НОВИНИ та ПОДІЇ БІЛОКУРАКИНЩИНИ, 2016 рік


жовтень, 2016


<< Перейти на повний архів матеріалів по рокам >>


Білокуракинський анекдот

Білокуракинський анекдот. Товариш братан підполковник Іщенко

Відправили солдат із Білокуракинського військомату в зону АТО разом із підполковником Іщенком. Сидять в бліндажі п'ятеро солдат разом з підполковником, не можуть носа висунуть, бо вже тиждень обстріли не припиняються. Ні поїсти нормально, ні попити, ні поспати... І тут Іщенко не витримує, спрага мучає. Питає в солдат:

- У кого ще є вода у флязі?

Один солдат протягує йому флягу і каже:

- На, братан, тримай!

- Як ви відповідаєте старшому за званням? Відповідайте за статутом! - кричить ображений підполковник. - Я ще раз питаю - у когось з вас є вода?

- Ніяк ні, товариш підполковник!..

Білокуракинський анекдот

военкомат, підполковник іщенко, вода, братан, тримай, подполковник, ищенко, солдат, за статутом, анекдот, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 28 жотвня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

ПРО КОНТРАКТНУ СЛУЖБУ В ЗСУ або ЧИ ВАРТО ВІРИТИ БІЛОКУРАКИНСЬКОМУ ВІЙСЬККОМАТУ?

В одній із білокуракинських спільнот в соцмережі ВКонтакте з'явилось оголошення від Білокуракинсько-Троїцького ОРВК. Адмін цієї спільноти, мабуть, продався за якісь 100 грн. воякам з районного військкомату (а може і за дорожче). А можливо, в нього розбурхалися патріотичні почуття і він вирішив абсолютно безкоштовно допомогти місцевим воякам агітувати за контрактну службу в армії? Хоча текст оголошення повеселив. Особливо строчка: "Запевняємо, що до Вас не будуть вживатися заходи примушення та будь-яких обмежень прав і свобод. Ви отримуєте інформацію про працевлаштування шляхом укладання контракту зі Збройними Силами України..." Цікаве викладення, еге ж? Тобто, підпишіть спочатку контракт, а потім отримаєте інформацію про працевлаштування. Вони ще забули написати: "Спочатку пройдіть медичну комісію, в якій вас автоматично визнають придатним до військової служби, і підписуйте контракт". Тим більше, що з медиками вже про все домовлено…

І неважливо, що раніше ти визнавався тією ж комісією непридатним до військової служби.

І неважливо, що ти раніше навіть не проходив службу в армії.

І неважливо, що ти навіть не маєш жодної освіти, крім середньої.

І неважливо, якщо ти хронічний алкоголік чи психічно неурівноважена особа.

І неважливо, що ти раніше був засуджений чи стояв на обліку в міліції.

І неважливо, що деякі твої родичі живуть в Росії (з якою, до речі, йде війна) або на окупованій території - Криму чи Донбасі.

І неважливо, що ти підтримуєш зі своїми родичами або друзями з окупованої території зв'язки і можеш запросто передавати туди будь-яку інформацію.

І неважливо ще багато чого... Головне - прийди і підпиши контракт на проходження військової служби! Бо українська армія потребує людей - зомбованих, слухняних і просто робочої сили, яку можна використовувати задля інтересів вищих воєнних чинів - офіцерів та генералів. І прикривати дупу керівництву країни, яке продовжує наживатись на простих громадянах по обидві боки лінії розмежування в зоні так званої АТО.

І неважливо, що українська влада на чолі з жидо-олігархом Порошенком вже давно домовилась із москалем шизо-фашистом Путіним про розподіл доходів та української території. І неважливо, що гинуть та зубожіють прості люди, в т.ч. мирні громадяни, які не хочуть війни і вже не бажають бачити навколо себе людей у військовій формі незалежно від прапорів та шевронів. І неважливо, що бажаючих йти служити в українську армію досі небагато. І якби не підвищена зарплата і повальне безробіття, яке штовхає людей на підписання військового контракту, то бажаючих було б ще менше. Дехто йде в армію просто із безвиході, бо іншої роботи немає, а жити нема за що. Виходить, чим гірше будуть жити люди, особливо в сільській місцевості, чим менше у них буде можливостей знайти нормальну роботу - тим більше вирогідність того, що серед них знайдуться бажаючи йти на службу в армію. І саме цією логікою послуговуються працівники райвійськкоматів, особливо, в самій Луганській чи Донецькій областях, в безпосередній близькості до зони бойових дій.

Щодо самого Білокуракинського військкомату, то варто згадати хоча б те, що коли в 2014 році приймали на роботу в сам військкомат людей, в тому числі тих, хто не мав жодного відношення до військової служби і, відповідно, влаштовувався туди як цивільна особа, наприклад, на посаду діловода чи кухарки, то через деякий час з цих людей проти їх волі і навіть відома зробили військових, підробивши документи. В результаті, деякі діловоди та кухарки стали звичайними солдатами, які, начебто (!!!), прийняли військову присягу і, відповідно, зобов'язані виконувати накази військових. Фактично цих людей поставили в рабське положення проти їх власної волі, просто поставивши перед фактом, що вони - військові і за не виконання наказів будуть нести кримінальну відповідальність згідно закону "Про військовий обов'язок і військову службу". Крім того, досі діє Положення "Про особливий період", на який і були заключені контракти з військовими в 2014 -2015 роках. А це означає, що контракт не можна розірвати до тих пір, доки діє особливий період, тобто, поки Президент не підпише наказ про відміну цього особливого періоду. Зрозуміло, що він його не підпише до тих пір, поки в України йде війна, якій кінця-краю не видно... І дійсно, у Верховній Раді України за ініціативою деяких депутатів було підготовлено Законопроект щодо відміни особливого періоду, але президент Порошенко наклав на нього вето, тобто, відміняти, як видно, особливий період в найближчому майбутньому ніхто не збирається. Відповідно, військові, які заключили контракт на "особливий період", за власною волею не можуть його розірвати і зобов'язані служити до кінця - або поки не вб'ють на війні, або поки не зміниться влада в Україні. Можна, правда, як варіант, порушити Закон про військову службу і піти під суд. І тоді вас, як військового, притягнуть до кримінальної відповідальності і посадять за грати. І дійсно, зараз в українських СІЗО (слідчих ізоляторах) знаходиться кілька тисяч колишніх солдат. Згадайте, що не так давно Порошенком був підписаний наказ про амністію деяких ув'язнених, в т.ч. таких, що скоїли тяжкі злочини, не кажучи вже про звичайних дрібних злодюжок, крадіїв та корупціонерів. Як ви думаєте, для чого? А все просто! Тому що вкрай необхідно було звільнити місця для нових в’язнів, щодо яких ведеться слідство по справах Євромайдану, потім колишніх військових, що відмовились продовжувати службу за контрактом в українській армії на особливий період; також деяких активістів, що виступали проти влади; деяких націоналістів, яких треба було позбутись, оголосивши їх радикалами та терористами і т.п.

