливим транслювати аж 8 телеканалів на одній частоті, при цьому сигнал має більш високу якість.

На даний момент зі Старобільської телевежі транслюються такі канали:

Аналогове мовлення – 8 телеканалів (планується відключити з 01.07.2017 року):

1 ТВК – «Новий канал»; 8 ТВК – «1+1»; 28 ТВК – «Перший національний», ТРК «Ера»; 35 ТВК – «Інтер»; 47 ТВК – «НТН»; 49 ТВК – «ЛОТ»; 53 ТВК – «ІРТА»; 64 ТВК – «Україна».

При цьому, в Білокуракине можна дивитись лише деякі з цих каналів, зокрема: «1+1», «Перший національний», «Інтер», «ЛОТ», іноді «Україна». Всі інші мають поганий сигнал і дивитись їх неможливо.

Цифрове ефірне телебачення (32 канали):

1-й мультиплекс (32 ТВК): «Інтер», «Україна», «1+1», «НТН», «К1», «Перший Т2», «ICTV», «Enter-фільм»;

2-й мультиплекс (55 ТВК): «Zoom», «Кіноточка/Індиго TV», «СТБ», «ТЕТ», «К2», «Новий канал», «М1», «5-й канал»;

3-й мультиплекс (58 ТВК): «Тоніс/Голдберрі», «Ескулап ТВ», «ЛОТ», «ІРТА», «112/Новий формат», «Вінтаж» (немає мовлення з 12.05.2016), «Банк ТБ» (відсутнє мовлення), «Тест» (немає мовлення);

4-й мультиплекс (62 ТВК): «Мега», «Піксель TV», «XSport», «НЛО ТБ», «2+2», «Еспрессо TV», «Добро», «Business» (немає мовлення з 01.08.2016);

В Білокуракине можна дивитись всі ці канали при умові, якщо у вас досить потужна якісна антена із підсилювачем. Хоча при поганих погодних умовах та в деяких селах Білокуракинського району можна дивитись лише канали 1-го мультиплексу. Інші канали 3-х мультиплексів або взагалі не працюють, або періодично з’являються та зникають, особливо при неякісній антені. При цьому в прикордонних селах Білокуракинського району частіше люди дивляться російські канали так само у форматі Т2. Іноді при якісній антені російські канали можуть дивитись і жителі самого селища Білокуракине (два мультиплекса – 20 каналів).


Публікації

ПРО ШКАРПЕТКИ ТА НАСІННЯ НА БІЛОКУРАКИНСЬКОМУ БАЗАРІ

На днях йшов біля продуктового базаря "РАНОК", а там поруч з ринком на вулиці одна жінка торгує шкарпетками, цілі гори розіклала... Бачу, одна бабця до неї підійшла і роздивляється шкарпетки. Питає в продавщиці:

- Яка у них ціна?

Продавщиця називає їй ціну.

- Ого! Оце да! - дивується жіночка. - А я в п'ятницю була на базарі, так там дешевше набагато! - і кладе відібрані вже шкарпетки назад на прилавок.

На що продавщиця дуже швидко реагує:

- Та ті шкарпетки - х.йня! Саме натуральна! А в мене - справжні! Рубіжанська фабрика. Того і дорогі! А в них на тому базарі - підробки. Не хочите купувати - йдіть нахуй і не морочте мені голову!!!

P.S. Ось така лагідна і культурна продавщиця біля базаря торгує шкарпетками... До речі, навесні я в неї купував "фірмове" насіння помідорів за дуже високою ціною, бо вона його так розхвалювала, що аж слиною бризкала... Так от... З того насіння не виросло жодного саджанця помідорів. А вона продовжує торгувати і нахвалювати все, що продає...


Публікації

ПРО "ПРИВАТБАНК" ТА РАХУНКИ ПРАЦІВНИКІВ ВІЙСЬККОМАТУ

З'явились чутки про націоналізацію найбільшого в Україні недержавного банку "Приватбанк". Тобто, його хочуть зробити державним і навіть говорять про злиття з "Ощадбанком". Наскільки це правда - невідомо. Але в Білокуракине щодень можна бачити черги біля банкоматів саме "Ощадбанку". Люди, почувши різні чутки і не знаючи, в що і кому вірити, почали масово знімати гроші зі своїх карток та депозитів. Але так як "Приватбанк" почав працювати із перебоями, і не зрозуміло, чим все закінчиться, то люди почали знімати готівку звідусіль, де в них є кошти. Подейкують, що за останні 2 тижні населення в Україні зняло 2 млрд. готівкових коштів з рахунків "Приватбанку". І цей ажіотаж триває, перекинувшись вже на інші банки, в т.ч. на державний "Ощадбанк". Тим більше, що постійно підживлюються чутки про зростання цін на споживчі товари з Нового року майже вдвічі.

Власником "Приватбанку" є відомий всім олігарх Ігор Коломойський, якому належить група "Приват", а також популярні медіа-ресурси, такі як найпопулярніший канал "1+1" та інші.

Кажуть, що Порошенко вирішив помститись Коломойському за деякі розбіжності в поглядах та конкуренцію в бізнесі, в т.ч. відібравши в нього найбільший недержавний банк "Приватбанк", зробивши його державним.

Ні для кого не секрет, що державний "Ощадбанк" є постійно збитковим із-за неефективного ведення своєї діяльності і підпорядкуванням державі. Схоже, що за рахунок "Приватбанку" держава в особі Порошенка та Гройсмана намагається покрити збитки "Ощадбанку", одночасно нанісши удар по бізнес-імперії Коломойського.

Але простим людям від того не легше... Ідіоти при владі чубляться, а народ страждає... Хоча порівняно з іншими регіонами та містами в Білокуракинському районі не так багато тих, хто має мільйонні рахунки в банках. Тому у нас черги та ажіотаж не такий вже великий. Більшість людей живе від зарплати до зарплати, від пенсії до пенсії.

До речі, помітно заметушились військові з районного військкомату. Мабуть, у декого з офіцерів на рахунках в "Приватбанку" залишились чималі кошти за більше ніж два роки накопичення, бо саме "Приватбанк" платив зарплату військовим... Тим більше, що новини із зони АТО надходять невтішні. Кажуть, що там не вистачає кадрів і планується поповнити їх працівниками військкоматів. І тому зароблені кошти їм доведеться відробляти вже на лінії розмежування... А дехто з них поспішає відвідати нотаріусів, щоб залишити заповіт...


Публікації

В БІЛОКУРАКИНЕ ВІДСВЯТКУВАЛИ ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ ТА ВІДКРИЛИ НОВОРІЧНУ ЯЛИНКУ

Новорічна ялинка в Білокуракине, фото, 19 грудня 2016 року

19 грудня в Білокуракине відбулось офіційне відкриття Новорічної ялинки на центральній площі селища. Після казки-вистави в РБК, що відбулась за участі вихованців дитячого будинку творчості, дітвора та дорослі висипали на вулицю, де їх вже чекала святкова Новорічна ялинка, що яскраво сяяла різнокольоровими барвами, радуючи малечу.