До речі, двох кухарок у Білокуракинському райвійськкоматі швиденько «перекваліфікували» в солдат-прибиральниць, змусивши їх прибирати та мити підлогу в будівлі військкомату. Бо потреби в їх кухарських здібностях вже просто не було. Звільнитись не можна, бо вони прості рядові військові і мають виконувати накази. А інакше – кримінальна відповідальність! А жіночкам цим вже далеко за сорок. Так само і з діловодами. Вони теж стали заручниками контракту, при підписанні якого їм не пояснювали, що розірвати контракт не можна, поки не буде відмінено особливий період. Діловоди теж раптом стали солдатами.

Навіть тепер, коли працівники військкомату натхненно агітують чоловіків-білокуракинців підписувати контракт на військову службу, вони не дуже розповідають про деякі особливості цього контракту. Звичайно, акцент робиться на великій зарплатні, хоча велика вона здається лише спочатку, поки не почнеш жити на цю зарплату. Як говорять самі вояки із райвійськкомату, зарплатні їм все одно не вистачає. Часто доводиться бачити солдат, які ходять напідпитку і так само позичають в когось гроші до наступної зарплати. Іноді їх можна бачити в барах - то на «Весні», то на «Трьошкі», де вони і задовольняють свої «основні» потреби і здається, несуть свою «основну» службу. До речі, якщо з Нового 2017 року дійсно буде вдвічі збільшена мінімальна зарплата з 1600 грн. до 3200 грн., як того обіцяє прем’єр-міністр Гройсман, то зарплата в 7500 грн., як обіцяють працівники військкомату контрактникам, буде здаватись не такою вже і великою.

Можливо, не всі знають, що частину солдатів, які раніше служили (а фактично працювали різноробочими) при районному військкоматі, ще минулого року відправили служити в інші військові частини. Дехто з них дійсно потрапив в зону АТО і продовжує там свою службу. Відразу на звільнені місця у військкоматі «по блату» були працевлаштовані інші люди, бо штат військкомату все одно має бути повністю укомплектованим. Звісно, така велика кількість солдатів при військкоматі (цілий взвод охорони – 30 осіб) непотрібні, але їх все одно тримають, мабуть, скоріше для охорони самого військового комісара та його заступників. Але основна їхня робота – нічого не робити. Тому вони і ходять, часто вештаються вулицями селища чи по стадіону та зависають у пивбарах. Іноді в їхні обов’язки входить агітація людей щодо проходження контрактної служби в ЗСУ. Військові намети з агітацією раніше ледь не щодня можна було бачити на вулицях Білокуракиного. Іноді вони також розносять повістки призовникам або навіть їх відловлюють на вулицях, якщо є підозра, що хлопець призовного віку. Раніше те ж саме робили, коли була мобілізація. Наскільки законними є такі дії військових – нехай розбираються відповідні органи. Але те, що солдати діють за наказом своїх командирів-офіцерів, зокрема, самого військового комісара – це беззаперечний факт. І саме військовий комісар має нести відповідальність за дії своїх підлеглих.

Про саму військову службу за контрактом теж не варто багато розповідати. В Білокуракине зі служби вже чимало повернулось демобілізованих солдат. Саме з їх слів стає зрозумілим, яка українська Армія зараз і чи варто туди йти служити. Дійсно, дещо вже змінилось… Але не настільки все безхмарно, як про це розповідають військові офіцерські чини. Бо є статистика, що зараз в українській Армії гине більше солдатів не від бойових дій, а в тилу – від нещасних випадків, від хвороби, від дій своїх же колег по службі і т.д. Хтось вішається, хтось стріляється, хтось згорає від алкоголю…

Кожен, звісно, сам робить свій вибір. Але іноді цей вибір може бути помилковим, бо не варто вірити всьому, що вам обіцяють при підписанні контракту. Більшість із того, що розповідають у військкоматі про контрактну службу не варте ломаного гроша. Й досі в українській армії є недобір контрактників. Бо Армію хочуть зробити повністю контрактною, але бажаючих служити все одно не вистачає. Навіть за обіцяні 8 тис. грн. зарплати та різноманітні пільги військовим. Бо факти із життя доводять, що не варто вірити в усі ці пусті обіцянки військових, особливо в Білокуракинському військкоматі. А обіцяти, дурити та підробляти документи вони добре вміють…

Скрін із пабілка Подслушано Белокуракино (або Подслушано - Белокуракинский район, адмін Роман Півенко) з оголошенням Білокуракинсько-Троїцького об'єднаного військкомату
Скрін із спільноти "Послушано Белокуракинский район", адмін - Роман Півенко
Глас Народу

служба в українській армії, повістки, підробка документів, солдати, офіцери, військовий, комісар, военком, військкомат, білокуракинсько-троїцький об'єднаний військкомат, острогляд, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 27 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

ПРО МІНІМАЛЬНУ ЗАРПЛАТУ, ПІАРАСТА ТА ПСИХІЧНО ХВОРОГО ПРЕМ'ЄРА

Не встиг прем'єр-міністр Гройсман оголосити по ТВ про підвищення мінімальної зарплати вдвічі з 1600 грн. до 3200 грн., як ціни вже наступного дня поповзли вгору. Причому поповзли дуже швидко і впевнено. Зрозуміло, що вже за місяць чи два вони збільшаться як мінімум удвічі, тобто реального підвищення зарплати люди все одно не відчують, бо так само зростуть і ціни. Різниця тільки в тому, що ціни випереджають зростання зарплат. Крім того, мінімальну пенсію підвищувати вдвічі ніхто не обіцяє, так само, як і допомогу по безробіттю та інші соц.виплати. Виходить, що ті, хто живе на пенсію чи допомогу по безробіттю (по суті - виживає) будуть жити ще гірше, бо їхні реальні доходи суттєво зменшаться. До речі, Верховна Рада поки що не затвердила бюджет на наступний 2016 рік, відповідно, підвищення мінімальної зарплати поки що залишається лише обіцянкою Гройсмана, хоча не факт, що це відбудеться. Але ж кого це хвилює? Головне зробити гучну заяву на всю країну та похизуватись, що Уряд робить все для покращення добробуту громадян. Хоча насправді це зовсім не так... Це ж яким треба бути ідіотом, щоб оголосити про підвищення зарплати за два місяці раніше від самого підвищення, при цьому без фактичного прийняття Верховною Радою закону про бюджет?!! Це або психіатрична клініка, або цинічний піар, який нічого не вартий, або звичайне обдурювання людей. Так куди треба направити прем'єра Гройсмана - в клініку на лікування, чи відразу за грати?