Дітвору та їх батьків привітали зі святом мер селища і голова Білокуракинської громади Сірик С.І. та благочинний Білокуракинського округу Сіверодонецької єпархії архімандрит Володимир. При цьому Сергій Іванович Сірик пообіцяв не жаліти ні грошей, ні своїх зусиль на те, щоб Новорічні свята пройшли з успіхом і радісно для дітей, побажав усім білокуракинцям миру, достатку та кохання.

Потім до малечі вибігли казкові герої Маша та Ведмідь, які продовжили розважати дітей. Вони покликали на свято Святого Миколая, разом з яким і запалили на центральній площі селища Новорічну ялинку, яка відразу засяяла яскравими вогнями. Маша та Ведмідь зібрали дітей у величезне коло біля Новорічної ялинки і влаштували веселі танці. Малеча, до якої приєднались і дорослі, радісно танцювала танок маленьких каченят, ламбаду. Всі разом співали пісеньку про ялинку, потім водили Новорічний хоровод навколо ялинки. Наприкінці веселих танців Святий Миколай разом з Машою та Ведмедьом кожному, хто приймав активну участь у веселих розвагах біля Новорічної ялинки, подарували цукерки. Крім білокуракинської дітвори участь у святі приймали також діти із деяких сіл Білокуракинського району. Маша та Ведмідь побажали всім веселих свят і запросили всіх до себе в сніжний ліс, на пиріжки та гарячий чай...


Публікації

ЗВЕРНЕННЯ ВЧИТЕЛІВ ШКОЛИ (невідомої) до голови РДА Іванюченка С.І.

Шановний Сергію Івановичу!

Будь ласка, дозвольте до Вас звернутися у мережі інтернет, адже це найшвидший спосіб зв’язку.

У нас зовсім коротеньке питання, проте дуже важливе.

Напередодні 2017 року Вам, як Голові РДА,чи не найкраще знати, яка ситуація з фінансуванням шкіл на нас чекає у наступному році? Лише від Вас ми сподіваємося почути правду. Нам повідомили, що діє мораторій на закриття сільських шкіл, поки у бюджеті є кошти на наше фінансування. У зв’язку з цим Міністерство освіти і надалі розглядає питання щодо реорганізації шкіл у сільській місцевості . Мова вже не йде про Коноплянівську школу. Не дивно, що її закрили, адже такий порядок. Все за законом і це ми розуміємо. Але яка школа (чи може навіть школи) може бути наступною? Запитуємо заздалегідь, адже знайти нову роботу в нашому віці – це велика проблема.


Публікації

БІЛОКУРАКИНСЬКА КРАСУНЯ – «ЮНА МІС ВСЕСВІТ»

Юна Міс Всесвіт Катя Дроздова із селища Білокуракине Луганської області, 2016 рік

У м. Київ («Український дім») відбувся конкурс краси і таланту «White Princess Of The Universe» «Юна Міс Всесвіт», у якому брала участь наша землячка Катя Дроздова. Ідея даного конкурсу – показати красу, талант, інтелект дітей, відобразити етичні і естетичні надбання народів світу різних країн у дитячій творчості. Учасники пізнали світову культуру, її багатогранність та велику цінність. Головні титули, за які боролися дівчатка: «Біла Князівна Всесвіту», «Юна Князівна Всесвіту», «Юна Міс Всесвіт». Катя боролася за титул «Юна Міс Всесвіт». Головін етапи змагань конкурсу при цьому були такі: розповідь про свою дипломну місію у будь-яку країну (Катя розповідала про Лондон – Великобританія); показ мод: бальне дефіле, показ авангардного костюму; показ дитячих дизайнерських костюмів тощо.

Оцінювало талановитих дівчат журі у складі послів Польщі, Грузії, Франції в Україні, директора міжнародного конгрес-центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» Ю.І.Стельмащук, автора проекту О.М.Меркулової та народної артистки України, керівника центру дитячих організацій України Л.Т.Сідошенко (голова журі). Всі учасниці показали свої найкращі здібності та вміння у всіх напрямках конкурсу. Вони вражали своїми номерами присутніх. Радості прихильників не було меж, коли оголосили переможців та призерів. Так, перемогу і титул «Юна Міс Всесвіт» здобула наша красуня, землячка Катя Дроздова. Високоповажне журі вручило їй диплом, цінні подарунки і, звичайно ж, корону. У наступному році вона буде захищати цю корону та боротися за «Гран-прі». Білокуракинщина пишається Катериною Дроздовою та вітає з перемогою! Тож хотілося б побажати їй попереду нових здобутків та блискучих перемог!


Публікації

ТВОРЧИЙ ВЕЧІР ЗЕЛЕНСЬКОЇ ЛЮДМИЛИ ІВАНІВНИ В КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

16 грудня в Білокуракинському районному краєзнавчому музеї відбувся творчій вечір Зеленської Людмили Іванівни. Вона презентувала свою другу книгу «Самоцветы», а також виставку своїх творчих робіт – картин та рукодільних виробів.

На вечорі були присутні майже 30 людей: місцеві літератори, друзі, колеги. Всі вони вітали Людмилу Іванівну з виходом чергової книги, висловлювали побажання та відгуки про її творчість, задавали питання, ділились враженнями. Присутній на творчому вечорі заслужений журналіст України Коваль М.А. дав широку рецензію на книгу Зеленської Л.І., охарактеризував її творчі доробки дуже позитивно, зачитав кілька віршів, схвально відгукнувся щодо її художнього таланту. Також свої думки та побажання висловили інші присутні: Білянська Н.В., Заїка Л.Т., Ликова О.А., Христенко Н.І., Гусік К.І., Наумов В.О., Сухоплещенко Е.В. та інші. Виставку картин відвідав і відомий сватівський художник Сергій Мицик, який досить схвально охарактеризував картини Людмили Іванівни Зеленської як художника-любителя.

Директор Білокуракинської районної бібліотеки Заїченко Л.М. вручила Зеленській Л.І. від себе та керівництва районного відділу культури Подяку за співпрацю і творчій вклад в розвиток культури Білокуракинщини.

Наприкінці зустрічі Людмила Іванівна подякувала працівникам районного краєзнавчого музею Ситник В.С. та Чайці О.О., які допомогли їй організувати цей творчий вечір і виставку картин в музеї, а також працівникам районної бібліотеки за допомогу у виданні книги, всім гостям та друзям, колегам літератором, а також подарувала всім деякі свої рукодільні вироби. Як оголосила співробітник музею Чайка О.О. цим творчим вечором розпочинаються Новорічні і Різдвяні свята та виставки, що будуть тривати в краєзнавчому музеї аж до Водохреща - 19 січня, на які і запрошуються всі присутні.