Глас Народу

гройсман, прем'єр-міністр України, за грати, в психіатричну клініку, психічно хворий, піарасти, підараси, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

Сєвєродонецький Військкомат агітує підписувати контракт зі смертю...

Я звісно все розумію, але коли до тебе в друзі вперто додається сторінка з назвою "Сєвєродонецький Військомат", то це дещо напрягає... І все б нічого... Але коли я зайшов на цю сторінку і переглянув там матеріали, виявилось, що майже кожне друге повідомлення пов'язане із загибеллю якогось солдата в зоні АТО. А також якісь некрологи, співчуття, фото з похорон і т.д. і т.п. І при цьому вони агітують підписувати з ними контракт на проходження військової служби. А фактично - заключати контракт зі смертю. Цікавий піар та агітація... Або я щось не розумію, або у керівництва Сєвєродонецького військкомату явно не все добре з кадрами... На картинці - скрін із сторінки "Сєвєродонецький Військомат". Без коментарів...

Сєвєродонецький військкомат. Скрін сторінки на Фейсбук
Глас Народу

сєвєродонецький, військкомат, военкомат, северодонецкий, скрін, загибель, солдат, військових, кожен день, війна, ато, агітація, контрактна служба, в українській армії, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 24 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Поезія, вірш

Освіта XXI століття

Жила-была в стране образования
Любовь Зубкова, дива комсомольская.
От жадности, а может, по незнанию,
Её поступки были очень скользкими.
Бродил в стране Закон и всем рассказывал:
Страну надо очистить от стяжателей.
И всем, кого встречал он, тем приказывал,
Чтоб денежки казённые не тратили.
Кричал Зубковой: "Действуй осмотрительно,
Ведь "баловство" порой бедой кончается,
Не то я накажу тебя решительно,
И кресло под тобою закачается."
Закон Любовь Ивановна не слушала
И сумки принимала без стеснения.
Шашлык душистый кушала,
Подальше спрятав совести зазрение.
Устав от непосильной муки творчества,
На отдых очень часто ездила.
И в скупости своей весьма упорствовав,
О больших суммах, загорая, грезила.
Закон бродил дорогою забытою
И лишь мечтал о встрече с коммунисткою.
Кричали люди: «По уши мы сытые!»,
«Займутся, наконец, и здесь очисткою!?»
Не слышала людей Любовь Ивановна
И чувствовала - кресло не шатается.
С утра о взятках вспоминала заново
И не спешила мучиться и каяться.
Всё зло обычно в сказках наказуемо,
Добро во благо людям умножается.
Мы верим, исход сказки неминуемый:
Зубкова все ж с Законом повстречается!
Добро находит верное решение.
Любая капля может стать последнею.
Закон гласит о власти очищении,
Дождёмся власть имущих увольнения!
(автор неизвестен)

Прислано анонімно на сайт: Білокуракинський портал

Любов Зубкова, діва комсомольская, образование, освіта, відділ, совесть, взятки, коррупция, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 20 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

ДИВНИЙ ІНОЗЕМЕЦЬ ТА МОЇ ПІЗНАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ...

Нещодавно в Києві на оглядовому майданчику неподалік пам'ятника жертвам Голодомору зустрів одного хлопця, який ходив по майданчику, підходив до перехожих і намагався з кожним говорити іноземною мовою. Підійшов він і до мене. Почав щось запитувати англійською і показувати на краєвиди Києва в бік Дніпра. Потім, бачучи, що я далеко не знавець англійської мови, запитав: "Do you speak English? Understand me?" Я, звичайно, вивчав англійську в школі, але мій словниковий запас іноземної був явно обмежений, щоб на рівних спілкуватись із іноземцем. Тому я відразу відповів: "I don't speak English!" ("Я не говорю англійською"), сподіваючись, що він від мене відчепиться. Я дійсно думав, що на цьому моє спілкування з трохи дивним хлопцем-іноземцем закінчиться. Але не так сталось, як гадалось. Він все одно вперто стояв біля мене і щось натхненно розповідав англійською мовою, навіть розмахуючи руками і показуючи на краєвиди Києва. Загалом, навіть з моїми скромними пізнаннями англійської мови, з його слів я зрозумів, що він розповідав про красу міста Києва, показував на Дніпро, на міст через річку, на хмарочоси лівого узбережжя і захопливо щось розказував. Здавалось, що він просто намагався попрактикуватись в своїй англійській мові і переконатись, чи його хтось розуміє. І тут я просто запитав: "With which you country?" (З якої ти країни?). На що він відповів: "I Belgium" ("Я з Бельгії"). І тут я зрозумів, що англійська для нього теж не зовсім рідна мова. Я згадав, що в Бельгії немає бельгійської мови, а говорять французською та нідерландською (голандською) мовами. Розповсюджена німецька на сході країни. Також офіційною мовою є англійська. Не знаю чому, але я чомусь запитав у нього: "Parler francais?" ("Говориш французською?" - по-французькі). Він відповів: "Oui, je parle francais!" ("Так, говорю французською!"). І навіть аж зрадів, коли я в нього це запитав. Але не надовго. Бо я крім цієї фрази, з французьської не знаю більше нічого. І відповів по-своєму: "Ай донт парлє франсе! Ай донт андестенд!" Він зрозумів, що я французської точно не розумію, і продовжив говорити англійською.

Короче кажучи, ми з ним ще кілька хвилин поспілкувались, точніше, він продовжував мені щось розповідати своєю англійською, а я, лише приблизно вловлюючи зміст його слів, просто кивав головою та казав: "Ага! Да! Так! Yes! Ok! Very good! Beautiful!" Коли я вже збирався уходити, він запропонував зробити picture photo разом, на що я відповів: "No, thanks!" Я пішов, а він залишався на майданчику огляду Києва, продовжуючи любуватись краєвидами української столиці...

by sstimorol

Київ, в Києві, на оглядовому майданчику, хлопець, іноземець, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

Все лиш починається (з виступу на зборах "Легіону Свободи" 14 жовтня 2016 року) - Юрій Сиротюк

Легіон Свободи

Вже тисячу років триває війна. Війна з зайдами-окупантами. Війна української нації за право бути собою на своїй землі. Останні 350 років ця війна не припиняється ні на мить з нашим відвічним ворогом Москвою. Сьогодні тут зібралися нащадки наших предків русичів, козаків, гайдамаків, січових стрільців, карпатських січовиків, бойовиків ОУН та вояків УПА, зрештою героїв нинішньої фази московсько-росйської війни. І ми маємо пам’ятати заповіді, що залишили попередники.

"Нам нема куди відступати; хочемо чи не хочемо - треба битися. Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби. Якщо ж побіжимо - сором нам буде. Тож не побіжимо, а станемо твердо, а я піду попереду вас. Якщо моя голова ляже, то про свої потурбуйтеся самі." – казав Святослав Завойовник. "Або здобути, або дома не бути!" – було гасло козаків. «Хто хоче за християнську віру на кілки сидіти, хто за святий хрест, щоб його четвертовано і колесовано, хто готовий прийняти усіляки муки і не боїться смерті – приставай у козацтво» - кликали Гайдамаки. «Сам погибай, а товариша виручай» - було записано в польовому статуті армії УНР. «В словнику українського націоналіста не має слова капітуляція» - писав полковник начштабу Карпатської Січі Михайло Колодзінський.

Раніше ми лиш у книжках читали про козаків, гайдамаків, воїнів-русичів, героїв Холодного Яру та УПА. Нині новітні козаки, холодноярці, упівці знаходяться серед нас. Тут зібрався передовий загін української нації. Сьогодні в цьому залі люди, що тричі за 25 років виводили націю на національно-визвольну революцію. Люди, що пройшли студентські голодування початку Незалежності, помаранчеву Революцію, Революцію Гідності. Саме з Революційного Майдану свободівські сотні вирушали на фронт московсько-української війни, як було із сотнею «Лева», яку ми ще в перші дні війни на Донбасі з Михайлом Головком зустріли на блокпосту 3-А під окупованим Слов'янськом. З тих пір не було жодної ділянки фронту, жодної військової операції і жодної бойової формації чи то у складі Збройних сил України, Національної Гвардії, спецпідрозділів МВС і добровольчих формацій, де б свій бойовий шлях не проходили побратими свободівці.

Хлопці з позивним «Свобода», червоно-чорним прапорцем і шевроном з емблемою Легіону були в боях під Зеленопіллям та Савур-Могилою, звільнені Слав'янська, Сіверодонецька, Щастя та Лисичанська, в боях за Луганський та Донецький аеропорт, обороні Дебальцево та звільненні Маріуполя, вони формували підпілля Луганщини, пройшли каземати окупанта Гіркіна, пекло і полони Іловайська. Вони і далі ведуть війну. І всі ми тут мусимо усвідомлювати, що це не збори ветеранів, так як не зборами ветеранів було зібрання однодумців командира однієї з найгероїчніших формацій перших визвольних змагань - Корпусу січових стрільців Євгена Коновальця, творячи після поразки визвольних змагань УВО, щоб продовжити борню далі. У цій ветеранами будуть ті, хто дійде до її переможного кінця на руїнах московського імперіалізму. Як писав Анатолій Лупиніс: життя триває точиться війна. Тому все лиш починається…

За матеріалами: http://holos.fm/

Юрій сиротюк, свобода, виступ, сиротюка, стаття, козаки, націоналісти, свободівці, воїни, солдати, підпілля, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 17 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

ОСЕНЕЕ ОБОСТРЕНИЕ

Все чаще встречаю людей, у которых бывает немотивированная агрессия. Это когда ни с того, ни с сего один человек нападает на другого - иногда словесно, иногда с кулаками. Понять причину такой агрессии обычно сложно. Но в любом случае всегда бывает какой-то раздражитель, обычно другой человек, который и провоцирует на немотивированную агрессию. Но человек-раздражитель - всего лишь катализатор, провоцирующий на агрессию, но истинная причина кроется в самом человеке с агрессией. Есть много разных причин немотивированной агрессии. Например, неуверенность человека в собственной компетенции и правоте по отношению к окружающим. С помощью агрессивных выпадов человек желает самоутвердиться за счет других людей. Иногда агрессия вызывается нервным истощением организма, моральной усталостью, неудовлетворенностью собой и жизнью. Кроме того, агрессия может быть мотивирована страхами человека, и прежде всего страхом потери чего-то, страхом не получения чего-либо или же страхом унижения, психологического прессинга или страхом потери социального положения в обществе, в глазах окружающих. В этом случае агрессия формируется как следствие опыта подавления возможности самореализации. Кроме того, всё это усугубляется обычно осенью... То ли от недостатка витаминов, то ли погода так влияет...

by sstimorol

немотивированная агрессия, тарасенко, юрко, придурок, дебил, катализатор, агрессор, нападение, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 16 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Поезія, вірш

Не звенит уже в школе звонок...

Більше місяця назад було прийняте рішення про закриття нашої рідної Коноплянівської школи. Всі вже й забули. Та серце ще й досі болить. Я ж почала вірші писати. Як Вам для початку?

Среди бескрайних бесхозных полей
Тихо родное село приютилось.
Осень начнётся, нарядных детей
Здесь не увидишь, чтоб в школу спешили.
В нашем селе и звонок не звенит.
Дом, где родители все починили,
Сил не жалея, решили закрыть,
Учителей по домам распустили.
Да и зачем, если мало ребят,
Тратить бюджетные ценные средства?
Можно попутки для них подогнать,
Чтоб не забыли счастливое детство.
Как поднимались ни свет, ни заря
И, досмотрев свои сны на попутках,
Мчались быстрей, нетерпеньем горя,
Чтобы начать своё школьное утро.
Что руководству? Им клятвы давать
Также легко, как водички напиться.
Вот наши дети и будут шагать
В села, что рядом, чтоб всё же учиться.