Білокуракинський портал

творчій вечір, Людмила Іванівна Зеленська, поетеса, художниця, картини, вірші, твори, поезія, поетичні, музей, краєзнавчий, ситник, чайка, поети, українські, книга, видала, коваль, стихи, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, архив архів білокуракинський портал


Публікації

ПРО ВИБУХИ В ЦЕНТРІ БІЛОКУРАКИНЕ

Перед Новим роком в Білокуракине почали продавати петарди. Деякі школярі їх купують і вже час від часу використовують. Бачив, як ввечері, коли вже на вулиці темно і люди йшли з роботи, два одоридла з 10 класу, ховаючись поміж ялинками, підпалювали і кидали такі петарди людям під ноги - в основному жінкам, а коли петарда вибухала, а людина з переліку хапалася за серце, ці два долбоюноши тікали з реготом і знову ховались десь за деревами, вичікуючи наступну жертву. В чому сенс таких розваг - важко зрозуміти нормальній людині. Але ідіотів, нажаль, вистачає. І будь-які спроби пояснити їм, що так не можна робити, безрезультатні. Батькам пофіг, вчителям - тим більше. А торгашам, що продають такі петарди - головне вигода. А те, що від вибуху петарди може постраждати невинна людина - чи то жінка, чи то дитина, чи просто якийсь перехожий, який ні про що не здогадується і раптом отримує вибух біля своїх ніг - це нікого не хвилює... Мабуть, не до всіх ще війна дійшла...

Глас Народу

вибухи, в центрі, петарди, юнаки, діти, розваги, вибухають, гранати, війна, серце, людина, похилого віку, пенсіонери, старі, дитина, бізнес, вигода, салют, війна, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, архив архів білокуракинський портал


Новини

В СЕЛІ ШУЛЬГІНКА ВІДКРИТО МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ БІЙЦЮ БАТАЛЬЙОНУ "АЙДАР" ЮРІЮ ПОЛЄНО

Меморіальна дошка бійцю батальйону Айдар Юрію Полєно в селі Шульгінка Старобільського району

14 грудня 2016 року в селі Шульгінка Старобільського району в сільській школі було відкрито меморіальну дошку Полєно Юрію Вікторовичу (позивний "Ока"), бійцю-добровольцю батальйону "Айдар", який героїчно загинув в бою за незалежність і територіальну цілісність України біля с.Сміле Слов'яносербського району Луганської області. На урочистому відкритті меморіальної дошки були присутні більше сотні людей, жителів села Шульгінка, Старобільського та Білокуракинського районів, бійці добровольчого батальйону "Айдар", вчителі та учні школи, в якій навчався Юрій Полєно.

Зі словами до присутніх звернулись бійці-побратими Юрія, батько, перша вчителька, голова сільської ради, волонтери. Боєць з батальйону "Айдар" Руслан, який був поруч з Юрієм під час останнього бою розповів про те, як загинув Юрій, згадав різні моменти спільної служби, про жахіття, які їм довелось перенести.

Батько Юрія, Віктор Степанович Полєно, який працює суддею Білокуракинського районного суду, також розповів про свого сина, згадав, як той самостійно вирішив добровольцем піти захищати Україну вже в перші дні російської агресії і захопленні української території.

Пам'ять про справжнього патріота України Юрія Полєно буде жити вічно.

Могила бійця батальйону Айдар Юрія Полєно в селі Шульгінка Старобільського району Могила бійця батальйону Айдар Юрія Полєно в селі Шульгінка Старобільського району

Новини

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПРИГОВОРИВ ГРОМАДЯНИНА РОСІЇ НА 12 РОКІВ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ЗА ТЕ, ЩО ТОЙ ВОЮВАВ НА ДОНБАСІ

Громадянина Російської Федерації, який воював на Донбасі проти українських військових, засудили на 12 років позбавлення волі. Про це повідомили в прес-службі Генпрокуратури України. Слідство довело, що росіянин, отримавши в складі Збройних Сил Російської Федерації навички ведення бойових дій в Чечні, в грудні 2014 року прибув в Україну, де вступив в незаконне збройне формування «Батальон территориальной обороны Казачьей национальной гвардии Всевеликого войска Донского» терористичної організації «ЛНР». Вироком Білокуракинського районного суду Луганської області від 13 грудня чоловік визнаний винним за ч.2 ст.28, ч.2 ст.437 ( «Ведення агресивної війни за попередньою змовою осіб») і ч.1 ст.258-3 ( «Участь в терористичній організації ») КК України. Його засудили до 12 років позбавлення волі.


Публікації

СУПЕРМІСЯЦЬ В НІЧ НА 14 ГРУДНЯ ЗАТЬМАРИТЬ НАЙКРАСИВІШИЙ ЗОРЕПАД 2016 РОКУ

Щорічно, з 4 по 17 грудня, на нічному небі спостерігається один з найбагатших потоків північної півкулі - Гемініди. У цей час Земля проходить через рій дрібних частинок, викинутих в космос астероїдом Фаетон. Потік летить не назустріч планеті, а наздоганяє її, тому швидкість метеорів невисока.

14 грудня пік активності максимум гемінідів доведеться на 4.00 за Києвом, в цей час очікується падіння до 120 метеорів на годину. Але Місяць у цю ніч буде на найближчій відстані від Землі і о 4.06 годині увійде в фазу повного місяця. У світлі третього в цьому році супермісяця при безхмарній погоді можна буде побачити тільки найяскравіші метеори.

Відкритий в 1983 році об'єкт 3200 Фаетон не є кометою, так як у нього немає хвоста. Астрономи відносять його до проміжних об'єктів, які представляють собою щось середнє між астероїдами і кометами. Орбіта Фаетона дуже витягнута, що дозволяє йому при русі навколо Сонця перетинати орбіти всіх чотирьох планет земної групи від Меркурія (Венера, Земля) до Марса. При цьому він підходить до світила ближче будь-якого відомого астероїда, тому отримав назву на честь героя грецького міфу про сина бога Сонця Геліоса.

Дослідження метеорного потоку показали, що вік його частинок близько 1000 років. Тобто, якщо Фаетон був кометою, то за 1000 років вона зробила багато обертів навколо Сонця, через що лід з її ядра випарувався і хвоста у комети не стало, від ядра залишився тільки кам'яний остов.

Гемініди - це красивий метеорний потік-гігант, що перевершує за кількістю "падаючих зірок" всю решту метеорних потоків, включаючи серпневі Персеїди.


Публікації

ПРО ЛІС, ЗАЛІЗНУ РУДУ ТА ВУГІЛЛЯ АБО КОМУ ВИГІДНА ВІЙНА В УКРАЇНІ

Кажуть, що однією із умов Путіна при переговорах з Порошенком була така, щоб в Україні якомога більше вирубували лісів і вивозили деревину або в Європу, або в Росію. Причина - щоб українські вояки не могли ховатися в лісах як партизани. Бо саме в лісах найлегше сховатись і робити обстріли відкритих територій. І, судячи по тому, як у нас почали вирубувати ліси і вивозити деревину, Порошенко добре виконує цю умову. Особливо почали вирубувати ті ліси, які найстаріші і найбільші за площею. Бо маленькі лісосмуги та насадження мало ефективні для схованок та криївок.

Вирубують ліси і в Білокуракинському районі. Старі лісники кажуть, що за останні два роки в нашому районі було вирубано лісу більше, аніж за попередні 10 років. Схожа ситуація і в сусідніх районах Луганської області - Старобільському, Сватівському, Новопсковському, Троїцькому та ін. Багато рубають ліс і під Сіверодонецьком та Кремінною. Частина його йде в зону АТО. Але це скоріше лише привід, для замилювання очей. Насправді, ліс вивозиться в бік Росії або навіть лугандонії (ЛНР/ДНР) через зону розмежування. Гроші за ліс, звісно, осідають в кишенях різного рівня чиновників та місцевих ділків.

Схожа ситуація і в західних областях України, а враховуючи, що там ліси набагато більші за площею, аніж на сході, і деревина там має більшу ціну, бо вивозиться в європейські країни, то і масштаби вирубки там ще більші.

Якщо раніше ліс у нас возили навіть залізницею, то зараз ці перевезення здійснюються вантажними автівками, відповідно, автомобільними дорогами. Саме тому багато автодоріг пететворились в звичайний напрям руху, бо асфальтового покриття або немає зовсім (як на трасі Сватово-Білокуракине), або воно сильно пошкоджене чи присутнє лише на окремих ділянках. Буквально за останні два роки дорога з Білокуракиного на Новопсков також перетворилась із більш-менш нормальної в схожу на сватівську. Так само і на старобільському напрямку, хоча на ділянці села Підгорівка (Старобільського району) дорогу поступово почали ремонтувати. Ремонт вже восени затіяли також на трасі Старобільськ-Сватове. Влітку сиділи чекали, а коли пішли дощі та почались морози - стали класти нове асфальтове покриття. Як довго воно протримається, не важко здогадатись...

Крім лісу, автошляхами щосезону везуть, звісно, і врожай зернових. Вантажні фури часто перевантажені і рухаються дуже повільно. Але дорожнє покриття поступово руйнується.

Ще досить цікава інформація для роздумів білокуракинців і всіх жителів Луганщини. Час від часу білокуракинці чують і бачуть, як залізницею, що проходить в т.ч. через Білокуракинський район, їздять потяги з товарними вагонами. Найчастіше вагони завантажені вугіллям, іноді це буває українська військова техніка (танки, БТР, БМП, гаубиці та ін.). Такі потяги, як правило, переміщуються вночі, коли темно і нічого не видно. Але є ще один цікавий факт: залізницею переміщуються товарні потяги, завантажені (ви не повірите!) залізною рудою. Такі потяги рухаються досить повільно, бо руда важка. В самих товарних вагонах вона завантажена менше, ніж на половину і тому нікому не видно, що це руда. Йде вона з Росії (Бєлгородської області) в бік окупованої території Луганщини (ЛНР) на Алчевський металургійний комбінат, де і використовується. Ділянка залізниця від Станиці Луганської до самого Луганська – не працює, тому потяги ходять в обхід Луганська через іншу гілку залізниці (через Лутугіно). Далі потяг рухається в бік Дебальцевого, Горлівки, де завантажується місцевим донецьким вугіллям, проходить лінію розмежування і через Попасну рухається в Лисичанськ, Кремінну, Сватове і далі на Куп’янськ (Харківська область), проходить російсько-український кордон і приїздить у Валуйки Бєлгородської області Росії. Вже звідти потяг повертається в Луганську область через Лантратівку (Троїцький район), або з вугіллям (для ТЕС в м. Щастя), або з залізною рудою (для Алчевського меткомбінату).

Таким чином, Росія постачає сировину для Алчевського металургійного комбінату, на якому використовується російська залізна руда та місцеве донецьке вугілля. Не важко здогадатись, що все це – за домовленістю між Путіним та Порошенком. Хтось воює, а хтось робить бізнес, заробляючи чималенькі гроші.

І неважливо, що майже щодня в зоні АТО гинуть українські солдати. І неважливо, що в буферній зоні між двох вогнів є населенні пункти, де живуть мирні люди, які страждають від постійних обстрілів. І неважливо, що одні зубожіють, а інші заробляють мільйони…

Комусь це дуже вигідно. А поки це буде вигідно, доти війна в Україні триватиме й далі…

Глас Народу

путин, хуйло, птн, хло, пнх, залізниця, гілка, вугілля, залізна руда, торгівля, лугандонія, війна, росія, Україна, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 12 грудня 2016 року, архив архів білокуракинський портал


Поезія, гумореска

ПРИГОДИ НА КУРОРТАХ ВІННІПУХА З КОЗОЮ (гумореска)

То ви чули, то чи ні?
З Вінніпухом горе –
Він з русалкою одною
Покохавсь на морі…
Роздивився – не русалка,
Коза з нотконторки,
Запросила в Вінніпуха
Чорну шубу з норки!
А на криві й тонкі ноги –
Чоботи із кожі,
Щоб подобались вони
Пузаню-вельможі.
Тоді «цицник» запросила
З чорного велюру,
Тоді плавки щоб купив
На худу фігуру!
На останок Коза каже:
«Нічого хитрити,
За любов потрібно, Вінні,
Сповна заплатити!»
Дома жінка жде – Вівця,
Чоловіка-удальця…
Тут дзвінок її подруги:
«Він з Козою їзде вдруге,
А тепер твій удалець
Почухрав у Трускавець,
Тож чекай його, подруже,
Без штанів і без яєць,
Бо твій Віня гулькуватий,
Так казала Мавпа-мати,
Осли називають – «чайник»,
Серед них він є начальник».
«Не хвилюйсь, – Коза гидота, –
Мовила зозуля, –
Бо Осла любить не буде
Лань або Козуля!»

Автори: Лев і Їжачок,
11.12.2016 року, смт Білокуракине

За матеріалами спільноти: Вільна Білокуракинщина

їжачок, віні-пух, русалка, гумореска, кохалися, на морі, дружина, яєць, мавпа, мати, зозуля, юмореска, лев, курорти, вірш, кузьмич, стих, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, архив архів білокуракинський портал


Публікації

ПРО СЛУЖБУ В ЗОНІ АТО ТА ЗАРПЛАТУ В БІЛОКУРАКИНСЬКОМУ ВІЙСЬККОМАТІ

В грудні із зони АТО додому повернулось багато солдат-контрактників із Білокуракинщини. Більшість із них підписували контракт на 6 місяців служби. І зараз їм дали відпустку на 10 днів. Багато чого цікавого розповідають ці солдати про свою службу в зоні АТО безпосередньо на лінії розмежування. Про те, що там тривають майже постійні обстріли і немає ніякого перемир'я - це зрозуміло. Але є ще інші проблеми, про які вони не можуть мовчати. Наприклад, й досі є проблеми із забеспеченням одежою та зброєю. Часто бувають і непорозуміння між солдатами або командирами та підлеглими. Із-за чого виникають конфлікти та суперечки. Іноді ці конфлікти переростають в бійки та розборки навіть із застосуванням вогнепальної зброї. Іноді із плачевним наслідками. Часто після вживання алкогольних напоїв.