Анастасія Бойко

Прислано на сайт: Білокуракинський портал

Коноплянівка, село, школа, Коноплянівська, сільська, закрили, школу, в селі коноплянівка, анастасія бойко, вірш, поезія, стих, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 14 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Відео

Марш Слави Героїв, Київ, 14.10.2016: хода колон від Майдану Незалежності до Михайлівської площі (повне відео)

Марш Слави Героїв України, Київ, 14 жовтня 2016 року. Відео від радіо "Голос Свободи" - хода від Майдану Незалежності до Михайлівської площі.
Примітка: на відео між 11 хв. 22 сек. та 11 хв. 34 сек. - в кадрі Білокуракинська "Свобода"

Білокуракинська Свобода

свобода, Руслан Супрун, Олег Тягнибок, Київ, в Києві, Марш слави героїв, хода, націоналісти, сили, політична партія, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 14 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

ЯК ЗАБРЕХАЛИСЬ ПРАЦІВНИКИ БІЛОКУРАКИНСЬКОГО РАЙВІЙСЬККОМАТУ...

Кажуть, що працівники Білокуракинського військкомату чи то на одному білокуракинському сайті, чи то в спільності "Наше Білокуракине" прочитали публікацію про контрактну службу в українській армії і повідомили про це СБУ-шників, а ті почали розшукувати автора цієї статті. Але працівники військкомату, маючи досить посередні розумові здібності, не врахували, що будь-який матеріал в публічній спільноті (пабліку) може додаватись анонімно і визначити автора фактично неможливо. Хто є автором того чи іншого матеріалу, навіть адмін пабліку може не знати, якщо, наприклад, текст додається через платформу overhear. Крім того, часто матеріали додаються із фейкових сторінок, реального власника яких визначити також неможливо. А щодо статті про контрактну службу в українській армії, куди так натхненно закликають йти працівники райвійськкомату, то її дійсно можна прочитати в пабліку "Наше Білокуракине" в попередніх матеріалах. Правда, яка там написана, дійсно, не подобається працівникам Білокуракинського райвійськкомату, які забрехались так, що їм вже ніхто не вірить... Навіть СБУ-шники...

За матеріалами пабліка: Наше Білокуракине

працівники, районного військкомату, военком, острогляд, запроданці, лугандони, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 11 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Білокуракинський анекдот

БІЛОКУРАКИНСЬКИЙ АНЕКДОТ. Оплески та вдале попадання

- А правду кажуть, що коли голова РДА Іванюченко на День працівників сільського господарства вийшов на сцену Будинку культури привітати фермерів та всіх працівників села, то його почали закидувати сирими яйцями?

- Так, правда!

- А правда, що були навіть оплески?

- Так, при вдалому попаданні!..

Білокуракинський анекдот

анекдоти, іванюченко, голова рда, лугандон, запроданець, вонюченко, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 09 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

НЕЙМОВІРНИЙ СМАК БІЛОЇ КУРИЦІ

Не знаю, хто як ставиться до напівфабрикатів на зразок вермішелі "Мівіна" чи "Ролтон", але ті, хто були або є на даний момент студентами, добре знають, що це таке. Також раніше були дуже популярними бульйонні кубіки "Gallina Blanca" ("Біла куриця" - ісп.). І саме про ці кубіки хочу розповісти.

Так сталось, що мені довелось поїздити по Україні деякий час в різні регіони, і зрозуміло, що харчуватись мені доводилось як-небудь і де-небудь. В основному я намагався щось поїсти на самих вокзалах - або на залізничному, або на автовокзалі. Як правило, на кожному вокзалі є якась забігаловка чи кафе, де можна перекусити, навіть поїсти гарячого борщу чи супу. І коштує це відносно недорого. Як правило, миска гарячого борщу обходилась мені близько 20-25 грн, плюс хліб та чай. Але в один прекрасний момент сталось так, що в мене вже майже не було грошей - я придбав квиток на дорогу, і в кишені залишилось менше 10 грн. Можна було купити хіба що пиріжок чи чашку чаю. Але дорога була довгою, їхати потягом потрібно було майже добу, а їсти дуже хотілося. І ось тут мені на очі потрапила вивіска біля торгівельної точки, де було написано: "Чай - 5 грн., кава - 7 грн., бульйон - 3 грн." Я спочатку навіть здивувався - як можна пити бульйон? Але ціна приваблювала. І чомусь захотілось саме сольоного бульйону. Трохи подумавши, я все ж таки вирішив купити і спробувати бульйон "Gallina Blanca", на кубіках якого дивилась на мене весела куриця. Зізнаюсь чесно, до цього моменту я ніколи не готував і не пив цього штучного бульйону, який фактично є звичайним зпресованим порошком, що розчиняється у воді. Але... все в житті доводиться робити вперше. І голод, мабуть, спонукав мене спробувати цей напівфабрикат.

До речі, "Мівіни" на залізничному вокзалі в продажу не було, тому і вибору особливого в мене теж не було. Хотілось гарячого супу. Але замість супу купив гарячого бульйону... Я взяв стаканчик з бульйоном, в якому дівчина продавчиня розчинила відразу аж 2 кубіка і, помішуючи його пластиковою трубочкою, пішов, сів на сидіння в залі очікування і почав смакувати свіжоприготовлений бульйон "Gallina Blanca". Неймовірно, але на той момент він здався мені найсмачнішим блюдом, що я їв за останні дні, поки мандрував по Україні.

Ніколи не думав, що доведеться з таким смаком і задоволенням їсти порошкоподібний напівфабрикат, що лише дуже умовно нагадував смак бульйону.. Але він виявився таким смачним і ситним, що протягом всіє наступної доби, що я перебував у дорозі, я вже про їжу особливо не задумувався...

Глас Народу

мівіна, біла куриця, галіна бланка, ролтон, вермішель, швидкого приготування, на вокзалі, студенти, їжа, смак, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 08 жовтня 2016 року, білокуракинський портал


Публікації

Про покриття 3G-Інтернетом в Білокуракинському районі

Багато хто із білокуракинців цікавиться можливостями використання в Білокуракинському районі 3G-інтернету, тим більше, що більшість популярних операторів мобільного зв'язку його часто рекламують. Але, як виявилось, 3G-інтернет в Білокуракинському районі можливий лише єдиного оператора - Інтертелекому. Такі оператори, як Vodafone (MTC), Lifecell, Київстар на даний момент не мають в Білокуракинському покриття 3G-інтернету. На карті - жовтим - покриття 3G-інтернету від оператора "Інтертелеком".