Один солдат розповів мені, як в нього була суперечка з одним із бійців свого підрозділу на тему: в чому різниця між ними, українськими солдатами, та найманцями зі сторони сепарів? Бо, на його думку, і ті, і інші є найманцями і воюють за гроші. В зоні АТО, як він запевняє, вже немає бійців, які пришли туди воювати за покликом серця на почуттях патріотизму. Всі, хто воював там на початку війни із метою захисту Батьківщини, вже або демобілізувались, або просто не стали заключати чи продовжувати контракт на військову службу і повернулись до цивільного життя. Можливо, хтось із них ще й залишився воювати, але таких одиниці.

Інший вояк, який теж приїхав додому у відпустку, розповів, як в його бригаді один молодий солдат дуже просився додому у відпустку. Але із-за якогось конфлікту із командирами (яких завжди більше, аніж підлеглих) його не хотіли відпускати. В результаті він вчинив неправомірні дії, навіть погрожував зброєю офіцерам. Після чого виник конфлікт і його пристрелили свої ж... Батькам же відправили його тіло для поховання, без будь-яких почестей та зайвих пояснень. Як саме його оформили, чи то як загиблого під час бойових дій, чи то як загиблого від нещасного випадку, невідомо... Але батьки залишились без сина. І ніхто не поніс за фактичне вбивство жодного покарання. Все можна списати на війну.

Про численні порушення в самих частинах, навіть у військоматах при оформленні солдат-контрактників взагалі годі й говорити. Як приклад достатньо привести наш Білокуракинсько-Троїцький об'єднаний військовий комісаріат, перший воєнком якого на початку АТО був взагалі схоплений на хабарі і засуджений до позбавлення волі. Хоча не всі білокуракинці знають, що він потрапив під амністію за так званим законом Савченко і його вже давно відпустили на волю. Нинішній же воєнком Острогляд, будучі на початку свого призначення майором, вже став підполковником, відповідно, отримавши і вище звання, і посаду - з тимчасово виконуючого обов'язки, став воєнкомом. До речі, до призначення його воєнкомом, офіційний дохід у т.в.о. воєнкома складався із кількох складових - зарплати т.в.о. воєнкома, пенсії військового та зарплати службовця військкомату. І це не рахуючи неофіційних доходів. Плюс до зарплати зараз всі офіцери і солдати районного військкомату отримують ще і так звані АТОшні виплати, тому що наш Білокуракинський район також входить в зону АТО, хоча більшість солдат і офіцерів із військкомату навіть не були на лінії розмежування і не приймали участі в бойових діях.

Кажуть, що з Нового року зарплату військовим піднімуть ще на 10%. Тобто, для солдат це підвищення складе близько 1 тис. грн. Як каже мій знайомий, що приїхав у відпустку із зони АТО, раніше він пив лише самогон, а тепер може дозволити собі пити горілку чи навіть коньяк, куплені в магазині.

Ось такі висновки...

Глас Народу

районний, військкомат, военкомат, солдати, военком, острогляд, лугандон, дохід, зарплата, офіцери, ато, війна, пити горілку, самогон, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, грудня 2016 року, архив архів білокуракинський портал


Публікації

ХТО ЇЗДИТЬ НА КУРОРТИ ТА ХОДИТЬ НА ЛІКАРНЯНИЙ

Кажуть, що голова райдержадміністрації Іванюченко нещодавно з'їздив на курорти в українські Карпати, лікував там свої нерви та психіку, пив трускавецьку мінеральну водичку та приймав процедури. Їздив без дружини. Але за чутками, все ж таки був він там не сам, а з однією молодицею із Білокуракине, яку в райцентрі добре знають, як приватного нотаріуса. Але, полікувавшись на курортах, він приїхав додому і майже відразу пішов на лікарняний, бо прихватило, кажуть, у нього серце. Невідомо, чи то курорти боком вийшли (бо віагру приймав, без якої вже ніяк не обходиться), чи то справи на роботі пішли шкереберть у зв'язку із подіями в Білокуракинській районній лікарні. Не дарма ж і головний лікар Данилко раптом кудись зник, потім начебто з'явився, і на робочому місці то є, то немає... То наркотиками торгували, то квартири придбали за бюджетний кошт лікарям без дотримання законних процедур та вимог. Та ще й, за чутками, хтось комусь хабаря давав за ті самі квартири, чи то Іванюченку, чи то Данилку, чи то Бондаренку Але ж не дарма всі чомусь захворіли та пішли на лікарняний. СБУшники в РДА з'являються ледь не щодня, весь час мозолять очі. А районні керівники та лікарі хапаються за серце... Веселий буде Новий рік, мабуть...

Глас Народу

іванюченко, голова рда, їздить на курорти, відпочиває, хабарі, з молодицею, лікарняний, приватний нотаріус, лікарня, квартири, данилко, головний лікар, Белокуракинский портал, 11 грудня 2016 року, архив архів білокуракинський портал


Публікації

СХОДИВ НА БАЗАР...

Сходив сьогодні на базар... Сука, хоч плач! Ціни, здається, ростуть не щодня, а щогодини. Вранці були одні, а після обіду вже інші. Масло - 130 гривасов за кг!!!! Ви чо бля, зовсім з глузду з'їхали?!! Спред 80 грн. кг.!!! А солодощі, печиво, цукерки?!! Цікаво, це ще хтось купує? А скоро ж Новий рік. Яблука - і ті коштують як наче вони із Америки летіли до нас літаком бізнес-класом. Про тропічні фрукти я взагалі мовчу... Оце бля.. підняли мінімальну зарплату називається!.. Хоча, вірніше, пообіцяли тільки підняти... Зато ціни вже підняли...

Цікаво, скільки зараз коштує АК?..


Публікації

ПРО МІНІМАЛЬНУ ЗАРПЛАТУ ТА ЗАРПЛАТУ ДЕПУТАТІВ

Думаєте, що депутати проголосували за підвищення мінімальної зарплати з 1 січня до 3200 грн. заради людей? Ага, щас! На людей їм начхати. Вони в першу чергу потурбувались про себе! Бо зарплата депутатів, на відміну від простих людей, вимірюється не просто в гривнях, а ще і в мінімальних зарплатах. Бо зарплата рядового депутата (який не є головою комітету чи керівником фракції) складає 25 мінімальних зарплат, що з 1 січня буде дорівнювати 25х3200грн. = 80 тис. грн. А зарплата голови Верховної Ради (А.Парубія) складає 30 мінімальних зарплат, або 30х3200 грн. = 96 тис. грн. Нічого так зарплата, еге ж? А ви радійте своїй мінімальній зарплаті в 3200 грн. і цінам, що ростуть кожен день...