Покриття 3G інтернетом в Білокуракинському районі, оператор Інтертелеком
Білокуракинський портал

3G, Інтернет, Інтертелеком, зв'язок, оператор, Интернет, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 07 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

ПРО ГАЗЕТУ МІСЦЕВИХ ПІАРАСТІВ - "НАШ КРАЙ"

Нещодавно в поштових скриньках багатьох білокуракинців з'явилась газета під назвою "Наш Край". Газета політична, зміст її - реклама новообраного депутата Верховної Ради С.Шахова, який був обраний по 114-му округу Луганської області. Також, відповідно, рекламується сама політична партія "Наш Край". Яке відношення має депутат С.Шахов до Білокуракинщини - незрозуміло, бо Білокуракинський район входить до 113-го виборчого округу. Правда, в №14 газети від 29 вересня, що розповсюджується по території Білокуракинського району, було опубліковано фотографію, де разом з іншими, зображена пика одного відомого на Білокуракинщини колишнього члена Партії регіонів, а нині голови районної ради від партії "Наш Край" Бондаренка К.І. Мабуть, тільки із-за цього газету і розповсюджують на Білокуракинщині. Мало того, що в районній газеті "Життя Білокуракинщини" постійно публікуються фізіономії то голови РДА Іванюченка, то голови райради Бондаренка, так тепер ще й в інших газетах можна спостерігати таких "героїв".

Газета розповсюджується безплатно, хоча зрозуміло, що друкується вона за вкрадені людські гроші. Замість того, щоб реально допомагати людям, які цього потребують, кошти витрачаються на піар та звичайне самолюбування у власній газеті, яка простими людьми викоритовується за прямим її призначенням - або в туалеті, або на розтопці пічок... Ну хоч якась користь від такої газети...

Глас Народу

газета, наш край, лугандони, партія регіонів, бондаренко, голова, райради, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

ДІВЧИНА-ПОЖЕЖНИК (життєва історія)

Нещодавно я їхав потягом зі Сватового в Київ. Сів на потяг о 18.00 годині. В купе, крім мене, вже була молода дівчина, яка, коли я зайшов і почав там розміщуватись, вже лежала на верхній полиці і дрімала, повернувшись пикою до стіни. За кілька хвилин в купе підсіли ще двоє чоловіків, які розмістились на нижніх полицях. Після вечері, я також заліз на гору, поглядаючи на дівчину поруч. Її обличчя не було видно, бо вона продовжувала лежати, відвернувшись до стіни. Потяг поступово наближався вже до Харкова. Було близько 23-ї години. Я час від часу поглядав в бік дівчини, намагаючись розгледіти, як вона виглядає. Але вона, здавалась наче неживою. За 5 годин від Сватового до Харкова вона жодного разу не перевернулась на інший бік і продовжувала лежати обличчям до стіни. Мені аж стало цікаво, що це за дівчина така? І скільки в неї вистачить терпіння лежати на одному боці? Вже проїхали Харків, на годиннику було майже опівночі. Всі в купе вже спали, крім, мабуть, одного мене. Принаймні, чоловіки знизу вже тихенько похрапували. Я теж почав засинати, закривши очі. Хоча цікавість була - як хоч виглядає дівчина поруч? Фігура начебто нічого так... А от обличчя - не видно. А раптом - якийсь крокодил? Вранці проснусь, її побачу - так перелякаюсь!!! З цими думками я почав теж засинати... Аж раптом чую - вона ворушиться!!! Зовсім поруч біля мене!!! Мене аж пересмикнуло! Я глянув у її бік - дійсно, вона повернулась та лягла на спину. І це - вперше за 6 годин!!! Вона продовжувала спати, бо очі не відкривала, а я врешті решт зміг її роздивитись. На вигляд - молода, років 20-22. Мабуть, студентка. Ну, в принципі, не крокодил, зовнішність більш-менш нормальна. Я аж заспокоївся - жива, та ще й не крокодил... Значить, можна спати спокійно, вранці не перелякає...

Протягом ночі я вставав, виходив в тамбур подихати повітрям... Думав, що дівчина теж має встати та вийти хоча один раз із купе... Була навіть думка з нею побалакати, можливо навіть познайомитись. Але я помилився - вона продовжувала спати і так жодного разу аж до самого ранку не вставала зі своєї полиці на другому поверсі. Вранці, коли потяг вже наближався до Києва, я попив чаю, сходив в туалет, разом з чоловіками-попутниками перекусив, поспілкувався, а дівчина продовжувала тихо спати на своєму місці. Ми з чоловіками вже навіть почали жартувати - як вона може, жодного разу не встаючи зі свого ліжка, їхати протягом 14-и годин і спати, не прокидаючись?!! Хоча б у туалет вийшла разок - так ні!! Не було такого! І тільки коли вже під'їзджали до Києва, вона врешті решт піднялась, протерла очі і почала причісуватись, потім намазала губи помадою, причепурилась. Хоча в туалет вона не виходила, навіть не вмивалась, а просто протерла обличчя та очі вологою серветкою, як наче кішка.

Один чоловік не витримав і спитав у неї, посміхаючись: "А ти мабуть на пожежника вчися?" Вона аж здивувалась: "Чому?" - питає. "Та спиш так, як пожежники, не просинаючись 14 годин... Не їси, не п'єш, навіть в туалет жодного разу не вийшла..." - каже сусід по купе. На що вона відповіла: "Ааа... Так я завжди так у дорозі, не п'ю і не їм.. Вже звикла..."

Ось така дівчина-пожежниця їхала зі мною в купе, з якою так і не вийшло толком поспілкуватись...

by sstimorol

сватове, харків, поїзд, потяг, дівчина, пожежник, студентка, спить, спала, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 06 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Білокуракинський анекдот

Білокуракинський анекдот. От заробляв би як всі...

Прокидається вранці голова Білокуракинської райдержадміністрації Іванюченко після святкування Дня селища. А в самого голова болить, сушняк конкретний... Біжить до холодильника:

- Дорогенька, чим би похмелитися? - питає в дружини.

- Мартіні, віскі, коньяк, шампанське є... - пропонує вона.

- Та нє... От би щас пивця...

- От заробляв би, як нормальні люди, було б тобі і пивце!

Білокуракинський анекдот

анекдоти, про Іванюченка, голова РДА, ідіот, лугандон, вонюченко, вініпух, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 05 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Білокуракинський анекдот

Білокуракинський анекдот. Дуже тихий дім

Голова Білокуракинської РДА Іванюченко після півторарічного перебування на посаді заробив чималі гроші і тому вирішив не пасти задніх і подумати про своє найближче майбутнє - придбати в одному із елітних районів Києва будиночок в три поверхи. Приїхав на оглядини і питає в агента з продажу:

- А це тихий дім? Тут взагалі часто турбують люди?