Білокуракинський анекдот

Білокуракинський анекдот. Про сосну (Новорічний)

Білокуракине. П'ятниця. Базарний день. Біля продуктового ринку неподалік перехрестя стоїть вантажний автомобіль місцевого лісництва, з якого продають новорічні ялинки та сосенки. Двоє чоловіків пропонують людям купити новорічне дерево. До них підходить молода дівчина-білявка і запитує:

- А скільки у вас коштує оця ялинка? - і показує на чималеньку ялинку.

- Ця - 200 грн. - відповідає один із чоловіків.

- Ого!.. - дивується білявка. - А оця почом? - знову запитує вона і показує на деревце меншого розміру.

- А ця - 150 грн.

- Ого!.. Та ні... Дорого! - морщиться білявка і проходить далі, дивлячись на невеличкі сосенки.

Чоловік у відповідь лише знизує плечима.

- А якщо сосну? - знову запитує дівчина-білявка.

- Ну-у... - розпливається в широкій усмішці чоловік. - Якщо соснеш, то я тобі і безплатно віддам!..


Білокуракинський анекдот

Білокуракинський анекдот. Острогляд та крокодил

Вирішив якось Білокуракинський воєнком Острогляд, як істинний рибалка-любитель, разом зі своїми собутильниками поїхати на зимову риболовлю на кураківське водосховище. Приїздять, сідають на узбережжі, випивають по чарці, закусюють. Потім згадують, що треба ж ловити рибу! Йдуть на кригу, роблять лунки, починають рибалити... Проходить година. Риба не клює. Хильнули ще по чарці. Знову сидять рибалять... Знову нічого не клює... Ще хильнули по третій... Аж раптом із лунки винирює зелений крокодил і питає в Острогляда:

- Що, товариш майор, не клює?

- Ні, с.ка, не клює!.. - відповідає воєнком.

- Так може краще скупаєтесь?


Публікації

ПРО ПОРУШЕННЯ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ В БІЛОКУРАКИНСЬКО-ТРОЇЦЬКОМУ ВІЙСЬККОМАТІ

В Білокуракинському районному військкоматі обіцяють притягнути до кримінальної відповідальності колишнього працівника військкомату, який в мережі Інтернет начебто розповсюджує компрометуючу інформацію про військкомат та його працівників. Зокрема, наводить факти підробки документів призовників та контрактників, надає інформацію про зловживання в роботі та корупцію керівництва військкомату.

Особисто капітан Пономаренко В.М. (який є заступником воєнкома) пообіцяв посадити за грати того, хто публікую таку інформацію в Інтернеті. А якщо не вийде його посадити - тоді просто набити йому пику!

Треба зауважити, що якоїсь секретної, забороненої та конфіденційної або іншої інформації, яка б містила військову таємницю, в мережі не розповсюджується. Ця інформація лише показує порушення та неправомірність дій деяких працівників військкомату, зловживання службовим положенням та іншу незаконну діяльність.

Мета цих публікацій - надати правдиву інформацію про діяльність керівництва Білокуракинсько-Троїцького ОРВК як населенню Білокуракинщини, так і правоохоронним органам, прокуратурі та СБУ.

Хотілось би звернути увагу правоохоронних органів та прокуратури на те, що погрози та обвинувачення з боку працівників районного військкомату на адресу колишнього працівника С. набули систематичного характеру. Також в мережі Інтернет з фейкових (підробних) сторінок соц.мереж розповсюджується брехлива інформацію про оголошення в розшук колишнього працівника військкомату, хоча офіційно така інформація не підтверджується.

Глас Народу

военкомат, білокуракинсько-троїцький об'єднаний військкомат, воєнком, військкомат, пономаренко, острогляд, кострицький, солдати, підробка документів, інформація, розшук, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, грудня 2016 року, архив архів білокуракинський портал


Публікації

1-ГРУДНЯ. ЯК ЦЕ БУЛО... (Уривок з роману «РОЗРИВ»)

Це зараз я можу з гордістю і на весь голос заявити, що особисто знайомий з людьми, які першого грудня першими кинули коктейлі Молотова на Банковій. Страшні радикали від мистецтва Олексій Шемотюк — архітектор-дизайнер і Генадій Титов — скульптор. Саме вони в буквальному сенсі цього слова запалили вогонь подій, які згодом нарекли Революцією Гідності.

Обидва мають вищу освіту, дітей, високооплачувану роботу та можливість подорожувати світом. І коли питають: що спонукало їх вдягати шоломи, респіратори, готувати запальну суміш і пертися під кулі та світло-шумові гранати «Беркуту», відповідають приблизно наступне: «Можливо, це бажання помститися за побитих студентів. Можливо, почуття власної гідності, а може то була природна реакція на брехню уряду, коли всі ми відчули себе ошуканими, через непідписання угоди про асоціацію з Євросоюзом. А, можливо, просто заїбала окупаційна промосковська зажрана влада».

Варіантів відповідей у кожного може бути безліч, бо кожен із тих, хто виходив на Майдан, хто боровся і бився, хто різав бутерброди, хто танцював і співав гімн, або просто перед телевізором співчував йому, кожен мав свою відповідь на питання — чому і для чого він це робив. А от війна була у кожного своя.

— Чого ж ви не кинули коктейлі прямо у силовиків?

— Бо перед нами стояв не «Беркут», а звичайні строковики-вевешники. До того ж ми не ставили собі за мету палити людей. Просто хотіли показати владі готовність до спротиву. Набридло бути мовчазним бидлом!

Пунктом збору нашої мистецької боївки було призначено парк імені Шевченка. Але розуміючи, що в парку буде купа народу, ми домовилися зустрітися навпроти центрального входу університету. Зібралося десятка півтора творчого люду, який з перших днів активно включився у боротьбу і кого зазвичай називали «провокаторами» та «екстремістами».

Вже 22 листопада Сем та Манекен намалювали перші «люті гасла» типу «Овощ созрєл. Пора убірать», «Нація за люстрацію», «Місце упирів у казках, а не у владі» і таке інше. Весь наступний час від другої половини дня аж до глибокої ночі ми стовбичили на Майданы біля пам’ятника засновникам Києва.

Першого грудня Семесюк зробив чорний, цілком анархічний прапор з надписом «Воля або на хуй!» і вийшов з ним на марш мільйонів.

— Тебе поб’ють! — зауважив я.

— Хто?

— Твої улюблені аграрії, яких повно. Оно подивись! — прямо за нашими спинами біля автобусу «Останньої барикади» лаштували колонну прибульці з Коломиї.

— Та пішли вони на х*й! Я у своєму місті й на своїй землі!

Але аграрії виявилися пильними і суворими. Як тільки ми поринули у народну ріку, що стікала бульваром Шевченка до Бесарабки, буряковоморді дядьки з колони Стрий–Жидачів–Червоноград налетіли на художника з криками:

— Знімай цю капость! Знімай, сука, ми тобі сказали,бо зараз пику натовчемо!

— Якого хуя?! — намагався відбитися від них Сем, але вони, ухопивши його за вудку, намагалися той прапор відібрати.