- Та ні... Дуже тихий! - відповідає агент. - Колишнього власника застрелили, так ніхто навіть і не почув!..

Білокуракинський анекдот

анекдоти, про Іванюченка, голова РДА, ідіот, лугандон, вонюченко, тихий дім, будинок вініпуха, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 05 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

СОНЯЧНІ ЛЮДИ

Є такі люди, яких називають "сонячними". Це ті, хто страждає слабоумієм або із сіндромом дауна. Так от, побачив я нещодавно в одному кафе-барі такого сонячного чоловіка, років сорока. Він сидів за столиком один і спокійно споглядав за відвідувачами. Іноді його обличчя смикалось, то посміхалось, то знову ставало сумним, очі блукали в просторі, але жодних проявів агресії чи чогось подібного в нього не було. Потім, як тільки хтось із відвідувачів бару залишав свій столик, на якому були пляшки або інший посуд, з якого тільки-но їли, цей сонячний чоловік вставав і швиденько пересідав за звільнений столик із недоїдками або недопитим пійлом. І починав доїдати те, що було в мисках та допивати із стаканчиків чи пляшок. Він виціджував все до останньої краплі, облизував посуд або витирав його пальцем, і вже палець облизував. Так він робив кожного разу, як хтось звільняв місце і залишав після себе щось на столі. Цікаво було бачити, що йому абсолютно все одно, що було їсти чи допивати. Він міг допити сметану із склянки, потім слідом навхилки допивав пиво із пляшки, що стояла на столику поруч.

Я знаходився в кафе-барі близько години, і за цей час сонячний чоловік встиг подоїдати та подопивати все із п'яти столиків. Також він навскоса поглядав у мій бік, і я розумів, що він чекає, коли я теж закінчу пити пиво з горішками, щоб підібрати те, що залишиться вже після мене. Та в мене ще було майже півпляшки пива і бажання допивати його особливо не було. Мені навіть якось стало жалко цього бідолагу. Тому я просто гукнув чоловіку "Будеш?" - і простягнув йому недопиту пляшку. Він підірвався із місця і різко забрав у мене недопите пиво. За мить він вже жадібно висмоктав із пляшки все до останньої краплі. Я вийшов із бару, а він, допивши пиво, хутко пересів за інший столик, де ще стояли чиїсь недоїдки і продовжив свою трапезу...

by sstimorol

сонячні люди, солнечный, человек, ребенок, псих, недоїдки, пиво, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, 04 жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

БІЛОКУРАКИНСЬКА "СВОБОДА" ВЗЯЛА УЧАСТЬ У З'ЇЗДІ ВО "СВОБОДА" В КИЄВІ З НАГОДИ 25-РІЧЧЯ ПОЛІТСИЛИ

Луганська Свобода в Києві, 30.09.2016

30 вересня 2016 року представники Білокуракинської районної організації ВО "Свобода" на чолі із головою Русланом Супруном взяли участь у З'їзді всеукраїнського об'єднання "Свобода" в Києві, що відбувся в палаці Свободи (колишній Жовтневий палац).

Всього білокуракинських свободівців було 5 осіб, до яких долучились представники "Свободи" із інших районів Луганської області: Старобільського, Сватівського, Новопсковського. Крім з'їзду, луганські свободівці прийняли участь в презентації свого регіону - Луганщини, встановивши власний намет біля палацу "Свободи", в якому були представлені різноманітні експонати та продукція, виготовлена в Луганській області. Серед експонатів були також трофеї із місць бойових дій російсько-української війни, зокрема використаний гранатомет РПГ-18 "Муха", який свободівці розмалювали в червоно-чорні та синьо-жовті кольори з написом "СМЕРТЬ МОСКАЛЯМ", гільзи з АК-74, крупнокаліберних кулеметів. Також широким попитом серед відвідувачів користувався натуральний квітковий мед, зібраний на квітучій Білокуракинській землі.

Луганська Свобода в Києві, 30.09.2016

Після З'їзду луганці відвідали всеукраїнський патріотичний фестиваль "Голосіївська криївка", що відбувся в Голосіївському парку м.Києва. У фестивалі приймали участь різні рок-гурти та виконавці, зокрема добре відомі своїми виступами в містах та селищах Луганщини та Донеччини гурти "Тінь Сонця" (соліст Сергій Василюк) та "Друже Музико" (соліст Максим Трубніков), а також "Рутенія", "Хорея Козацька", "Вій", "Фліт", "Колір ночі", Veremiy, Zatochka та ін. На цьому фестивалі луганські націоналісти особисто познайомились із Іриною Фаріон, поспілкувались із іншими представниками політичної сили.

Крім того, білокуракинські свободівці відвідали Майдан Незалежності, вшанувавши пам'ять Героїв Небесної Сотні, побували на вул. Інститутській, в Михайлівському соборі.

Вже 14 жовтня на День Захисника України та Покрови, українського козацтва білокуракинські свободівці збираються відвідати столицю та взяти участь в марші на честь героїв УПА.

Луганська Свобода в Києві, 30.09.2016 Луганська Свобода в Києві, 30.09.2016 Луганська Свобода в Києві, 30.09.2016 Луганська Свобода в Києві, 30.09.2016 Луганська Свобода в Києві, 30.09.2016 Луганська Свобода в Києві, 30.09.2016
Білокуракинська районна організація ВО "Свобода"

свобода, руслан супрун, олег тягнибок, київ, з'їзд, смерть москалям, голосіївська криївка, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Публікації

У Києві відбувся патріотичний фестиваль "Голосіївська Криївка"

Фестиваль Голосіївська Криївка, м.Київ, 2016 рік

1-2 жовтня 2016 року в Голосіївському парку столиці проходив міжнародний патріотичний фестиваль "Голосіївська Криївка", який вже другий рік поспіль організовує Всеукраїнське об'єднання "Свобода". Захід проводили з метою збору коштів на лікування бійця 4-ї роти "Січ" Артема Ільченка (позивний "Вульф"), який отримав тяжке поранення на фронті під Авдіївкою. Захід приурочили до 25-річчя Всеукраїнського об'єднання "Свобода" та 73-річчя створення УПА. У фестивалі взяли участь письменники, учасники російсько-української війни, ветерани УПА.

На фесті діяли одразу чотири сцени - головна рок-сцена, де виступали найкращі українські гурти "Тінь Сонця", "Веремій", "Фліт" та инші, мистецько-повстанська сцена, на якій читали лекції відомі історики й політики, зокрема Голова ВО "Свобода" Олег Тягнибок, народний депутат України Андрій Іллєнко, голова фракції "Свободи" у Київській міськраді Юрій Сиротюк, Ірина Фаріон, президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль, поети Юрій Руф, Злата-Зоряна Паламарчук та инші. Також працювала літературна сцена й дитячий майданчик.

Протягом двох днів захід відвідало чимало гостей, які мали змогу пройти різноманітні майстер-класи з народної творчости та долучитися до доброї справи - допомогти пораненому бійцю роти "Січ" Артемові Ільченку.

Фест пройшов під гаслами здорового образу життя та патріотизму, тут було заборонено вживати алкоголь та палити.

Під час проведення фестивалю учасники й гості вшанували пам'ять члена проводу ВМГО "Сокіл" свободівця Мирослава Мисли, який 2 жовтня загинув у бою з ворогом на сході України.

"Голосіївська Криївка" стала у Києві вже традиційним фестивалем. Аналогів цьому заходу немає, це перший бандерівський фестиваль у столиці. Цього року ми запросили не тільки українських виконавців, а й був гурт із Білоруси. Але головне - насправді це не концерт чи цікаві лекції з історії, головне - це та ідея, яку несе цей фестиваль. По-перше, ми повністю відмовилися від вживання алкоголю та тютюну, в черговий раз довели, що відпочивати можна на тверезу голову. По-друге, кожний гість фестивалю підтримав важкопораненого побратима Артема Ільченка. Ми хочемо подякувати всім киянам та гостям столиці, які відвідали "Голосіївську Криївку". До зустрічі наступного року!" - підбив підсумки фестивалю голова оргкомітету Руслан Андрійко.

Прес-служба Київської міської організації ВО "Свобода"

За матеріалами: http://svoboda.org.ua/

свобода, голосіївська криївка, фестиваль, київ, націоналісти, руслан супрун, олег тягнибок, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал


Новини

КАК БЕЛОКУРАКИНСКАЯ ШКОЛА №1 ОТПРАЗДНОВАЛА СВОЙ 80-летний ЮБИЛЕЙ

Ювілей Білокуракинської загальноосвітньої школи №1

В средней школе №1 пгт.Белокуракино 1 октября отпраздновали 80-летие этого учебного заведения. Учащиеся и выпускники, учителя и ветераны, родители и друзья школы №1 собрались, чтобы поздравить родную школу с юбилеем. На праздник приехал и выпускник школы, а теперь народный депутат Украины Виталий Курило. «Очень рад оказаться в родной школе, встретить друзей, вспомнить школьные годы. Приятно, что школа осталась верна своим традициям: выпускники этого учебного заведения получают здесь хорошие знания», - сказал выпускник школы Виталий Курило.

Перед началом торжественной части праздника преподавательский коллектив провел для гостей экскурсию по школьному музею, где собрано более 300 экспонатов. Самым уникальным из них является письмо пионера времен Второй мировой войны.

Дом культуры был заполнен гостями, которые пришли поздравить преподавателей и учеников с праздником. Учащиеся и выпускники, учителя и ветераны, родители и друзья школы – все пришли в родные стены вместе отпраздновать эту дату. Гостей ждал праздничный концерт, собственного сочинения коллектива школы слова песен, стихотворения, танцы.

Виталий Курило совместно со своей школьной музыкальной группой «Это мы!» (ред. – была создана в 1974 году и просуществовала до 1980 года, в состав входили 4 музыканта) исполнил несколько песен.

А в качестве подарка на память родной школе бывший коллектив группы «Это мы!» подарил музыкальный центр.

Во время концерта была проведена перекличка бывших учеников, которые выпускались в шестые года, начиная с 1976-ого г. Бывший директор школы №1 Михаил Иванович Смолянкин, который проработал здесь более 20 лет, обратился к присутствующим в зале через видео обращение.

«Михаил Иванович был хорошим руководителем: требовательным, но справедливым. Он проработал более 20 лет здесь и как замечательно, что, несмотря на расстояние, он все-таки был сегодня с нами!», - сказал бывший ученик школы Алексей Леонов.

Автор: Екатерина Яремчук, фото Алена Отрошко

Ювілей Білокуракинської загальноосвітньої школи №1 Ювілей Білокуракинської загальноосвітньої школи №1 Ювілей Білокуракинської загальноосвітньої школи №1 Ювілей Білокуракинської загальноосвітньої школи №1 Ювілей Білокуракинської загальноосвітньої школи №1 Ювілей Білокуракинської загальноосвітньої школи №1
За матеріалами: http://tribun.com.ua/

школа, юбилей, ювілейний, вечір, зустрічі випускників, вечер, встречи, выпускников, школьный, учителя, курило, леонов, депутат, учитель, 80 лет, сайт Белокуракино, Білокуракине, Белокуракинский портал, жовтня 2016 року, архив сайту, повний архів, білокуракинський портал



<< Перейти на повний архів матеріалів по рокам >>


Події. ЛОТ (Луганське обласне телебачення). ВІДЕО за жовтень 2016 року

жовтень 2016 - Відеоматеріали в спільноті Білокуракинський портал на сайті ВКонтакте

програма події, телеканал ЛОТ, 11.2016 року, листопад, ноябрь 2016 года, Луганське обласне телебачення, державне, репортаж, Білокуракине, Білокуракинський портал, сайт Белокуракино, відео, видео, вісті, вести, события недели, новини, новости, програма, юрій ромасюк, олена зверхановська


Перейти на повний архів програми Події. ЛОТ за 2016 рік >>


Газета "Життя Білокуракинщини" (формат PDF) за жовтень 2016 року

29.10.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №87-88

22.10.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №85-86

15.10.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №83-84

08.10.2016 - Газета "Життя Білокуракинщини" №81-82


Перейти на повний архів газети "Життя Білокуракинщини" >>

газета життя білокуракинщини, архів газети, за жовтень 2016 року, за октябрь 2016 года, скачати, читати онлайн, формат pdf, весь архив, редактор, альона отрошко, чорнуха, Юлія Малюк, на сайті Білокуракине, Білокуракинський портал, сайт Белокуракино, на білокуракинському сайті, скан копія, відскановану, фотокопія газети, заповіт ілліча, коваль, вконтакте


Білокуракинський анекдот