— В чому справа? — орудуючи ліктями, я почав пробиватися Сему на допомогу.

— Провокатора затримали! — гордо озвалися дядьки. — О, а ми вас впізнали, ви той з телевізора…

— Ніякий він не провокатор.

— А що за прапор незрозумілий?

— Український анархічний прапор.

— А якого хєра там слово «хуй»?

— Це народний креатив.

— Не треба нам таких прапорів. Ми мирна хода!

— От бачиш, Іване, не треба народу таких прапорів і такого креативу. Давай, згортайся і пішли собі далі тихо! Все, хлопці, інцидент вичерпано! Слава Україні!

— Героям Слава!

Після цієї пригоди ми вирішили вибиратися з натовпу і діставатися Майдану самотужки, бо людська ріка — страшна річ. Тебе несе і несе, і нічого не можна вдіяти. Неприємне відчуття безпорадності мене особисто не надихало. А, не дай боже, паніка? Ні, нам треба жити, щоб побачити кінець російської імперії. А потім можна і на небеса.

Проминувши парк навскоси, ми спустилися на площу Толстого, звідти рушили на Бесарабку, де через верхню дорогу, що вела повз кінотеатр «Дружба», пересікаючи Лютеранську через Заньковецької, вибралися до Жовтневого палацу і зайняли чудову, зручну для будь-яких маневрів позицію на оглядовому майданчику.

Вже близько першої дня, коли на Майдані виступав Любомир Гузар, з боку Банкової почувся потужний вибух.

— Бляха, що це?

До того моменту ми ніколи не чули вибухів світло-шумових гранат.

Відразу по тому на моєму мобільному висвітився телефон Сергія Пояркова, активіста автомайдану.

— Чувак, ти де?

— Біля Жовтневого!

— Дуй на Банкову, бо тут зараз щось буде. Корчинський пригнав грейдер.

Коли хвилин за десять ми з хлопцями опинилися на Банковій, підійти до лінії зіткнень було вже дуже важко. Фотокореспонденти гронами висли на воротах підворіть, на ліхтарях, намагаючись фільмувати те, що відбувалося на передовій.

З одного боку невпинне і безкрає людське море, а з іншого — грейдер, що насувається у бік міліцейського кордону. Летить перша шмат бруківки, час від часу вибухають поодинокі газові та світло-шумові гранати. Народ у паніці відступає. Газ несе вулицею, в горлі пече вогнем, очі ріже.

— Перцевий газ, — авторитетно каже хтось поруч.

Сашко Положинський намагається зупинити грейдер. Кричить:

— Не піддавайтеся на провокації!

Народ розлючений. Ніхто не розуміє, що відбувається.

Раптом біля входу до Спілки письменників з’являється Дмитро Корчинський, спираючись на паличку.

— Пане Дмитре, що з вами?

— Застудив сєдаліщний нерв.

— Що тут коїться?

— Та нічого не коїться, все нормально. Штурмуємо адміністрацію президента.

— Хто штурмує?

Він загадково усміхається і зникає у натовпі. Натомість серед мітингувальників з’являється Порошенко, якого з Майдану делегували залагодити ситуацію. У супроводі охорони пре убік грейдера: «Не піддавайтеся на провокації!» Але народне не слухає. Гамір. Вигуки: «Геть запроданців! Ганьба! Ганьба!» Порошенка стягують з грейдера.

До ВВешників, що формують першу лінію силовиків, раз у раз підбігають хлопці в балаклавах і намагаються вдарити їх дерев’яними кийками чи просто ногами. Кричать «Смерть беркутні!» ВВешники зчепившись руками, тримають лаву. За прозорими забралами шоломів — молоді налякані обличчя. На передову виставили солдатів-строковиків. Беркутня ховається за їхніми спинами.

Суцільне море шоломів розливається біля центрального входу до адміністрації президента. Там же — купа автозаків. Звідти раз у раз на передову вирушають зграйки покидьків у погонах, аби жбурнути у натовп світло-шумову чи газову гранату. Народ їх зустрічає бруківкою. Перекидають через голови строковиків, які волею командирів опинилися на передньому краї.

Це просто верх толерантності й організованості. О, великий український народе! О, велика українська саморганізована анархіє! Навіть в екстремальній ситуації, збуджені, налиті адреналіном вуличні воїни не втрачають холодного розуму і схильності до зважених дій. Ворог — то не просто людина у шоломі та міліцейському бойовому однострої. Ворог — то людина з шевроном «Беркут» на правому рукаві. Це той, хто позавчора вночі бив беззахисних студентів. У народу немає бажання пустити кров аби кому. Їм потрібні конкретні злочинці, що втілюють державний апарат насильства. І ця цілеспрямованість, це адресне бажання помсти, це розуміння ситуації — вражає! Кволі селюки-гречкосії, аморфна, занурена у свої айфони молодь, спита інтелігенція, цинічна буржуазія, розніжені митці, — раптом відчули присмак справжнього бою.

Тоді на Банковій народжувалася нова українська ідентичність, поставав новий герой. На Майдані за нашими спинами стояв мільйон народу і слухав промови вождів. Пасіонарії ж, ті, кого допіру вважали провокаторами і екстремістами, усі були тут. Це вже потім буде війна з Росією та наближення Третьої світової. Але каталізатором усіх тих світових геополітичних зрушень стали події на Банковій, де молода українська нація вперше показала зуби. І тоді ми всі в буквальному сенсі цього слова опинилися всередині підручника історії.

Гранати продовжують вибухати, газ несе вулицею. Стіни високих будинків утворюють луну, що в десятки разів підсилює звуковий ефект. Але народ, вже навчився присідати і прикривати обличчя хустками, серветками, шарфами. «Швидко усьому вчиться наш народ!» — з радістю констатую я цей факт, зайнявши вигідну спостережну позицію на парапеті паркану Спілки письменників. «Привіт, друже!» — махаю рукою знайомому фотографу Сашку Заклецькому, що раз у раз підбираючись до передової робить знімки в гущині бою.

Серед натовпу з’являється Кличко. «Не піддавайтеся на провокації!» — гукає у мегафон. Але все дарма. Керманичі не викликають довіри, заважають, дратують. Натовп їх витісняє.

Грейдер зупинено. Людей у спортивних шоломах і шоломах та балаклавах досить багато. У вікнах довколишніх будинків купи фотокореспондентів та телевізійних камер.

Беркутня кидає ще пару гранат. Хлопці у балаклавах активізуються і намагаються поцілити у них виламаним з бруківки камінням. На передову висувається отой знаменитий «скорпіон» — хлопець із металевим ланцюгом у руках, який починає гамселити по шоломах ВВешників.

— Провокатори! Провокатори! — чути в натовпі.

— Так їх! Мочи сук! — під’юджує хлопців народ.

Хлоп! Хлоп! — вибухають гранати. Натовп відступає.

— Присідайте! Присідайте!

Газ стелиться щільною хмарою, але внизу можна дихати.

— Дихайте крізь тканину…, краще змочити. Ось вода…

Хтось випорпує з рюкзаків пляшки з водою, хтось медичні маски, а хтось справжні респіратори. Якийсь молодий хлопець, замотавши обличчя зеленою арафаткою, вихоплює з кишені балончик із білою фарбою, підбігає до першої лінії зіткнення і розпилює фарбу прямо на прозорі забрала бійців. ВВешники збивають його з ніг і намагаються накрити чоботом. Отримавши потужний удар в голову, хлопець відповзає убік і зникає серед ніг протестувальників.

Футбольні фанати запалюють фаєр, кидають у бік ментів. Хтось такий самий фаєр кидає у підворіття, забране металевими ґратами, на яких висять фотокори. Підворіття освітлюється неземним, якимось пекельним полум’ям.

І раптом вогняні спалахи. Один! Другий! Коктейлі Молотова лягають просто під ноги правоохоронців! Натовп видихає: а-а-а! Оплески, крики «Пали гадів!»

Це перші коктейлі, які я бачу у своєму житті. Вони лягають на асфальт довгими помаранчевими пасмами, куряться чорною кіптявою. «Це війна!» — каже хтось поруч.

Ще близько пів години триває квола позиційна боротьба, а потім силовики наважуються на атаку. Ряди ВВешників розкриваються, випускаючи у натовп осатанілу від запаху крові кримську та донецьку беркутню. Люди падають на асфальт, хапаючись за розбиті голови, притискаючи до тулубів понівечені кінцівки. Когось вже тягнуть до автозаків. Журналістів і фотокорів луплять нарівні з усіма.

Я зістрибую з парапету, якось невдало підвертаю ногу, падаю на асфальт, хапаючись руками за повітря і чиїсь плечі, намагаюся підвестися, але хтось налітає на мене ззаду, перечіпляється і теж летить шкереберть. Я знову намагаюся звестися на ноги, стаю навпочіпки, але на спину навалюється важкий мішок з лівером та кістками і міцно притискає до землі. Кричить у вухо запахом легкого перегару: «Їбать-копать, це пиздець! Вставай, вставай!» Щока торкається асфальту. Він здається настільки гарячим, що я, наче обпечений, відсмикую голову і бачу пробігаючі повз зелені кросівки «Нью Беленс», а потім чорні масні солдатські берці.

— Сука, сука! — кричить хтось над вухом і мені прямо в обличчя бризкає тепла рідина.

Я рефлекторно протираю очі й долоня робиться червоною від крові. Озираюся. Наді мною, прикриваючись рукою напівсидить товстий чоловік у темно-синій куртці, намагаючись ногами відбитися від здоровезного беркутівця у якихось химерних, натертих до блиску казкових обладунках. Беркутівець гамселить його кийком по голові — все обличчя заюшене кров’ю, яка від ударів бризкає навсібіч.

У ту мить я втрачаю відчуття реальності, дивним чином перетворюючись на в’юнку ящірку, що з шаленою швидкістю перебираючи лапками біжить по асфальту, прослизаючи між ногами втікачів. Якийсь мент намагається дістати її кийком по спині, але ящірка увертається від удару, миттю здіймаючись на задні лапи.

— Стояти, сука! — беркутівець робить спробу ухопити ящірку за куртку, але в’юнке земноводне пригинається і, полишивши у руках силовика ніби той хвіст зимову шапку, робить футбольний фінт і, шкутильгаючи на одну ногу, чимдуж тікає у бік рятівної Інститутської, роззявивши рота від жаху і тваринного, дикого страху.

— У вас розбита голова! — якась молода дівчина простягає мені пачку вологих серветок, коли із натовпом втікачів ми опиняємося навпроти Жовтневого палацу.

— Дякую! — я беру серветки і помічаю, як трясуться в мене руки. Довго не можу ухопити пластикового язичка, аби відкрити отвір. Серце калатає десь у горлі.

— Давайте я.

Вона швидко відкриває пачку і дає мені серветки, якими я спершу відтираю від крові руки, а потім намагаюся протерти ними ж обличчя.

— Тримайте, свіжі. Або давайте краще я, — вона протирає мені лоба.

— А рани не видно.

— То не моя кров!

Близько четвертої Банкову зачищають остаточно.

В цей час на Майдані вже лаштують перші барикади. А ще кажуть, що мітингувальники захопили Київську Мерію та Будинок профспілок. Я продираюся крізь натовп до Бесарабки. Пішки йду на канал, аби провести прямий ефір, що стартує о шостій вечора.

Ввечері усюди транслюють новини: «Сутички на Банковій було спровоковано людьми Медведчука для того, щоб створити телевізійну картинку для московських журналістів. Саме вони били ВВешників, кидали шматки бруківки і коктейлі Молотова, а журналісти заздалегідь зайняли найвигідніші для зйомки місця».

Після ефіру опиняюся в «Бактерії», що вирує і гуде. Майже всі присутні були сьогодні на Банковій. Є побиті, є понівечені, як ото фотограф Заклецький — йому зламали ребра, роз’юшили обличчя та побили фотоапарат. Він зараз у лікарні. Гамір, дим, суперечки.

І тільки тихенько сидять у кутку потягуючи пиво Гєна Титов та Олексій Шемотюк, від яких надто підозріло тхне бензином.

Взято зі сторінки Антіна Мухарського

майдан, незалежності, вулиця банкова, євромайдан, початок, 1 грудня, антін мухарський, орест лютий, беркут, майданівці, війна, адміністрація президента, як все було, дмитро корчинський, штурм, сайт Белокуракино, роман розрив, коктейлі молотова, петарди, гранати, вибухівка, вогонь, пожежа, 1 грудня 2016 року, архив архів білокуракинський портал



<< Перейти на повний архів матеріалів по рокам >>


Події. ЛОТ (Луганське обласне телебачення). ВІДЕО за грудень 2016 року

грудень 2016 - Відеоматеріали в спільноті Білокуракинський портал на сайті ВКонтакте

програма події, телеканал ЛОТ, канал UA: Донбас, 12.2016 року, грудень, декабрь 2016 года, Луганське обласне телебачення, державне, репортаж, Білокуракине, Білокуракинський портал, сайт Белокуракино, відео, видео, вісті, вести, события недели, новини, новости, програма, юрій ромасюк, олена зверхановська


Перейти на канал програми Події. ЛОТ на сайті YouTube >>


Газета "Життя Білокуракинщини" (формат PDF) за грудень 2016 року

31.12.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №105-106

24.12.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №103-104

17.12.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №101-102

10.12.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №99-100

03.12.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №97-98


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

газета життя білокуракинщини, архів газети, за березень 2017 року, за март 2017 года, скачати, читати онлайн, формат pdf, весь архив, редактор, альона отрошко, чорнуха, Юлія Малюк, на сайті Білокуракине, Білокуракинський портал, сайт Белокуракино, на білокуракинському сайті, скан копія, відскановану, фотокопія газети, заповіт ілліча, вконтакте


Білокуракинський анекдот